DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.2.36.2020.3

ЯК ОПТИМІЗУВАТИ ПРАКТИКУ ВИГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ

N. Kotova, O. Starets, O. Starets, T. Khimenko, T. Khimenko, Y. Herashchenko, Y. Herashchenko, O. Fedorenko, O. Fedorenko

Анотація


Вступ. Ожиріння – одна з найважливіших неінфекційних епідемій ХХІ сторіччя. Швидке збільшення ваги на першому році життя розглядається як фактор ризику ожиріння в дитячому та підлітковому віці. Педіатри відіграють центральну роль у формуванні здорового харчування та боротьбі з епідемією дитячого ожиріння. Необхідно оптимізувати викладання питань харчування дітей на до дипломному і післядипломному етапах, в першу чергу, це стосується вигодовування малюків.

Мета дослідження: оптимізація практики вигодовування немовлят шляхом оновлення змісту безперервної медичної освіти лікарів для покращення їх навичок консультування батьків.

Матеріали і методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено добровільне, анонімне анкетування 40 лікарів, які надають первинну допомогу дітям, щодо їх рекомендацій стосовно вигодовування немовлят. За допомогою сервісу Google Forms лікарів просили відповісти на 20 запитань анкети on-line. Розповсюдженість рекомендацій лікарів (self-reported) порівнювали як із сучасними рекомендаціями Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), так і з відповідями батьків (self-reported) про існуючу практику годування немовлят.

Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що під час прийому дитини першого року життя лікарі витрачають у середньому 15–20 хвилин на консультування з питань грудного вигодовування, введення прикорму або оцінки та корекції вигодовування у другому півріччі. Не зазнавали труднощів при консультуванні батьків тільки 27,5% лікарів. На думку лікарів, покращенню практики консультування батьків могло б сприяти наявність чітких алгоритмів консультування (42,5%) і друкованого матеріалу для батьків (55%). Основні рекомендації лікарів щодо грудного вигодовування, часу введення прикорму і загального переліку продуктів додаткового харчування є сучасними і достовірно впливають на практику годування малюків. При цьому засновані на доказах рекомендації, що представлені Feeding Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), стосовно продуктів прикорму, збагачених залізом, потенційних високо алергенних продуктів, не рекомендованих продуктів та респонсивного годування, виявилися для частини лікарів новими.

Висновки. Для оптимізації практики годування малюків необхідно вдосконалити підготовку педіатрів і сімейних лікарів на додипломному етапі та під час безперервної післядипломної освіти. В програмі додипломного навчання необхідно приділяти більшу увагу формуванню таких компетентностей, як ефективне спілкування лікарів з батьками, а елементи консультування щодо грудного вигодовування та респонсивного годування малюків можуть бути включені в перелік навичок об’єктивного структурованого клінічного іспиту. Безперервна післядипломна освіта лікарів передбачає постійне оновлення знань з урахуванням появи оновлених рекомендацій, що базуються на доказах. На теперішній час Feeding Guidelines for Infants and YoungToddler (2017) можна пропонувати в якості прототипу національної настанови з питань вигодовування немовлят і малюків, а дані, що в ній містяться, поширювати.


Ключові слова


безперервне навчання лікарів; консультування з питань вигодовування малюків; профілактика ожиріння.

Повний текст:

PDF

Посилання


.1 Nader PR, Huang TT, Gahagan S, Kumanyika S, Hammond RA, Christoffel KK. Next steps in obesity prevention: altering early life systems to support healthy parents, infants, and toddlers. Child Obes. 2012;8(3):195-204. doi: 10.1089/chi.2012.0004.

.2 Perez-Escamilla R, Kac G. Childhood obesity prevention: a life-course framework. Int J Obes Suppl. 2013;3(Suppl 1):S3-S5. doi: 10.1038/ijosup.2013.2

.3 Pérez-Escamilla R, Segura-Pérez S, Lott M. Feeding Guidelines for Infants and Young Toddlers. A Responsive Parenting Approach. Nutrition Lifecycle. 2017;52(5):223-31.

