ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ З МАСОЮ ТІЛА < 1500 г ЗАЛЕЖНО ВІД СТАНУ ПЛАЦЕНТИ

Автор(и)

  • O. S. Yablon Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Україна
  • T. I. Savrun Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Україна
  • N. M. Nazarchuk Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Україна
  • D. P. Serheta Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради", Україна
  • L. P. Kholod Вінницьке обласне патологоанатомічне бюро, Україна
  • I. O. Dzema Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради", Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.2.36.2020.4

Ключові слова:

передчасне народження, морфофункціональна незрілість, неонатальна захворюваність, зміни у плаценті.

Анотація

Вступ. Щороку кількість недоношених дітей у світі та в Україні прогресивно зростає ‒ кожне 10 немовля народжується раніше встановленого терміну, і саме передчасне народження залишається основною причиною близько 50 % випадків неонатальної захворюваності та смертності. Стан здоров’я даної категорії немовлят потребує особливих знань і вмінь, психологічної підтримки, терпіння як медичного персоналу, так і батьків, та безумовно колосальних матеріальних витрат, проте всі зазначені зусилля та ресурси не гарантують, що подальший розвиток передчасно народжених дітей буде фізіологічним. Стан плаценти надає важливу інформацію для з'ясування чинників, які сприяли передчасному народженню, однак плацентарні ознаки не були достеменно вивчені, а зв'язок між змінами плаценти та неонатальними наслідками залишається недостатньо зрозумілим. Важливими є заходи, направлені на превенцію передчасного народження та покращення прогнозу для життя та здоров’я недоношених у подальші вікові періоди.

Мета дослідження. Встановити зв'язок між патоморфологічними змінами у плаценті та наслідками передчасного народження.

Матеріали і методи дослідження. Було проведено патоморфологічне дослідження плацент матерів 220 передчасно народжених дітей з масою тіла менше 1500 г та за його результатами сформовано 5 груп згідно класифікації змін у плаценті. Робота здійснювалася на базі Вінницького обласного патологоанатомічного бюро відповідно до протоколу патологоанатомічного дослідження посліду (форма № 013‒1/о). Дослідження проводилося за підтримки директора КНП ВОПАБ Вінницької обласної ради Холод Л.П. та завідувача головним відділенням загальної патології з гістологічними дослідженнями Гормаша П.П. Використовувалися наступні методи дослідження: макроскопія,  фарбування зрізів, електронна мікроскопія та імуногістохімія.

Була проведена оцінка стану здоров’я цих 220 дітей в неонатальному періоді на етапі лікуванні  у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених (ВАІТН), а згодом - у відділенні для недоношених дітей (ВНН) Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні в період 2012-2018 рр.

Проаналізовано такі клінічні показники, як термін гестації, маса тіла, важкість стану при народженні за шкалою Апгар на 1 хв., тривалість респіраторної підтримки та тривалість перебування у стаціонарі, а також враховувалася частота патологічних станів, які обумовлювали важкість перебігу неонатального періоду.

Результати дослідження. За результатами дослідження встановлено, що патологічні зміни плаценти підвищують ризик передчасного народження, потребу в респіраторній підтримці та оксигенотерапії, а також збільшують терміни стаціонарного лікування. Проведений аналіз клінічних показників 220 передчасно народжених дітей та патоморфологічних досліджень плацент їх матерів показав, що найважчий перебіг неонатального періоду спостерігався у дітей з запальними змінами та ознаками незрілості плаценти. У новонароджених цих груп встановлена достовірно вища частота генералізованих внутрішньоутробних інфекцій та неонатального сепсису, важкі ураження ЦНС з розвитком внутрішньошлуночкових крововиливів та лейкомаляції. Перебіг неонатального періоду в групах дітей з ознаками передчасного старіння плаценти та порушеннями кровоплину характеризувався низькою частотою реалізації інфекцій, проте в 5 разів частіше проти групи порівняння була підтверджена перивентрикулярна лейкомаляція, яка є еквівалентом несприятливих наслідків передчасного народження.

