ЖОВТЯНИЦІ НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) ГЛАВА I: ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ, ЕПІДЕМІОЛОГІЯ, ЕТІОПАТОГЕНЕЗ ТА ПАТОМОРФОЛОГІЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ

Автор(и)

  • Yu. Hodovanets Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", Україна
  • Yu. Volosivska Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", Україна
  • L. Agafonova Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.4.30.2018.14

Ключові слова:

новонароджений, жовтяниця, гіпербілірубінемія, етіологія, патогенез, патоморфологія, класифікація.

Анотація

Дані літератури свідчать про те, що країни з низьким та середнім рівнем доходу мають найбільшу частоту тяжких форм жовтяниць у новонароджених, яка характеризуються непропорційно високими показниками захворюваності, смертності та розладів неврологічного розвитку у подальші роки життя порівняно з країнами з високими доходами населення. У I главі статті представлені основні поняття, епідеміологічні дані та фактори ризику розвитку неонатальної жовтяниці, розглядаються питання етіології, патогенезу та патоморфології гіпербілірубінемії.

Жовтяниця це синдром зміни кольору шкірних покривів і слизових, що розвивається внаслідок накопичення в крові надлишкової кількості білірубіну, тобто візуальний прояв гіпербілірубінемії. Жовтяниця є однією з найбільш поширених станів, що потребують медичної допомоги у новонароджених дітей. Неонатальна жовтяниця є надзвичайно поширеною - майже в кожного новонародженого відмічається підвищення  рівня некон'югованого білірубіну в сироватці крові більш ніж на 30 мкмоль/л протягом першого тижня життя. Клінічні прояви гіпербілірубінемії розвиваються приблизно у 60% доношених і 80% передчасно народжених дітей. Особливостями перебігу неонатальних жовтяниць є те, що вони можуть бути фізіологічними, зустрічатися у здорових дітей, однак можуть бути проявом цілого ряду захворювань. Тому неонатальні жовтяниці слід завжди розглядати як симптом потенційної небезпеки. Надходження некон'югованого білірубіну у мозок новонародженого може викликати як короткочасні, так і тривалі неврологічні розлади, що є причиною білірубінової енцефалопатії. Для позначення клінічних ознак гострої або хронічної  білірубінової  енцефалопатії у дітей з дуже високим рівнем білірубіну, а також жовтяничного забарвлення мозку, пов'язаного з перенесеною  жовтяницею, використовують термін «ядерна жовтяниця». Ядерна жовтяниця може виникати при більш низьких рівнях білірубіну у новонароджених за наявності факторів ризику, зокрема у передчасно народжених немовлят.

З урахуванням патофізіологічних механізмів розвитку у новонароджених дітей  виділяють гемолітичні, кон’югаційні, механічні та паренхіматозні гіпербілірубінемії. Патоморфологічно при неонатальних жовтяницях спостерігається відкладення некон'югованого білірубіну в різних органах і тканинах – стан, який має назву білірубінової інтоксикації. Найбільшу небезпеку представляє зв’язування  некон’югованого білірубіну ліпідами мозку, що підтверджується патологоанатомічними гістологічними знахідками жовтого пігменту в базальних ядрах центральної нервової системи. Підшкірна жирова тканина поза сумнівом зв’язує певну частину білірубіну. Цим пояснюється менший ступінь вираженості фізіологічної жовтяниці у доношених і навіть відсутність її у переношених дітей, в той час як у недоношених вона розвивається частіше, а вміст білірубіну в крові у них є набагато вищим. Патологічні зміни, які відмічаються при патологоанатомічному дослідженні мозку недоношених дітей, можуть більше нагадувати неспецифічні пошкодження, ніж дійсну ядерну жовтяницю.

Посилання

Maisels MJ. Managing the jaundiced newborn: a persistent challenge. CMAJ. 2015;187(5):335-43. doi: 10.1503/cmaj.122117.

Ramachandran A. Neonatal hyperbilirubinaemia. Paediatrics and Child Health 2016;26(4):162-8. doi: 10.1016/j.paed.2015.12.002

Ullah S, Rahman K, Hedayati M. Hyperbilirubinaemia in neonates: Types, causes, clinical examinations, preventative measures and treatments: A narrative review article. Iran J Public Health. 2016;45(5):558-68.

Queensland Clinical Guidelines. Routine newborn assessment (previously Examination of the newborn baby). Maternity and Neonatal Clinical Guideline MN14.4.V4.R19. [Internet]. State of Queensland (Queensland Health) [Internet]; 2014[cited 2017 July 04]. 17p. Available from: https://www.health.qld.gov.au/__data/assets/pdf_file/0029/141689/g-newexam.pdf

Harsha L, Priya J, Shah KK, Reshmi B. Systemic approach to management of neonatal jaundice and prevention of kernicterus. Research Journal of Pharmacy and Technology. 2015;8(8):1087-92. doi: 10.5958/0974-360X.2015.00189.4.