.4 National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. Obesity in the Early Childhood Years: State of the Science and Implementation of Promising Solutions: Workshop Summary. Washington, DC: The National Academies Press; 2016. 114p. doi: https://doi.org/10.17226/23445

.5 Kotov NV, Starets' OO, Khimenko TM, Heraschenko YuL, Kovalenko DA. Doslidzhennia isnuiuchoi praktyky hoduvannia ditei pershoho roku zhyttia: opytuvannia bat'kiv[Survey of existing infant feeding practices: interviewing the parents]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatal'na medytsyna. 2020;10(1):14-21. doi: 10.24061/2413-4260.X.1.35.2020.2 (in Ukrainian).

.6 Starets O, Khimenko T, Kaur N, Bharadwaj O. The Comparative Analysis of Obesity Risk Factors among Indian and Ukrainian Adolescents. Diabetes Complications[Internet]. 2018[cited 2020 Feb 11];2(3):1-3. Available from: http://www.scivisionpub.com/pdfs/the-comparative-analysis-of-obesity-risk-factors-among-indian-and-ukrainian-adolescents-478.pdf

.7 Lin HC, Kahana D, Vos MB, Black D, Port Z, Shulman R, et al. Assessment of Nutrition Education Among Pediatric Gastroenterologists: A Survey of NASPGHAN Members. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2013;56(2):137-44. doi:10.1097/MPG.0b013e3182638ce8.

.8 Chung M, van Buul VJ, Wilms E, Nellessen N, Brouns FJPH. Nutrition education in European medical schools: results of an international survey. Eur J Clin Nutr. 2014;68(7):844-6. doi: 10.1038/ejcn.2014.75.

.9 Daniels SR, Hassink SG. The Role of the Pediatrician in Primary Prevention of Obesity. Pediatrics[Internet]. 2015[cited 2019 Dec 27];136(1):e275-92. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/136/1/e275.long. doi: 10.1542/peds.2015-1558.

.10 Breastfeeding and the Use of Human Milk. Section on breastfeeding. Pediatrics[Internet]. 2012[cited 2020 Feb 6];129(3):e827-e41. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/129/3/e827.long doi: 10.1542/peds.2011-3552

.11 Healthy People 2020: Maternal, Infant, and Child Health. Healthy Start EPIC Center[Internet]. [cited 2020 Feb 1]. Available from: https://www.healthystartepic.org/resources/mch-organizations/healthy-people-2020-maternal-infant-and-child-health/

.12 Wagner CL, Greer FR. Prevention of rickets and vitamin D deficiency in infants, children, and adolescents. Pediatrics. 2008;122(5):1142-52. doi: 10.1542/peds.2008-1862.

.13 Gallo S, Jean-Philippe S, Rodd C, Weiler HA. Vitamin D supplementation of Canadian infants: practices of Montreal mothers. Appl Physiol Nutr Metab. 2010;35(3):303-9. doi: 10.1139/H10-021.

.14 Lande B, Andersen LF, Baerug A, Trygg KU, Lund-Larsen K, Veierod MB, et al. Infant feeding practices and associated factors in the first six months of life: the Norwegian infant nutrition survey. Acta Paediatr. 2003;92(2):152-61. doi: 10.1111/j.1651-2227.2003.tb00519.x.

.15 Hall RT, Carroll RE. Infant feeding. Pediatr Rev. 2000;21(6):191-9. doi: 10.1542/pir.21-6-191.

.16 Ong KK, Emmett PM, Noble S, Ness A, Dunger DB. Dietary energy intake at the age of 4 months predicts postnatal weight gain and childhood body mass index. Pediatrics. 2006;117(3):e503-8. doi: 10.1542/peds.2005-1668.

.17 Northstone K, Emmett P, Nethersole F. The effect of age of introduction to lumpy solids on foods eaten and reported feeding difficulties at 6 and 15 months. J Hum Nutr Diet. 2001;14(1):43-54. doi: 10.1046/j.1365-277x.2001.00264.x.

.18 Nwaru BI, Takkinen HM, Niemelä O, Kaila M, Erkkola M, Ahonen S, et al. Timing of infant feeding in relation to childhood asthma and allergic diseases. J Allergy Clin Immunol. 2013;131(1):78-86. doi: 10.1016/j.jaci.2012.10.028.

