ПЕРСПЕКТИВНІ УРИНАРНІ БІОМАРКЕРИ З ОГЛЯДУ НА ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ГОСТРОГО ПОШКОДЖЕННЯ НИРОК У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

Автор(и)

  • Ю. Годованець Буковинський державний медичний університет , Україна
  • А. Фрунза Буковинський державний медичний університет , Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.3.41.2021.4

Ключові слова:

передчасно народжені діти; гостре пошкодження нирок; гіпоксія; патофізіологія; кре- атинін; цистатін С; альфа-1-мікроглобулін; бета-2-мікроглобулін

Анотація

Технології виходжування передчасно народжених дітей значно удосконалюються за останні роки. Однак залишається ряд невирішених проблем, серед яких однією з найбільш актуальних є гостре пошко- дження нирок (ГПН). Дана патологія асоціюється з високими показниками захворюваності та летальності, особливо у передчасно народжених дітей з тяжкою перинатальною патологією. Діагностика ГПН базується на класифікації, яка запропонована у 2012 р. міжнародною групою експертів Kidney Disease: Improving Global Outcomes. Основними критеріями верифікації діагнозу є зростання рівня сироваткового креатиніну та змен- шення рівня діурезу. Проблема діагностики та диференційної діагностики ГПН у передчасно народжених дітей займає провідне місце, оскільки досі не існує єдиного консенсусу щодо можливостей використання специфічних біомаркерів уражень нирок та майже відсутні номограми з урахуванням гестаційного віку при народженні, маси тіла та ступеня тяжкості перинатальної патології.
Креатинін плазми все ще залишається найбільш часто використовуваним маркером порушення фільтра- ційної функції, однак впродовж останніх років ведуться численні наукові дискусії та вивчаються нові, високо чутливі та високо специфічні маркери ренального пошкодження. Зокрема, запропоновано розглядати функ- ціональні біомаркери та маркери тубулярного пошкодження як окремі категорії, оскільки порушення функції нирок та безпосередньо пошкодження можуть співіснувати незалежно, одночасно або спостерігається пере- хід категорій. Перспективними біомаркерами, які активно досліджуються та застосовуються на практиці, є плазмовий цистатін С, уринарні та сироваткові фракції альфа-1-мікроглобуліну та бета-2-мікроглобуліну, ліпокалін, асоційований з желатиназою нейтрофілів та ін. Акцентується увага на важливості епігенетичної концепції у формуванні уражень нирок, блокуванні системи ренін-ангіотензин-альдостерон-антидіуретичний гормон та ролі каналів транзієнтного рецепторного потенціалу у модуляції основних ниркових функцій. Ши- роко вивчаються метаболічні профілі сечі з урахуванням гестаційного віку та маси тіла дитини.

Посилання

Яблонь ОС, Саврун ТІ, Берцун КТ, Сергета ДП, Шовкопляс НА. Сучасні проблеми неонатальної нефрології. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2014;3:45-9. doi: 10.24061/2413-4260.IV.3.13.2014.8

Борисова ТП, Оболонська ОЮ, Сурков ДМ. Гостре пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодина- мічно значущою артеріальною протокою. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2020;1:26-34. doi: 10.24061/2413-4260.X.4.38.2020.2

Стрижак ЛС, Анікін ІО, Самара ЮК. Сучасний погляд на діагностику та лікування гострого пошкодження нирок у доношених новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Неонатологія, хірургія та перина- тальна медицина. 2021;1:48-57. doi: 10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.7

Оболонська ОЮ. Перинатальні фактори ризику та клінічні особливості гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених. Сучасна педіатрія. Україна. 2020;7:34-9. doi: 10.15574/ SP.2020.111.34

Саврун ТІ, Кочерга ЗР, Чекотун ТВ, Биковська ОА, Кислова ЮО. Дослідження гострого ураження нирок у передчасно народжених новонароджених, які зазнали впливу перинатальної гіпоксії. Світ медицини та біології. 2017;4:71-6. doi: 10.26724/2079-8334-2017-4-62-71-76

