ЧИ Є МАЙБУТНЕ У ПРОБІОТИКІВ В НЕОНАТОЛОГІЇ? (аналіз останніх даних, частина 1)

Автор(и)

  • Т.К. Знаменська
  • О.В. Воробйова

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.2.40.2021.8

Ключові слова:

новонароджені; пробіотики; профілактика; клінічні рекомендації

Анотація

З року в рік призначення пробіотиків є суперечливим питанням як у медицині дорослих, так і в
педіатричній практиці. Деякі вчені приходять до позитивних висновків щодо ефективності пробіотиків, тоді
як певні індивідуальні дослідження, які є частиною мета-аналізів, роблять негативні висновки, вказуючи на
те, що конкретний пробіотичний штам (штами) не впливав на стан, що досліджується. Слід уникати надмірних негативних чи позитивних висновків щодо РКВ пробіотиками - висновок стосується лише конкретного
пробіотика, ефективність якого було досліджено з використанням визначених клінічних умов. Для неонатологів особливо гостро постає питання щодо використання пробіотиків у новонароджених дітей. Метою статті є аналіз останніх даних щодо можливостей використанняя пробіотиків у новонароджених.
У 2021 році був опублікований клінічний звіт щодо застосування пробіотиків у передчасно народжених
дітей у США (Керівництво для лікаря з надання дитячої допомоги, Комітет AAP з питань плоду та новонароджених), у якому зазначено, що незважаючи на значні відмінності в комбінаціях пробіотичних препаратів і
відсутність фармацевтичного класу пробіотичних продуктів, зокрема у США, кількість недоношених дітей,
яким призначаються пробіотики, стабільно збільшується. За останніми джерелами бази даних в США приблизно 10% новонароджених із надзвичайно низьким гестаційним віком отримують певний тип пробіотиків
під час їх перебування у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, з різними варіаціями на практиці
між підрозділами. Незважаючи на те, що багато хто твердо аргументує своє звичне використання пробіотиків у передчасно народжених дітей, інші групи, включаючи ESPGHAN та АРР, були більш обережними, відзначаючи деякі основні обмеження багатьох досліджень, методологічні відмінності в дизайні досліджень та
рекомендаціях, а також висновок, що ефективність пробіотиків може коливатися в широких межах.
Нещодавно Робоча група з пробіотиків та пребіотиків ESPGHAN опублікувала документ використання
підходу мережевого мета-аналізу для виявлення штамів з найбільшим потенціалом ефективності для попередження основних захворювань у недоношених дітей. Слідом за цим Комітет ESPGHAN з питань харчування
та Робоча група ESPGHAN по пробіотикам та пребіотикам мали на меті розробити документ, який може
слугувати орієнтиром для можливого використання пробіотиків у недоношених дітей, на позиціях якого ми
зупинимося у другій частині статті.

Посилання

.1 Reid G, Gadir AA, Dhir R: Probiotics: Reiterating What They Are and What They Are Not. Front Microbiol [Internet]. 2019[cited 2021 May 14];10:424. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fmicb.2019.00424/full 10.3389/fmicb.2019.00424

.2 Hill C, Guarner F, Reid G, Gibson GR, Merenstein DJ, Pot B, et al. Expert consensus document. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2014;11(8):506-14. doi: 10.1038/nrgastro.2014.66

.3 Gibson GR, Hutkins R, Sanders ME, Prescott SL, Reimer RA, Salminen SJ, et al. Expert consensus document: The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics (ISAPP) consensus statement on the definition and scope of prebiotics. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2017;14(8):491-502. doi: 10.1038/nrgastro.2017.75

.4 McFarland LV. From yaks to yogurt: the history, development, and current use of probiotics. Clin Infect Dis. 2015;60(2):S85-90. doi: 10.1093/cid/civ054

.5 Szajewska H, Guarino A, Hojsak I, Indrio F, Kolacek S, Shamir R, et al. Use of probiotics for management of acute gastroenteritis: a position paper by the ESPGHAN Working Group for Probiotics and Prebiotics. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2014;58(4):531-9. doi: 10.1097/MPG.0000000000000320

.6 van den Akker CHP, van Goudoever JB, Szajewska H, Embleton ND, Hojsak I, et al. Probiotics for Preterm Infants: A Strain-Specific Systematic Review and Network Meta-analysis. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2018;67(1):103-22. doi: 10.1097/MPG.0000000000001897

.7 Brüssow H. Probiotics and prebiotics in clinical tests: an update. F1000Res [Internet]. 2019[cited 2021 Mar 28];8:F1000 Faculty Rev-1157. Available from: https://f1000research.com/articles/8-1157/v1 doi: 10.12688/f1000research.19043.1

.8 Lin HC, Su BH, Chen AC, Lin TW, Tsai CH, Yeh TF, et al. Oral probiotics reduce the incidence and severity of necrotizing enterocolitis in very low birth weight infants. Pediatrics. 2005;115(1):1-4. doi: 10.1542/peds.2004-1463