.19 Kleinman RE, Greer FR, editors. Pediatric Nutrition [Internet]. 7 th ed. American Academy of Pediatrics, Elk Grove Village; 2014[cited 2019 Dec 23]. Chapter 6, Complementary feeding; p. 123. Available from: https://reader.aappublications.org/pediatric-nutrition-7th-edition/151

.20 Baker RD, Greer FR. Diagnosis and Prevention of Iron Deficiency and Iron-Deficiency Anemia in Infants and Young Children (0–3 Years of Age). Pediatrics. 2010;126(5):1040-50. doi: 10.1542/peds.2010-2576.

.21 Abdelrazik N, Al-Haggar M, Al-Marsafawy H, Abdel-Hadi H, Al-Baz R, Mostafa AH. Impact of long-term oral iron supplementation in breast-fed infants. Indian J Pediatr. 2007; 74(8):739-45. doi: 10.1007/s12098-007-0130-y.

.22 Starets OO, Khimenko TM. Vyvchennia shliakhiv korektsii kharchuvannia ta defitsytu mineraliv i vitaminiv u nedonoshenykh ditei pershoho roku zhyttia [Studying the ways of vitamins and minerals supplementation in preterm infants]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2019;9(4):75-81. doi: 10.24061/2413-4260.IX.4.34.2019.5 (in Ukrainian).

.23 Kotova NV, Starets OO, Khimenko TM. Rol makro- i mikroelementiv u zrostanni ta rozvytku na pershomu rotsi zhyttia ditei, narodzhenykh peredchasno[The role of macro- and microelements in the growth and development of preterm infants]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2016;6(4):61-5. doi: 10.24061/2413-4260.VI.4.22.2016.9 (in Ukrainian).

.24 van den Boom S, Kimber AC, Morgan JB. Nutritional composition of home-prepared baby meals in Madrid. Comparison with commercial products in Spain and home-made meals in England. Acta Paediatr. 1997;86(1):57-62. doi:10.1111/j.1651-2227.1997.tb08833.x

.25 Melø R, Gellein K, Evje L, Syversen T. Minerals and trace elements in commercial infant food. Food Chem Toxicol. 2008;46(10):3339-42. doi: 10.1016/j.fct.2008.08.007.

.26 Greer FR, Shannon M. Infant methemoglobinemia: the role of dietary nitrate in food and water. Pediatrics. 2005;116(3):784-6. doi:10.1542/peds.2005-1497.

.27 de Silva D, Geromi M, Halken S, Host A, Panesar SS, Muraro A, et al. Primary prevention of food allergy in children and adults: systematic review. Allergy. 2014;69(5):581-9. doi: 10.1111/all.12334.

.28 Lodge CJ, Allen KJ, Lowe AJ, Dharmage SC. Overview of evidence in prevention and aetiology of food allergy: a review of systematic reviews. Int J Environ Res Public Health. 2013;10(11):5781-806. doi: 10.3390/ijerph10115781.

.29 Fewtrell M, Bronsky J, Campoy C, Domellöf M, Embleton N, Fidler Mis N, et al. Complementary Feeding: A Position Paper by the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN) Committee on Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr 2017;64(1):119-32. doi: 10.1097/MPG.0000000000001454

.30 Hagan JF, Shaw JS, Duncan PM, editors. Bright Futures: Guidelines for Health Supervision of Infants, Children, and Adolescents [Internet]. American Academy of Pediatrics, Elk Grove Villag; 2008[cited 2019 Dec 20]. Promoting healthy nutrition; p.121. Available from: https://pediatriccare.solutions.aap.org/chapter.aspx?sectionid=154098060&bookid=2041




Copyright (c) 2020 N. Kotova, O. Starets, O. Starets, T. Khimenko, T. Khimenko, Y. Herashchenko, Y. Herashchenko, O. Fedorenko, O. Fedorenko

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Creative Commons License
Журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» ISSN 2413-4260 (Online), ISSN 2226-1230 (Print) This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.