DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.3.29.2018.9

МОРФОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОЛОГІЧНІ ЗМІНИ СТРУКТУР ФЕТО-ПЛАЦЕНТАРНОГО БАР’ЄРУ В ЖІНОК З ПЕРЕНЕСЕНИМИ TORCH – ІНФЕКЦІЯМИ В АНАМНЕЗІ

T. K. Znamenska, O. V. Vorobiova, T. V. Dziadyk, L. I. Nikulina

Анотація


Формування хронічної плацентарної недостатності в стадії декомпенсації у вагітних сприяє внутрішньоутробному інфікуванню дитини. На сьогодні недостатньо вивчені гістологічні, морфологічні та імуногістохімічні зміни в плаценті у жінок з перенесеними TORCH-інфекціями в анамнезі. При TORCH - інфекціях відбуваються значні порушення механізмів функціювання фето-плацентарного бар’єру. Виявлення цих особливостей має бути додатковим критерієм ранньої діагностики перинатального інфікування новонароджених груп ризику.

Мета роботи. Оцінити макроскопічні, гістологічні, морфологічні та імуногістохімічні зміни плацент та довести порушення фето-плацентарного бар’єру в жінок з перенесеними TORCH – інфекціями в анамнезі.

Матеріали та методи дослідження. Досліджено 40 плацент жінок. І група –  20 плацент жінок з перенесеними TORCH - інфекціями в анамнезі (підтверджено імунологічно протягом вагітності пернесені в анамнезі ЦМВ, герпес-вірусні та токсоплазмену інфекції); ІІ група контролю – 20 плацент здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. У дослідженні плацент були використані органометричний, макроскопічний, загальногістологічний методи. Імуногістохімічний - непрямий стрептавидін-пероксидазний метод виявлення рівня експресії маркера проліферації і регенерації Кі-67. Гістохімічний метод -  ДНК за Фельгеном з наступним визначенням індексу апоптозу.

Результати дослідження. При мікро- та макроскопічному дослідженні плацент від матерів з перенесеними TORCH – інфекціями виявлені значні зміни: збільшення маси плаценти (50 %), потовщення пуповини (75 %), помірний набряк вартонових драглів (75 %), васкуліти (30 %), набряк амніотичних оболонок (30 %), запальна інфільтрація в децидуальній оболонці (25 %), хоріонічній пластинці (35 %), міжворсинчатому просторі (30 %), стромі ворсин (25 %), судинах (30 %); порушенн кровообігу та дистрофічні зміни в децидуальній оболонці (50 %); розповсюдженя кальцифікатів (30 %) в крайовій і парацентральній зонах плаценти. Отримана нерівномірна інтенсивність реакції ДНК в структурах плацентарного бар'єра і достовірне збільшення апоптозного індексу вказують на ушкодження і порушення їх розвитку.  Імуногістохімічно доведене збільшення рівнів експресії проліферативного маркера КІ-67 і показника проліферативного індексу.

Висновки. Виявлені макроскопічні та гістологічні зміни стану структур фето-плацентарного бар’єру у жінок з пернесеними TORCH- інфекціями в анамнезі свідчать про те, що плацентарна недостатність у них, обумовлена продуктивними судинно-клітинними реакціями в стромі ворсин та децидуальній оболонці та, можливо, є результатом дії вірусів та токсоплазм. Отримані дані слід враховувати лікарям неонатологам для більш ретельного спостереження за новонародженими групи ризику з перинитального інфікування від матерів з перенесеними TORCH – інфекціями в анамнезі.


Ключові слова


жінки; TORCH- інфекції; плацента; фето-плацентарний бар’єр

Повний текст:

PDF

Посилання


.1 Kramarev SO. Problemni pytannia infektsiinykh khvorob v Ukraini [Problematic issues of infectious diseases in Ukraine]. Zdorov’ia Ukrainy. 2007;2:7-8 (in Ukrainian).

.2 Znamenskaia TK, redaktor. TORCH-infektsii v akusherstve i neonatologii [TORCH infections in obstetrics and neonatology]. Naukovo-praktychnyi zhurnal dlia pediatriv ta likariv zahalnoi praktyky – simeinoi medytsyny. Kiev. Standart Digital Print; 2008. 200c. (in Russian).

.3 Tian С, Syed AA, Weitkamp JH. Congenital Infections, Part 1: Cytomegalovirus, Toxoplasma, Rubella, and Herpes Simplex. Neo Reviews [Internet]. 2010[cited 2018 Apr 4];11(8):e436-46. Available from: http://neoreviews.aappublications.org/content/neoreviews/11/8/e436.full.pdf

.4 Znamenska TK, Nikulina LI, Rudenko NH, Vorobiova OV. Analiz roboty perynatalnykh tsentriv u vykhodzhuvanni peredchasno narodzhenykh ditei v Ukraini [Analysis of the work of perinatal centers in the emergence of premature births in Ukraine]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2017;(2):5-11. doi: https://doi.org/10.24061/2413-4260.VII.2.24.2017.1 (in Ukrainian).

.5 Aniszewska M, Kowalik-Mikolajewska B, Pokorska-Lis M, Pawelczyk A, Radkowski M, Cianciara J. Mother-to-infant HCV transmission-rate and course of HCV infection in children. Przegl Epidemiol. 2007;61(1):7-15.

.6 Kaňková Š, Flegr J. Longer pregnancy and slower fetal development in women with latent ”asymptomatic” toxoplasmosis. BMC Infect Dis. 2007;7:114. https://doi.org/10.1186/1471-2334-7-114.

.7 Marino T, Smith SE, Laartz B, Talaver F, Isaacs C, Gompf SG, et al. Viral Infections and Pregnancy. Drugs & Diseases [Internet]. 2014 [updated 2017 May 02; cited 2018 May 12]. Available from: https://emedicine.medscape.com/article/235213-overview




Copyright (c) 2018 T. K. Znamenska, O. V. Vorobiova, T. V. Dziadyk, L. I. Nikulina

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Creative Commons License
Журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» ISSN 2413-4260 (Online), ISSN 2226-1230 (Print) This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.