Albert C, Haase M, Albert A, Zapf A, Braun-Dullaeus RC, Haase-Fielitz A. Biomarker-Guided Risk Assessment for Acute Kidney Injury: Time for Clinical Implementation? Ann Lab Med. 2021;41(1):1-15. doi:10.3343/alm.2021.41.1.1

Fang F, Hu X, Dai X, Wang S, Bai Z, Chen J, et al. Subclinical acute kidney injury is associated with adverse outcomes in critically ill neonates and children. Crit Care. 2018;22(1):256. doi: 10.1186/s13054-018-2193-8

Jung YH, Han D, Shin SH, Kim EK, Kim HS. Proteomic identification of early urinary-biomarkers of acute kidney injury in preterm infants. Sci Rep [Internet]. 2020[cited 2021 May 17];10(1):4057. Available from: https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7055268/ doi: 10.1038/s41598-020-60890-x

Sellmer A, Bech BH, Bjerre JV, Schmidt MR, Hjortdal VE, Esberg G, et al. Urinary Neutrophil Gelatinase-associated Lipocalin in the evaluation of Patent Ductus Arteriosus and AKI in Very Preterm Neonates: a cohort study. BMC Pediatr. 2017;17(1):7. doi: 10.1186/s12887-016-0761-0

Kdigo AKI Work Group: KDIGO clinical practice guideline for acute kidney injury. Kidney Int Suppl. 2012;2:1-138.

Selewski DT, Charlton JR, Jetton JG, Guillet R, Mhanna MJ, Askenazi DJ, et al. Neonatal Acute Kidney Injury. Pediatrics[Internet]. 2015[cited 2021 Jul 19];136(2):e463-73. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/ content/136/2/e463.long doi: 10.1542/peds.2014-3819

Askenazi D, Abitbol C, Boohaker L, Griffin R, Raina R, Dower J, et al. Optimizing the AKI definition during first postnatal week using Assessment of Worldwide Acute Kidney Injury Epidemiology in Neonates (AWAKEN) cohort. Pediatr Res. 2019;85(3):329-38. doi: 10.1038/s41390-018-0249-8

Allegaert K, Smits A, van Donge T, van den Anker J, Sarafidis K, Levtchenko E, et al. Renal Precision Medicine in Neonates and Acute Kidney Injury: How to Convert a Cloud of Creatinine Observations to Support Clinical Decisions. Front Pediatr [Internet]. 2020[cited 2021 May 29];8:366. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/ fped.2020.00366/full doi: 10.3389/fped.2020.00366

Crisafulli A, Bassareo PP, Kelleher S, Calcaterra G, Mercuro G. Factors Predisposing to Hypertension in Subjects Formerly Born Preterm: Renal Impairment, Arterial Stiffness, Endothelial Dysfunction or Something Else? Curr Hypertens Rev. 2020;16(2):82-90. doi: 10.2174/1573402115666190627140523

Lumbers ER, Kandasamy Y, Delforce SJ, Boyce AC, Gibson KJ, Pringle KG. Programming of Renal Development and Chronic Disease in Adult Life. Front Physiol [Internet]. 2020[cited 2021 Jun 12];16;11:757. Available from: https:// www.frontiersin.org/articles/10.3389/fphys.2020.00757/full doi: 10.3389/fphys.2020.00757

Gist KM, Selewski DT. The Challenge of Acute Kidney Injury Diagnostic Precision: From Early Prediction to Long-Term Follow-up. Kidney Int Rep [Internet] . 2021[cited 2021 May 29];6(7):1755-7. Available from: https://www. kireports.org/article/S2468-0249(21)01158-X/fulltext doi: 10.1016/j.ekir.2021.05.006

Luyckx VA, Tuttle KR, Garcia-Garcia G, Gharbi MB, Heerspink HJL, Johnson DW, et al. Reducing major risk factors for chronic kidney disease. Kidney Int Suppl (2011). 2017;7(2):71-87. doi: 10.1016/j.kisu.2017.07.003

Rakow A, Laestadius Å, Liliemark U, Backheden M, Legnevall L, Kaiser S, et al. Kidney volume, kidney function, and ambulatory blood pressure in children born extremely preterm with and without nephrocalcinosis. Pediatr Nephrol. 2019;34(10):1765-76. doi: 10.1007/s00467-019-04293-9

