DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.1.35.2020.2

ДОСЛІДЖЕННЯ ІСНУЮЧОЇ ПРАКТИКИ ГОДУВАННЯ ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ: ОПИТУВАННЯ БАТЬКІВ

N. V. Kotova, O. O. Starets, T. M. Khimenko, Y. O. Herashchenko, D. A. Kovalenko

Анотація


Вступ. Здорове харчування немовлят необхідно для їх здорового зростання, психомоторного, когнітивного і соціального розвитку. Перші роки життя – важливий період, у якому формуються харчові уподобання людини і можуть швидко сформуватися і реалізуватися ризики ожиріння. На сьогодні надмірна вага та ожиріння є більшою небезпекою для здоров’я дітей, ніж недостатня вага та виснаження.
Мета дослідження. Оцінити існуючу практику годування дітей першого року життя за результатами опитування батьків (self-reported) з точки зору рекомендацій, що ґрунтуються на доказах, представлених в Feeding Guidelines for Infants and Young Toddlers (2017).
Матеріали та методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено анонімне анкетування батьків щодо фізичного і психомоторного розвитку, практики годування їх малюків, перенесених захворювань, вакцинації тощо. На форумах м. Одеси (Україна) батьків, хто має дітей другого–третього року життя, просили відповісти on-line на запитання в Google формі. Ми отримували індивідуальні результати опитування, автоматично сформовану сумарну таблицю Excel і діаграми on-line.
Результати дослідження. Отримано 168 заповнених анкет. Оцінка фізичного розвитку дітей за допомогою z-score у віці 1 рік виявила: масу тіла до віку вище +2σ у 22,6 %, вище +3σ у 1,8 %; довжину тіла до віку вище +3σ у 8,9 %; співвідношення маси тіла до довжини тіла вище +2σ у 8,9 %; вище +3σ у 3,0 % дітей. Розпочали грудне вигодовування – 88,1 %, годувалися грудьми до 6 місяців – 61,9 %, до 12 місяців – 54,8 % дітей. Серед дітей на грудному вигодовуванні 35,1 % з перших місяців життя отримувати воду. Вітамін D отримували 61,9 % дітей. Своєчасно в 4–6 місяців ввели дітям перший прикорм 91,6 % батьків. У віці 5–7 місяців дітям давали овочеві пюре 92,9 %, фруктові пюре – 77,4 %, м’ясо – 49,6 %, кашу – 38,1 %, яєчний жовток – 28,0 % респондентів. У 9–12 місяців харчування немовлят було достатньо різноманітним. Встановлено, що батьки давали дітям наступні не рекомендовані до 1 року харчові продукти, напої та інгредієнти: цільне коров’яче молоко – 20,2 %, козяче молоко – 11,3 %, фруктові соки – 49,4 %, напої з додаванням цукру – 28,0 %, мед – 13,1 %; сіль – 58,0 %, цукор – 39,9 %; чай – 23,8 %. Годували дітей по годинах 19,1 % батьків; вмикали телевізор (відео), щоб нагодувати дитину 40,5 %, змушували дитину доїдати всю порцію 14,9 %; при цьому розцінювали апетит дитини, як задовільний 91,7 %. До 1 року дитині не давали м'ясо/рибу у вигляді парових котлет, тефтелей – 38,1 %, пальчикову їжу: овочі / фрукти шматочками – 29,1 %; іншу їжу шматочками – 20,2 % батьків. Повідомили про наявність у дитини побічних харчових реакцій / ознак харчової алергії 23,8 % батьків. Вторинному впливу тютюнового диму піддавалися 39,3 % дітей. Вакциновані за Календарем щеплень 45,8 %, вакциновані частково / з порушенням графіку, 38,7 %, не вакциновані до 1 року 15,5 %. Хворіли: на ГРЗ 1 раз – 30,4 %, 2 рази – 19,6 %, 3 рази і більше – 18,5 % дітей; на гострі кишкові інфекції одноразово - 20,2 % дітей. Мали хронічні захворювання 1,8 % дітей. Протягом першого року лікувалися в стаціонарі: 1 раз – 19,6%, 2 рази і більше – 4,2 % дітей.
Висновки. У когорті дослідження у віці 1 рік 11,9 % дітей мають зайву вагу і ризик ожиріння у майбутньому за співвідношенням маса тіла / довжина тіла. Виявлено достатню поширеність і тривалість грудного вигодовування дітей, проте більше третини дітей отримували воду з перших місяців життя, тобто отримували не ексклюзивне, а переважно грудне вигодовування. Майже всі діти почали отримувати прикорм своєчасно та у віці 9–12 місяців годувалися достатньо різноманітно. Проте перші продукти додаткової їжі у більшості дітей не були збагачені залізом, а анемія була виявлена у 14,3 % дітей. Діти часто отримували не рекомендовані для немовлят харчові продукти, напої та інгредієнти: цільне молоко тварин, фруктові соки, солодкі напої, мед, чай, цукор, сіль. Збільшення частки вуглеводів, що легко засвоюються, ймовірно, було однією з причин зайвої ваги у дітей. Виявлені ознаки нереспонсивного (нечуйного) годування (годування по годинах, вмикання відео під час годування, змушування дитини доїдати всю порцію), що, ймовірно, сприяло перегодовуванню дітей і також могло стати причиною зайвої ваги. Майже третина немовлят у віці 1 року не набула навичок жування їжі шматочками і не отримувала пальчикову їжу.


