Вступ. Відсутність єдиної хірургічної тактики лікування атрезії стравоходу (АС) з великим діастазом, а також часті незадовільні результати при застосуванні існуючих методик, спонукають до пошуку та впровадження нового хірургічного підходу до корекції вади. Мета. Оптимізувати хірургічне лікування АС з великим діастазом та забезпечити збереження власного стравоходу шляхом елонгації за рахунок індукції росту атрезованих сегментів. Матеріали та методи. Проаналізовано 6 клінічних випадків пацієнтів з АС з великим діастазом. Всім пацієнтам виконувалась етапна корекція вади шляхом елонгації сегментів стравоходу тракційними швами з наступним формуванням анастомозу. Результати. Проведене хірургічне лікування у 6 пацієнтів, що мали АС з великим діастазом між сегментами, із застосуванням методики індукції росту стравоходу за допомогою тракційних швів за Фокером. Тривалість тракції становила від 6 до 19 днів, середня щоденна дистанція тракції кожного з сегментів складала від 2,4 до 4,8 мм. Ефективність росту сегментів контролювалась рентгенографічно за допомогою оцінки положення рентген-контрастних міток на кінцях сегментів стравоходу або езофагографії. В усіх 6 випадках після застосування дозованої етапної тракції спостерігалось подовження стравоходу зі зменшенням діастазу між його сегментами до 0-1,0 см, що дало змогу сформувати анастомоз кінець в кінець. У всіх випадках відновлене повноцінне харчування через рот зі збереженням власного стравоходу. Висновки. Методика індукції росту власного стравоходу дозволяє подолати великий діастаз між сегментами атрезованого стравоходу, створити умови для формування анастомозу та зберегти власний стравохід з відновленням вікового перорального харчування. Концепція індукції росту стравоходу виключає або зменшує застосування кишкових пластик. Процедура Фокера є органозберігаючим методом і є альтернативою операціям з втратою стравоходу.

атрезія стравоходу з великим діастазом; хірургічна корекція; процедура Фокера

.1 Abraham MK, Sudarsanan B, Viswanath N, Puzhankara R, Palliwal AB, Naaz A, et al. A safer way of suturing in Foker's technique. J Pediatr Surg. 2013;48(8):1819-21. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2013.03.052.

.2 Al-Qahtani AR, Yazbeck S, Rosen NG, Youssef S, Mayer SK. Lengthening technique for long gap esophageal atresia and early anastomosis. J Pediatr Surg. 2003;38(5):737-9. doi: 10.1016/jpsu.2003.50196.

.3 Bobanga ID, Barksdale EM. Foker Technique for the Management of Pure Esophageal Atresia: Long-Term Outcomes at a Single Institution. Eur J Pediatr Surg. 2016;26(2):215-8. doi: 10.1055/s-0035-1546757.

.4 Burjonrappa S, Thiboutot E, Castilloux J, St-Vil D. Type A esophageal atresia: a critical review of management strategies at a single center. J Pediatr Surg. 2010;45(5):865-71. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2010.02.004.

.5 Ein SH, Shandling B. Pure esophageal atresia: a 50-year review. J Pediatr Surg. 1994;29(9):1208-11. doi: 10.1016/0022-3468(94)90802-8.

.6 Foker JE, Linden BC, Boyle EM Jr, Marquardt C. Development of a true primary repair for the full spectrum of esophageal atresia. Ann Surg. 1997;226(4):533-43. doi: 10.1097/00000658-199710000-00014.

.7 Till H, Thomson M, Foker JE, Holcomb GW, Khan KM, editors. Esophageal and Gastric Disorders in Infancy and Childh. Berlin: Springer; 2017. Foker JE. Growth Induction (the Foker Procedure) and a Flexible Approach for the Repair of Long-Gap Esophageal Atresia. p.259-84. doi: 10.1007/978-3-642-11202-7_24.

.8 Liszewski MC, Bairdain S, Buonomo C, Jennings RW, Taylor GA. Imaging of long gap esophageal atresia and the Foker process: expected findings and complications. Pediatr Radiol. 2014;44(4):467-75. doi: 10.1007/s00247-013-2847-2.

.9 Nasr A, Langer JC. Mechanical traction techniques for long-gap esophageal atresia: a critical appraisal. Eur J Pediatr Surg. 2013;23(3):191-7. doi: 10.1055/s-0033-1347916.

.10 Paya K, Schlaff N, Pollak A. Isolated ultra-long gap esophageal atresia - successful use of the foker technique. Eur J Pediatr Surg. 2007;17(4):278-81. doi: 10.1055/s-2007-965508.

.11 Till H, Thomson M, Foker JE, Holcomb GW, Khan KM, editors. Esophageal and Gastric Disorders in Infancy and Childh. Berlin: Springer; 2017. Robertson SP, Beasley SW. The Genetics and Molecular Biology of Oesophageal Development. p.9-27.

.12 Skarsgard ED. Dynamic esophageal lengthening for long gap esophageal atresia: experience with two cases. J Pediatr Surg. 2004;39(11):1712-4. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2004.07.031.

.13 Sroka M, Wachowiak R, Losin M, Szlagatys-Sidorkiewicz A, Landowski P, Czauderna P, et al. The Foker technique (FT) and Kimura advancement (KA) for the treatment of children with long-gap esophageal atresia (LGEA): lessons learned at two European centers. Eur J Pediatr Surg. 2013;23(1):3-7. doi: 10.1055/s-0033-1333891.

.14 Till H, Sorge I, Wachowiak R. Oesophageal elongation with traction sutures (FOKER procedure) in a newborn baby with long-gap oesophageal atresia (LGEA): maybe too early, maybe too dangerous? Afr J Paediatr Surg. 2013;10(4):379-80. doi: 10.4103/0189-6725.125454.

.15 Vogel AM, Yang EY, Fishman SJ. Hydrostatic stretch-induced growth facilitating primary anastomosis in long-gap esophageal atresia. J Pediatr Surg. 2006;41(6):1170-2. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2006.01.076.

.16 Zani A, Eaton S, Hoellwarth ME, Puri P, Tovar J, Fasching G, et al. International survey on the management of esophageal atresia. Eur J Pediatr Surg. 2014;24(1):3-8. doi: 10.1055/s-0033-1350058.