Fan Y, Ye J, Qian L, Zhao R, Zhang N, Xue L, et al. Risk factors and outcomes of acute kidney injury in ventilated newborns. Ren Fail. 2019;41(1):995-1000. doi: 10.1080/0886022X.2019.1665546

Devarajan P, Jefferies JL. Progression of chronic kidney disease after acute kidney injury. Prog Pediatr Cardiol. 2016;41:33-40. doi: 10.1016/j.ppedcard.2015.12.006

McCullough PA, Shaw AD, Haase M, Bouchard J, Waikar SS, Siew ED, et al. Diagnosis of acute kidney injury using functional and injury biomarkers: workgroup statements from the tenth Acute Dialysis Quality Initiative Consensus Conference. Contrib Nephrol. 2013;182:13-29. doi: 10.1159/000349963

Murray PT, Mehta RL, Shaw A, Ronco C, Endre Z, Kellum JA, et al. Potential use of biomarkers in acute kidney injury: report and summary of recommendations from the 10th Acute Dialysis Quality Initiative consensus conference. Kidney Int. 2014;85(3):513-21. doi: 10.1038/ki.2013.374

Ostermann M, Zarbock A, Goldstein S, Kashani K, Macedo E, Murugan R, et al. Recommendations on Acute Kidney Injury Biomarkers From the Acute Disease Quality Initiative Consensus Conference: A Consensus Statement. JAMA Netw Open [Internet]. 2020[cited 2021 Jul 25];3(10):e2019209. Available from: https://jamanetwork.com/ journals/jamanetworkopen/fullarticle/2771386 doi: 10.1001/jamanetworkopen.2020.19209

Desanti De Oliveira B, Xu K, Shen TH, Callahan M, Kiryluk K, D'Agati VD, et al. Molecular nephrology: types of acute tubular injury. Nat Rev Nephrol. 2019;15(10):599-612. doi: 10.1038/s41581-019-0184-x

Mercier K, McRitchie S, Pathmasiri W, Novokhatny A, Koralkar R, Askenazi D, et al. Preterm neonatal urinary renal developmental and acute kidney injury metabolomic profiling: an exploratory study. Pediatr Nephrol. 2017;32(1):151-61. doi: 10.1007/s00467-016-3439-9

Adams PS, Vargas D, Baust T, Saenz L, Koh W, Blasiole B, et al. Associations of Perioperative Renal Oximetry Via Near-Infrared Spectroscopy, Urinary Biomarkers, and Postoperative Acute Kidney Injury in Infants After Congenital Heart Surgery: Should Creatinine Continue to Be the Gold Standard? Pediatr Crit Care Med. 2019;20(1):27-37. doi: 10.1097/PCC.0000000000001767

Nada A, Bonachea EM, Askenazi DJ. Acute kidney injury in the fetus and neonate. Semin Fetal Neonatal Med. 2017;22(2):90-7. doi: 10.1016/j.siny.2016.12.001

Guignard JP, Ali US. Acute Renal Failure in the Neonate. J Pediatr Intensive Care. 2016;5(2):42-9. doi: 10.1055/ s-0035-1564735

Muhari-Stark E, Burckart GJ. Glomerular Filtration Rate Estimation Formulas for Pediatric and Neonatal Use. J Pediatr Pharmacol Ther. 2018;23(6):424-31. doi: 10.5863/1551-6776-23.6.424

Salem F, Johnson TN, Hodgkinson ABJ, Ogungbenro K, Rostami-Hodjegan A. Does "Birth" as an Event Impact Maturation Trajectory of Renal Clearance via Glomerular Filtration? Reexamining Data in Preterm and Full-Term Neonates by Avoiding the Creatinine Bias. J Clin Pharmacol. 2021;61(2):159-71. doi: 10.1002/jcph.1725

Allegaert K, Mekahli D, van den Anker J. Cystatin C in newborns: a promising renal biomarker in search for standardization and validation. J Matern Fetal Neonatal Med. 2015;28(15):1833-8. doi: 10.3109/14767058.2014.969236