Erlichman J, Loomes K. Causes of cholestasis in neonates and young infants [Internet]. 2017 [updated 2018 Jul 24; cited 2017 May 29]; Available from: https://www.uptodate.com/contents/causes-of-cholestasis-in-neonates-and-young-infants

Bhattacharyya N. Auditory brainstem response audiometry [Internet]. 2017 [update 2017 Mar 10; cited 2017 May 29]. Medscape. Available from: https://emedicine.medscape.com/article/836277-overview

AAP Subcommittee on Neonatal Hyperbilirubinemia. Neonatal jaundice and kernicterus. Pediatrics 2001;108(3):763-5. doi: 10.1542/peds.108.3.763.

Queensland Clinical Guidelines. Establising breastfeeding. Guideline No. MN16.19-V3-R21 [Internet]. Queensland Health. 2016 [cited 2017 Feb 10]. Available from: http://www.health.qld.gov.au

Harsha L, Priya J, Shah KK, Reshmi B. Systemic approach to management of neonatal jaundice and prevention of kernicterus. Research Journal of Pharmacy and Technology. 2015;8(8):1087-92. doi: 10.5958/0974-360X.2015.00189.4.

Patient Blood Management Guidelines: Module 6-Neonatal and Paediatrics [Internet]. 2016 [cited 2017 May 5]. Available from: https://www.blood.gov.au/pbm-module-6

Agamanolis DP. Bilirubin encephalopathy. In: Neuropathology [Internet]. 2014[updated: 2014 Mar; cited 2017 May 26]. Chap.3 Perinatal ischemia and stroke. Available from: http://neuropathology-web.org/chapter3/chapter3eBilirubinencephalopathy.html

Bhutani VK, Stark AR, Lazzeroni LC, Poland R, Gourley GR, Kazmierczak S, et al. Predischarge screening for severe neonatal hyperbilirubinemia identifies infants who need phototherapy. JPediatr. 2013;162(3):477-82. doi: 10.1016/j.jpeds.2012.08.022.

Wells C, Ahmed A, Musser A. Strategies for neonatal hyperbilirubinaemia: A literature review. MCN Am J Matern Child Nurs. 2013;38(6):377-82. doi: 10.1097/NMC.0b013e3182a1fb7a.

Calhoun D. Postnatal diagnosis and management of hemolytic disease of the fetus and newborn. UpToDate [Internet]. 2016 [updated 2018 Apr 11; cited 2017 Oct 26]. Available from: https://www.uptodate.com/contents/postnatal-diagnosis-and-management-of-hemolytic-disease-of-the-fetus-and-newborn

Bhandari V. Neonatal Jaundice [Internet]. 2017 [cited 2017 May 2]; Available from: http://bestpractice.bmj.com/best-practice/welcome.html

Preer GL, Philipp BL. Understanding and managing breast milk jaundice. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2011;96(6):461-6. doi: 10.1136/adc.2010.184416.

Andre M, Day AS. Causes of prolonged jaundice in infancy: 3-year experience in a tertiary paediatric centre. New Zealand Medical Journal. 2016;129(1429):14-21.

Memon N, Weinberger BI, Hegyi T, Aleksunes LM. Inherited disorders of bilirubin clearance. Pediatr Res. 2016;79(3):378-86. doi: 10.1038/pr.2015.247.

Erlinger S, Arias IM, Dhumeaux D. Inherited disorders of bilirubin transport and conjugation: New insights into molecular mechanisms and consequences. Gastroenterology. 2014;146(7):1625-38. doi: 10.1053/j.gastro.2014.03.047.

Moyer V, Freese D, Whitington P, Olson A, Brewer F, Colletti R, et al. Guideline for the evaluation of cholestatic jaundice in infants: Recommendations of the North American Society for pediatric gastroenterology, hepatology and nutrition. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 2004;39(2):115-28.

Malwade US, Jardine LA. Home- versus hospital-based phototherapy for the treatment of non-haemolytic jaundice in infants at more than 37 weeks’ gestation. Cochrane Database Syst Rev[Internet]. 2014[cited 2018 May 26];6 CD010212. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD010212.pub2/full doi: 10.1002/14651858.CD010212.pub2.

Memon N, Weinberger BI, Hegyi T, Aleksunes LM. Inherited disorders of bilirubin clearance. Pediatr Res. 2016;79(3):378-86. doi: 10.1038/pr.2015.247.

Mesić I, Milas V, Međimurec M, Rimar Ž. Unconjugated pathological jaundice in newborns. Coll Antropol. 2014;38(1):173-8

Neonatal jaundice. Clinical Guideline. London: Royal College of Obstetricians and Gynaecologists; 2010. 525 p.

Ramachandran A, Owen L, Morris R. A jaundice community project. Infant. 2016;12(4):125-9.

Ullah S, Rahman K, Hedayati M. Hyperbilirubinaemia in neonates: Types, causes, clinical examinations, preventative measures and treatments: A narrative review article. Iran J Public Health. 2016;45(5):558-68.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-14

Як цитувати

Hodovanets, Y., Volosivska, Y., & Agafonova, L. (2018). ЖОВТЯНИЦІ НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) ГЛАВА I: ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ, ЕПІДЕМІОЛОГІЯ, ЕТІОПАТОГЕНЕЗ ТА ПАТОМОРФОЛОГІЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 8(4(30), 71–78. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.4.30.2018.14