Висновки. Всі діти, включені у дослідження, в неонатальному періоді мали поєднання патологій, які обумовлювали важкість стану. Стан плаценти суттєво вплинув на перебіг неонатального періоду та властиві їм патології. Так, новонароджені з ознаками запальних змін та незрілості в 10 разів частіше страждали від генералізованих внутрішньоутробних інфекцій та неонатального сепсису, достовірно частіше в цих групах мали місце внутрішньошлуночкові кровововиливи, лейкомаляція та бронхолегенева дисплазія.

Посилання

.1 Pokhylko VI, Traverse HM, Tsvirenko SM, Zhuk LA, Oskomenko MM. Peredchasno narodzheni dity: suchasnyi pohliad na postnatalnu adaptatsiiu ta stan zdorov’ia u rannomu vitsi[Premature children: modern view on postnatal adaptation and health at an early age]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2016;2(1):22-7. (in Ukrainian).

.2 Yablon OS, Vlasenko DIu. Nadzvychaino mala masa tila pry narodzhenni – katamnez yakosti zhyttia [Extremely low birth weight – life quality follow-up]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2014;4(2):62-8. doi: 10.24061/2413-4260.IV.2.12.2014.5 (in Ukrainian).

.3 Shunko YeIe. Stratehichni napriamky medychnoi dopomohy novonarodzhenym v Ukraini [Strategic directions of health care for newborns in Ukraine]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2014;4(3):11-4. doi: 10.24061/2413-4260.IV.3.13.2014.2 (in Ukrainian).

.4 Cherstvyy ED, Kravtsova GI, redaktor. Bolezni ploda, novorozhdennogo i rebenka. Nozologiya, diagnostika, patologicheskaya anatomiya[Diseases of the fetus, newborn and child. Nosology, diagnosis, pathological anatomy]. Spravochnoe posobie. Minsk: Vysheyshaya shkola; 1991. 477s. (in Russian).

.5 Milovanov AP. Patologiya sistemy mat'-platsenta-plod [Pathology of the mother-placenta-fetus system]: Rukovodstvo dlya vrachey. Meditsina; 1999. 448s. (in Russian).

.6 Glass H, Costarino AT, Stayer SA, Brett CM, Cladis F, Davis PJ. Outcomes for Extremely Premature Infants. Anesth Analg. 2015;120(6):1337-51. doi: 10.1213/ANE.0000000000000705.

.7 Catov JM, Scifres CM, Caritis SN, Bertolet M, Larkin J, Parks WT. Neonatal outcomes following preterm birth classified according to placental features. Am J of Obsetr Gynecol [Internet]. 2017[cited 2020 Feb2];216(4):e411-4. Available from: doi: 10.1016/j.ajog.2016.12.022.

.8 Chisholm KM, Heerema-McKenney A, Tian L, Rajani AK, Saria S, Koller D, et al. Correlation of preterm infant illness severity with placental histology. Placenta. 2016;39:61-9. doi: 10.1016/j.placenta.2016.01.012.

.9 Kim CJ, Romero R, Chaemsaithong P, Kim JS. Chronic inflammation of the placenta: definition, classification, pathogenesis, and clinical significance. Am J Obsetr Gynecol. 2015;213(4):53-69. doi: 10.1016/j.ajog.2015.08.041.

.10 Morgan TK. Role of the placenta in preterm birth: A Review. Amer J Perinatol. 2016;33(3):258-66. doi: 10.1055/s-0035-1570379.

.11 Tobias AJ, van Vliet EO, Benders MJ, Mol BW, Franx A, Nikkels PG, et al. Placental histology in spontaneous and indicated preterm birth: A case control study. Placenta. 2016;48:56-62. doi: 10.1016/j.placenta.2016.10.006.

.12 Chisholm KM, Norton ME, Penn AA, Heerema-McKenney A. Classification of Preterm Birth With Placental Correlates. Pediatr Dev Pathol. 2018;21(6):546-60. doi: 10.1177/1093526618775958.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-25

Як цитувати

Yablon, O. S., Savrun, T. I., Nazarchuk, N. M., Serheta, D. P., Kholod, L. P., & Dzema, I. O. (2020). ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ З МАСОЮ ТІЛА &lt; 1500 г ЗАЛЕЖНО ВІД СТАНУ ПЛАЦЕНТИ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 10(2(36), 37–44. https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.2.36.2020.4