.9 Sawh SC, Deshpande S, Jansen S, Reynaert CJ, Jones PM. Prevention of necrotizing enterocolitis with probiotics: a systematic review and meta-analysis. PeerJ [Internet]. 2016[cited 2021 May 14];4:e2429. Available from: https://peerj.com/articles/2429/ doi: 10.7717/peerj.2429

.10 Hagen PC, Skelley JW. Efficacy of Bifidobacterium Species in Prevention of Necrotizing Enterocolitis in Very-Low Birth Weight Infants. A Systematic Review. J Pediatr Pharmacol Ther. 2019;24(1):10-5. doi: 10.5863/1551-6776-24.1.10

.11 Zhu XL, Tang XG, Qu F, Zheng Y, Zhang WH, Diao YQ. Bifidobacterium may benefit the prevention of necrotizing enterocolitis in preterm infants: A systematic review and meta-analysis. Int J Surg. 2019;61:17-25. doi: 10.1016/j.ijsu.2018.11.026

.12 Rees CM, Hall NJ, Fleming P, Eaton S. Probiotics for the prevention of surgical necrotising enterocolitis: systematic review and meta-analysis. BMJ Paediatr Open [Internet]. 2017[cited 2021 May 19];1(1):e000066. Available from: https://bmjpaedsopen.bmj.com/content/1/1/e000066 doi: 10.1136/bmjpo-2017-000066

.13 Sun J, Marwah G, Westgarth M, Buys N, Ellwood D, Gray PH. Effects of Probiotics on Necrotizing Enterocolitis, Sepsis, Intraventricular Hemorrhage, Mortality, Length of Hospital Stay, and Weight Gain in Very Preterm Infants: A Meta-Analysis. Adv Nutr. 2017;8(5):749-63. doi: 10.3945/an.116.014605

.14 Jacobs SE, Tobin JM, Opie GF, Donath S, Tabrizi SN, Pirotta M, et al. Probiotic effects on late-onset sepsis in very preterm infants: a randomized controlled trial. Pediatrics. 2013;132(6):1055-62. doi: 10.1542/peds.2013-1339

.15 Costeloe K, Hardy P, Juszczak E, Wilks M, Millar MR. Bifidobacterium breve BBG-001 in very preterm infants: a randomised controlled phase 3 trial. Lancet. 2016;387(10019):649-60. doi: 10.1016/S0140-6736(15)01027-2

.16 Rao SC, Athalye-Jape GK, Deshpande GC, Simmer KN, Patole SK. Probiotic Supplementation and Late-Onset Sepsis in Preterm Infants: A Meta-analysis. Pediatrics[Internet]. 2016[cited 2021 May 29];137(3):e20153684. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/137/3/e20153684.long doi: 10.1542/peds.2015-3684

.17 Deshpande G, Jape G, Rao S, Patole S. Benefits of probiotics in preterm neonates in low-income and medium-income countries: a systematic review of randomised controlled trials. BMJ Open [Internet]. 2017[cited 2021 May 18];7(12):e017638. Available from: https://bmjopen.bmj.com/content/7/12/e017638.long doi: 10.1136/bmjopen-2017-017638

.18 Athalye-Jape G, Rao S, Simmer K, Patole S. Bifidobacterium breve M-16V as a Probiotic for Preterm Infants: A Strain-Specific Systematic Review. JPEN J Parenter Enteral Nutr. 2018;42(4):677-88. doi: 10.1177/0148607117722749

.19 Kiekens S, Vandenheuvel D, Broeckx G, Claes I, Allonsius C, De Boeck I, et al. Impact of spray-drying on the pili of Lactobacillus rhamnosus GG. Microb Biotechnol. 2019;12(5):849-55. doi: 10.1111/1751-7915.13426

.20 Athalye-Jape G, Patole S. Probiotics for preterm infants - time to end all controversies. Microb Biotechnol. 2019;12(2):249-53. doi: 10.1111/1751-7915.13357

.21 Panigrahi P, Parida S, Nanda NC, Satpathy R, Pradhan L, Chandel DS, et al. A randomized synbiotic trial to prevent sepsis among infants in rural India. Nature. 2017;548(7668):407-12. doi: 10.1038/nature23480

.22 Upadhyay RP, Taneja S, Chowdhury R, Strand TA, Bhandari N. Effect of prebiotic and probiotic supplementation on neurodevelopment in preterm very low birth weight infants: findings from a meta-analysis. Pediatr Res. 2020;87(5):811-22. doi: 10.1038/s41390-018-0211-9

.23 Poindexter B. Use of Probiotics in Preterm Infants. Pediatrics [Internet]. 2021[cited 2021 Jun 15];147(6):e2021051485. doi: 10.1542/peds.2021-051485 Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/147/6/e2021051485.long

.24 Viswanathan S, Lau C, Akbari H, Hoyen C, Walsh MC. Survey and evidence based review of probiotics used in very low birth weight preterm infants within the United States. J Perinatol. 2016;36(12):1106-11. doi: 10.1038/jp.2016.144

.25 Ofek Shlomai N, Deshpande G, Rao S, Patole S. Probiotics for preterm neonates: what will it take to change clinical practice? Neonatology. 2014;105(1):64-70. doi: 10.1159/000354891