Ключові слова


грудне вигодовування; прикорм (додаткове харчування); респонсивне (чуйне) годування; діти першого року життя.

Повний текст:

PDF

Посилання


.1 Ogden CL, Carroll MD, Lawman HG, Fryar CD, Kruszon-Moran D, Kit BK, et al. Trends in obesity prevalence among children and adolescents in the united states, 1988-1994 through 2013-2014. JAMA. 2016;315(21):2292-9. doi: 10.1001/jama.2016.6361.

.2 Obesity and overweight. WHO [Internet]. 2018[cited 2019 Des 16]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight

.3 Pérez-Escamilla R, Segura-Pérez S, Lott M. Feeding Guidelines for Infants and Young Toddlers: A Responsive Parenting Approach. Healthy Eating Research: Building evidence to prevent childhood obesity. 2017. 68p. Available from: https://healthyeatingresearch.org/wp-content/uploads/2017/02/her_feeding_guidelines_report_021416-1.pdf

.4 Nader PR, Huang TT, Gahagan S, Kumanyika S, Hammond RA, Christoffel KK. Next steps in obesity prevention: altering early life systems to support healthy parents, infants, and toddlers. Child Obes. 2012;8(3):195-204. doi: 10.1089/chi.2012.0004

.5 Perez-Escamilla R, Bermudez O. Early life nutrition disparities: where the problem begins? Adv Nutr. 2012;3(1):71-2. doi: 10.3945/an.111.001453

.6 Perez-Escamilla R, Kac G. Childhood obesity prevention: a life-course framework. Int J Obes Suppl. 2013;3(1):S3-S5. doi: 10.1038/ijosup.2013.2

.7 Google forms Available at : https://www.google.com/forms/about/

.8 WHO Motor Development Study: Windows of achievement for six gross motor development milestones. Acta Paediatr. 2006;450:86-95.

.9 Breastfeeding and the use of human milk. Pediatrics. 2012;129(3):e827-41. doi: 10.1542/peds.2011-3552.

.10 Breastfeeding. WHO [Internet]. 2019[cited 2019 Des 28]. Available from: https://www.who.int/health-topics/breastfeeding#tab=tab_1

.11 Horta BL, Loret de Mola C, Victora CG. Long-term consequences of breastfeeding on cholesterol, obesity, systolic blood pressure and type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis. Acta Paediatr. 2015;104(467):30-7. doi: 10.1111/apa.13133

.12 Weng SF, Redsell SA, Swift JA, Yang M, Glazebrook CP. Systematic review and meta-analyses of risk factors for childhood overweight identifiable during infancy. Arch Dis Child. 2012;97(12):1019-26. doi: 10.1136/archdischild-2012-302263

.13 Healthy People maternal, infant and child health 2020 goals http://healthypeople.gov/2020/topicsobjectives2020/objectiveslist.aspx?topicid=26 (Accessed on February 14, 2011).