Hu Q, Shi Y, Hua ZY, Bao L, Li F, Wei H, et al. A Prediction Nomogram for Acute Kidney Injury in Very-Low- Birth-Weight Infants: A Retrospective Study. Front Pediatr [Internet]. 2021[cited 2021 Aug 15];8:575097. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fped.2020.575097/full doi: 10.3389/fped.2020.575097

Nakhjavan-Shahraki B, Yousefifard M, Ataei N, Baikpour M, Ataei F, Bazargani B, et al. Accuracy of cystatin C in prediction of acute kidney injury in children; serum or urine levels: which one works better? A systematic review and meta-analysis. BMC Nephrol. 2017;18(1):120. doi: 10.1186/s12882-017-0539-0

Kristiansson A, Gram M, Flygare J, Hansson SR, Åkerström B, Storry JR. The Role of α1-Microglobulin (A1M) in Erythropoiesis and Erythrocyte Homeostasis-Therapeutic Opportunities in Hemolytic Conditions. Int J Mol Sci [Internet]. 2020[cited 2021 Jul 25];30;21(19):7234. Available from: https://www.mdpi.com/1422-0067/21/19/7234 doi: 10.3390/ijms21197234

Hansson M, Gustafsson R, Jacquet C, Chebaane N, Satchell S, Thunberg T, et al. Cystatin C and α-1-Microglobulin Predict Severe Acute Kidney Injury in Patients with Hemorrhagic Fever with Renal Syndrome. Pathogens. 2020;9(8):666. doi: 10.3390/pathogens9080666

Zhang Y, Zhang B, Wang D, Shi W, Zheng A. Evaluation of Novel Biomarkers for Early Diagnosis of Acute Kidney Injury in Asphyxiated Full-Term Newborns: A Case-Control Study. Med Princ Pract. 2020;29(3):285-91. doi: 10.1159/000503555

Jalali SZ, Enteshari M, Saadat F. Reciprocal assessment of urinary beta-2-microglobulin and BUN levels in renal dysfunction of neonates with birth asphyxia. J Matern Fetal Neonatal Med. 2021;4:1-7. doi: 10.1080/14767058.2021.1918667

Argyropoulos CP, Chen SS, Ng YH, Roumelioti ME, Shaffi K, Singh PP, et al. Rediscovering Beta-2 Microglobulin As a Biomarker across the Spectrum of Kidney Diseases. Front Med (Lausanne). 2017;4:73. doi: 10.3389/fmed.2017.00073

Andrade L, Rodrigues CE, Gomes SA, Noronha IL. Acute Kidney Injury as a Condition of Renal Senescence. Cell Transplant. 2018;27(5):739-53. doi: 10.1177/0963689717743512

Chevalier RL. Evolution, kidney development, and chronic kidney disease. Semin Cell Dev Biol. 2019;91:119-31. doi: 10.1016/j.semcdb.2018.05.024

Kalogeris T, Baines CP, Krenz M, Korthuis RJ. Ischemia/Reperfusion. Compr Physiol. 2016;7(1):113-70. doi: 10.1002/cphy.c160006

Kanthakumar P, Adebiyi A. Renal vascular TRP channels. Curr Res Physiol. 2021;4:17-23. doi: 10.1016/j. crphys.2021.02.001

Musiał K. Current Concepts of Pediatric Acute Kidney Injury-Are We Ready to Translate Them into Everyday Practice? J Clin Med [Internet]. 2021[cited 2021 Jul 27];10(14):3113. Available from: https://www.mdpi.com/2077- 0383/10/14/3113 doi: 10.3390/jcm10143113

Rosenblum S, Pal A, Reidy K. Renal development in the fetus and premature infant. Semin Fetal Neonatal Med. 2017;22(2):58-66. doi: 10.1016/j.siny.2017.01.001

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-16

Як цитувати

Годованець, Ю., & Фрунза, А. (2021). ПЕРСПЕКТИВНІ УРИНАРНІ БІОМАРКЕРИ З ОГЛЯДУ НА ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ГОСТРОГО ПОШКОДЖЕННЯ НИРОК У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 11(3(41), 27–33. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.3.41.2021.4

Номер

Том 11 № 3(41) (2021): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.