ВНУТРІШНЬОУТРОБНА ІНФЕКЦІЯ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ДІТЕЙ З ВРОДЖЕНОЮ КИШКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.VII.4.26.2017.11Ключові слова:
внутрішньоутробна інфекція, вроджена кишкова непрохідність, шлунково-кишковий тракт, ускладнення, діти.Анотація
Мета дослідження. Оцінити вплив внутрішньоутробних інфекцій на розвиток післяопераційних ускладнень у новонароджених з вродженими обструктивними вадами розвитку шлунково-кишкового тракту.
Матеріал та методи дослідження. В статті були проаналізовані результати дослідження та лікування 26 новонароджених дітей з вродженими обструктивними вадами розвитку шлунково-кишкового тракту (атрезії, стенози). Усі діти, які були госпіталізовані під час дослідного періоду, були обстежені на наявність персистуючих внутрішньоклітинних збудників. Також було вивчено видовий склад збудників та ступінь активності інфекційного процесу.
Результати та їх обговорення. В залежності від наявності чи відсутності інфекційного агента усі пацієнти були розділені на 2 групи. До основної групи увійшло 10 інфікованих пацієнтів, до контрольної групи – 16 неінфікованих пацієнтів. Усім інфікованим хворим призначалась специфічна етіотропна терапія в залежності від стадії інфекційного процесу та виду збудника. Серед обстеженого контингенту хворих з вродженими вадами травного тракту у 10 пацієнтів (38,5%) були виявлені специфічні Іg G до персистуючих внутрішньоклітинних збудників. Проведена оцінка післяопераційних ускладнень в обох групах дітей. Стан дітей основної групи був значно гірший і вимагав більш тривалої та інтенсивної передопераційної підготовки. Ускладнений перебіг післяопераційного періоду мав місце у 12 дітей (46,2%), з яких 9 дітей (75,0%) були інфіковані персистирующими внутрішньоклітинними збудниками. Загальна летальність у дітей із вродженою обструктивною кишковою непрохідністю склала 19,2% (5 осіб, 4 із яких - 80% - були інфіковані).
Висновки. За нашими даними, 38,5% дітей з вродженою кишковою непрохідністю були пов'язані з TORCH-інфекцією. Серед 26 дітей, що спостерігалися нами, ускладнений перебіг післяопераційного періоду мав місце у 12 дітей (46,2%), з яких 9 дітей (75,0%) були інфіковані персистуючими внутрішньоклітинними збудниками. Загальна летальність у дітей із вродженою кишковою непрохідністю склала 19,2% (5 осіб, 4 із яких - 80% - були інфіковані).
Посилання
.1 Malova MA, Guseva OI. Sovershenstvovanie prenatal'noj diagnostiki na regional'nom urovne: nachalo puti. [Improvement of prenatal diagnostics at the regional level: beginning of the way]. Medicinskij al'manah. 2014;5:54-56. (in Russian).
.2 Degtyarev YuG. Faktory riska v vozniknovenii vrozhdennyh porokov razvitija [Risk factors of congenital malformations]. Medicinskij zhurnal. 2014;2:4-10. (in Russian).
.3 Kabulova MA, Golubeva MV, Barycheva LJu. Harakteristika porokov razvitija u detej s vrozhdennymi toksoplazmennoj i citomegalovirusnoj infekcijami [Characteristics of developmental defects in children with congenital toxoplasm and cytomegalovirus infection]. Medicinskij vestnik severnogo Kavkaza. 2010;19(3):28-29. (in Russian).
.4 Korneva MJu, Korovina NA, Zaplatnikov AA, Shipulina OJu, Naumenko AA. Sostojanie zdorov'ja vnutriutrobno inficirovannyh detej[The health status of intrauterinely infected babies]. Rossijskij vestnik perinatologii i pediatrii. 2005;50(2):48-52. (in Russian).
.5 Popova OV. Klinika, diagnostika i lechenie vnutriutrobnyh (TORCH) infekcij novorozhdennyh i detej pervogo goda zhizni [Clinic, diagnosis and treatment of intrauterine (TORCH) infections of newborns and children of the first year of life]. Minsk: BelMAPO; 2006. 41s. (in Russian).
.6 Minkov IP, Petrashevich VP, Jurchenko IV, Shapovalova AA, Goncharuk SD, Hodorchuk IV i dr. Polimeraznaja cepnaja reakcija v diagnostike i kontrole kompleksnoj terapii gerpeticheskoj terapii u detej [Polymerase chain reaction in the diagnosis and control of complex therapy of herpetic therapy in children]. Suchasni infektsii. 2001;3:71-76. (in Russian).
.7 Savychuk NO, Oliinyk OIe. Alhorytmy diahnostyky herpetychnykh mikst-infektsii virusno-virusnoi etiolohii ta yikh rol' u vynyknenni destruktyvnykh urazhen' slyzovoi obolonky porozhnyny rota [Algorithms for the diagnosis of herpetic micro-infections of viral-viral etiology and their role in the occurrence of destructive lesions of the oral mucosal membrane]. Medychna hazeta Zdorov’ia Ukrainy. 2007;23(180):71-72. (in Ukrainian).
.8 Tereshchenko IP, Malkova YeM, Grishayeva ON, Aksenova VP, Sklyar KYe, Grishayev MP, et al. [Analysis of the detection of DNA of herpes simplex virus, cytomegalo-virus and Toxoplasma in the tissues of children with congenital malformations]. Jepidemiologija i infekcionnye bolezni. 2006;5:36-40. (in Russian).
.9 Uchaykin VF. Sovremennaja koncepcija patogeneza infekcionnogo zabolevanija [The Modern Concept of the Pathogenesis of Infectious Disease]. Detskie infekcii. 2013;12(4):4-7. (in Russian).
.10 Cinzerling VA, Mel'nikova VF. Perinatal'nye infekcii: voprosy patogeneza, morfologicheskoj diagnostiki i kliniko-morfologicheskih sopostavlenij [Perinatal infections: questions of pathogenesis, morphological diagnosis and clinical-morphological comparisons]. Sankt-Peterburg: Jelbi SPb; 2002. 352s. (in Russian).
.11 Ledger WJ. Perinatal infections and fetal/neonatal brain injury. Curr Opin Obstet Gynecol. 2008;20(2):120-4.
.12 Malm G, Engman ML. Congenital cytomegalovirus infections. Semin Fetal Neonatal. Med. 2007;12(3):154-9. doi: 10.1016/j.siny.2007.01.012.
.13 Yasui Y, Mori Y, Adachi H, Kobayashi S, Yamashita T, Minagawa H. Detection and genotyping of rubella virus from exanthematous patients suspected of having measles using reverse transcription-PCR. Jpn J Infect Dis. 2014;67(5):389-91.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 S. V. Veselyy, R. P. Klimanskyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