.14 Stevenson RD, Allaire JH. The development of normal feeding and swallowing. Pediatr Clin North Am. 1991;38(6):1439-53. doi: 10.1016/s0031-3955(16)38229-3

.15 Stang JJ. Improving the eating patterns of infants and toddlers. J Am Diet Assoc. 2006;106(1 S1):S7-9. doi: 10.1016/j.jada.2005.10.028

.16 Skinner JD, Carruth BR, Bounds W, Ziegler P, Reidy K. Do food-related experiences in the first 2 years of life predict dietary variety in school-aged children? J Nutr Educ Behav. 2002;34(6):310-5. doi:10.1016/s1499-4046(06)60113-9

.17 Human Energy Requirements. Report of a Joint FAO/WHO/UNU Expert Consultation. Rome, Italy, 17-24 October 2001[Internet]. 2004[citad 2018 Mar 20]. 96p. Chapter 3: Energy requirements of infants from birth to 12 months. Available from: http://www.fao.org/3/y5686e/y5686e05.htm

.18 Fewtrell M, Bronsky J, Campoy C, Domellöf M, Embleton N, et al. Complementary Feeding: A Position Paper by the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN) Committee on Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2017;64(1):119-32. doi:10.1097/MPG.0000000000001454

.19 Krebs NF, Westcott JE, Butler N, Robinson C, Bell M, et al. Meat as a first complementary food for breastfed infants: feasibility and impact on zinc intake and status. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2006;42(2):207-14. doi:10.1097/01.mpg.0000189346.25172.fd

.20 Grimm KA, Kim SA, Yaroch AL, Scanlon KS. Fruit and vegetable intake during infancy and early childhood. Pediatrics. 2014;134(S1):S63-9. doi:10.1542/peds.2014-0646K

.21 Baird J, Fisher D, Lucas P, Kleijnen J, Roberts H, et al. Being big or growing fast: systematic review of size and growth in infancy and later obesity. BMJ. 2005;331:929. doi:10.1136/bmj.38586.411273.E0

.22 Monteiro PO, Victora CG. Rapid growth in infancy and childhood and obesity in later life--a systematic review. Obes Rev. 2005;6(2):143-54. doi:10.1111/j.1467-789X.2005.00183.x

.23 Ong KK, Loos RJF. Rapid infancy weight gain and subsequent obesity: systematic reviews and hopeful suggestions. Acta Paediatr. 2006;95(8):904-8. doi:10.1080/08035250600719754

.24 Bentley ME, Wasser HM, Creed-Kanashiro HM. Responsive feeding and child undernutrition in low- and middle-income countries. J Nutr. 2011;141(3):502-7. doi:10.3945/jn.110.130005

.25 Kleinman RE, Greer FR, editors. Pediatric Nutrition, 7th ed. Elk Grove Village, IL: American Academy of Pediatrics[Internet]; 2014[cited 2019 Dec 2]. Complementary feeding; p.123-34. Available from: https://reader.aappublications.org/pediatric-nutrition-7th-edition/13

.26 Northstone K, Emmett P, Nethersole F. The effect of age of introduction to lumpy solids on foods eaten and reported feeding difficulties at 6 and 15 months. J Hum Nutr Diet. 2001;14(1):43-54. doi:10.1046/j.1365-277x.2001.00264.x

.27 Baker RD, Greer FR. Diagnosis and prevention of iron deficiency and iron-deficiency anemia in infants and young children (0-3 years of age). Pediatrics. 2010;126(5):1040-50. doi:10.1542/peds.2010-2576

.28 McBride D, Keil T, Grabenhenrich L, Dubakiene R, Fiocchi A, et al. The EuroPrevall birth cohort study on food allergy: baseline characteristics of 12,000 newborns and their families from nine European countries. Pediatr Allergy Immunol. 2012;23(3):230-9. doi:10.1111/j.1399-3038.2011.01254.x




Copyright (c) 2020 N. V. Kotova, O. O. Starets, T. M. Khimenko, Y. O. Herashchenko, D. A. Kovalenko

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Creative Commons License
Журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» ISSN 2413-4260 (Online), ISSN 2226-1230 (Print) This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.