.26 Tarnow-Mordi WO, Wilkinson D, Trivedi A, Brok J. Probiotics reduce all-cause mortality and necrotizing enterocolitis: it is time to change practice. Pediatrics. 2010;125(5):1068-70. doi: 10.1542/peds.2009-2151

.27 Pell LG, Loutet MG, Roth DE, Sherman PM. Arguments against routine administration of probiotics for NEC prevention. Curr Opin Pediatr. 2019;31(2):195-201. doi: 10.1097/MOP.0000000000000730

.28 Agostoni C, Buonocore G, Carnielli VP, De Curtis M, Darmaun D, Decsi T, et al. Enteral nutrient supply for preterm infants: commentary from the European Society of Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2010;50(1):85-91. doi: 10.1097/MPG.0b013e3181adaee0

.29 Mihatsch WA, Braegger CP, Decsi T, Kolacek S, Lanzinger H, Mayer B, et al. Critical systematic review of the level of evidence for routine use of probiotics for reduction of mortality and prevention of necrotizing enterocolitis and sepsis in preterm infants. Clin Nutr. 2012;31(1):6-15. doi: 10.1016/j.clnu.2011.09.004

.30 Thomas DW, Greer FR. Probiotics and prebiotics in pediatrics. Pediatrics. 2010;126(6):1217-31. doi: 10.1542/peds.2010-2548

.31 Costeloe K, Hardy P, Juszczak E, Wilks M, Millar MR. Bifidobacterium breve BBG-001 in very preterm infants: a randomised controlled phase 3 trial. Lancet. 2016;387(10019):649-60. doi: 10.1016/S0140-6736(15)01027-2

.32 AlFaleh K, Anabrees J. Probiotics for prevention of necrotizing enterocolitis in preterm infants. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2014[cited 2021 May 30];(4):CD005496. Availabl from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD005496.pub4/full doi: 10.1002/14651858.CD005496.pub4

.33 Sanders ME, Benson A, Lebeer S, Merenstein DJ, Klaenhammer TR. Shared mechanisms among probiotic taxa: implications for general probiotic claims. Curr Opin Biotechnol. 2018;49:207-16. doi: 10.1016/j.copbio.2017.09.007

.34 Chang HY, Chen JH, Chang JH, Lin HC, Lin CY, Peng CC. Multiple strains probiotics appear to be the most effective probiotics in the prevention of necrotizing enterocolitis and mortality: An updated meta-analysis. PLoS One [Internet]. 2017[cited 2021 May 29];12(2):e0171579. Available from: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0171579 doi: 10.1371/journal.pone.0171579

.35 van den Akker CHP, van Goudoever JB, Szajewska H, Embleton ND, Hojsak I, et al. Probiotics for Preterm Infants: A Strain-Specific Systematic Review and Network Meta-analysis. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2018;67(1):103-22. doi: 10.1097/MPG.0000000000001897

.36 Tarnow-Mordi WO, Wilkinson D, Trivedi A, Brok J. Probiotics reduce all-cause mortality and necrotizing enterocolitis: it is time to change practice. Pediatrics. 2010;125(5):1068-70. doi: 10.1542/peds.2009-2151

.37 Thomas DW, Greer FR. Probiotics and prebiotics in pediatrics. Pediatrics. 2010;126(6):1217-31. doi: 10.1542/peds.2010-2548

.38 Marchand V. Using probiotics in the paediatric population. Paediatr Child Health. 2012;17(10):575-6. doi: 10.1093/pch/17.10.575

.39 van den Akker CHP, van Goudoever JB, Shamir R, Domellöf M, Embleton ND, Hojsak I, et al. Probiotics and Preterm Infants: A Position Paper by the European Society for Paediatric Gastroenterology Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition and the European Society for Paediatric Gastroenterology Hepatology and Nutrition Working Group for Probiotics and Prebiotics. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2020;70(5):664-80. doi: 10.1097/MPG.0000000000002655

.40 Mshvildadze M, Neu J. Probiotics and prevention of necrotizing enterocolitis. Early Hum Dev. 2009;85(10):S71-4. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2009.08.021

.41 Michail S, Sherman MC, editors. Nutrition and Health, Probiotics in Pediatric Medicine. Humana Press NJ USA; 2009. 352p. Rautava S, Walker WA. Probiotics 101. p.41-52.

.42 Jungersen M, Wind A, Johansen E, Christensen JE, Stuer-Lauridsen B, Eskesen D. The Science behind the Probiotic Strain Bifidobacterium animalis subsp. lactis BB-12(®). Microorganisms. 2014;2(2):92-110. doi: 10.3390/microorganisms2020092

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-19

Як цитувати

Знаменська, Т., & Воробйова, О. . (2021). ЧИ Є МАЙБУТНЕ У ПРОБІОТИКІВ В НЕОНАТОЛОГІЇ? (аналіз останніх даних, частина 1). Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 11(2(40), 53–59. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.2.40.2021.8

Номер

Том 11 № 2(40) (2021): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Рекомендації для впровадження у практику (методичні рекомендації, нововведення, інформаційні листи тощо)

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.