ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДОВОГО СКЛАДУ ПОРОЖНИНИ ПІХВИ ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ I ТА II ТИПІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.VII.2.24.2017.8Ключові слова:
мікробіота, непліддя I типу, непліддя II типу, вульвовагінальний вмістАнотація
Вступ. Проблема безпліддя є не тільки медичною, але й соціальною проблемою, яка виходить на перший план за умов економічної кризи, зниження народжуваності та високого рівня загальної смертності. У світі відсоток безплідних пар складає 8-29 %, в Україні - 15-18 %, тобто кожна 4-5 пара не в змозі реалізувати свої плани, щоб мати дітей природним шляхом. Склад мікробіоти вульвовагінального вмісту жінок з непліддям I та II типів залежить від безлічі екзогенних та ендогенних чинників, і в основному етіологічними агентами можуть бути як патогенні, так й умовно-патогенні аеробні (S.aureus, S.epidermidis, N.gonorrhoae, E.coli, C.albicans) та анаеробні мікроорганізми. У роботі проведено порівняння видового складу мікроорганізмів вульвовагінального вмісту жінок з непліддям I та II типів, які можуть приймати участь у формуванні певних дисбіотичних порушень.
Матеріали і методи. Усього було обстежено 89 жінок репродуктивного віку з непліддям I типу, середній вік яких становив 27.00 ± 2,37 років. Також проведено бактеріологічне і мікологічне обстеження вульвовагінального вмісту 67 жінок з неплідністю II типу віком від 18 до 34 років (середній вік 26,00 ± 1,12 р.).
У всіх жінок для бактеріологічного та мікологічного обстеженя в стерильних умовах забирали вульвовагінальний вміст у стерильні центрифужні пробірки. До матеріалу додавали десятикратний об´єм стерильного фізіологічного розчину натрію хлориду, одержували розведення 1:10 (10-¹). На одержаній суміші готовили титраційний ряд від 10-2 до 10-7, із якого робили висів 0,01 мл на сектори оптимальних поживних середовищ до кожного виду рівномірно розподіляючи на поверхні твердих середовищ або в товщі напіврідких середовищ.
Факультативні анаеробні та аеробні бактерії вирощували в термостаті (температура 37 ºС, 18-24 години, дріжджоподібні гриби роду Candida - при температурі 30 ºС 48-72 години). Облігатні анаеробні бактерії вирощували в стаціонарному анаеростаті (СО2 incubator T-125 Medicin – Швеція) протягом 5-7 днів, інколи до 14 діб. Ідентифікацію виділених видів проводили за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями, за необхідності визначали ознаки патогенності та антигенну структуру.
Результати. Нами виявлено, що в жінок з неплідністю I типу S.aureus був виділений у 56 (62,9 %) обстежених, S.epidermidis - в 11(12,3 %) обстежених, N.gonorrhoеae - у 8 (8,9 % ) обстежених, E.coli - у 10 (11,4 %) обстежених, C.albicans - у 66 (74,1 %) обстежених, Lactobacillus - у 28 (31,4 %) обстежених, Вifidobacterium - у 13 (14,6 %) обстежених, Peptostreptococcus - у 23 (25,8 %) обстежених, Propionibacterium - у 3 (3,3 %) обстежених, T.vaginalis - у 52 (58,4 %) обстежених.
У вульвовагінальному вмісті жінок з неплідністю ІІ типу переважають умовно патогенні дріжджоподібні гриби роду Candida, золотистий стафілокок, вагінальні трахимонади, пептострептококи та ентеробактерії.
Висновки. Однією із причин розвитку неплідності є колонізація вульвовагінального вмісту умовно-патогенними мікроорганізмами роду Candida, бактеріями роду Staphylococcus, вагінальними трихомонадами, пептострептококами, ентеробактеріями, гонококом, бактероїдами та іншими мікроорганізмами, а також їхня асоціація. У жінок з неплідністю I та II типів відбувається колонізація представниками патогенних та умовно-патогенних аеробних та анаеробних мікроорганізмів як у монокультурі, так і в асоціаціях з двома, трьома і більше видами. У вульвовагінальному вмісті жінок із безпліддям I типу автохтонні облігатні анаеробні бактерії родів Lactobacillus і Bifidobacterium виділяються у 45 % , а в жінок з неплідністю II типу тільки у 28,2 % жінок (Р < 0,05), що обумовлює зменшенню контамінації і колонізації біотопу у 2,87 рази ентеробактеріями (E. coli, K. pneumoniae), у жінок з первинною неплідністю. У цих жінок підвищується колонізація вульвовагінального вмісту дріжджоподібними грибами роду Candida (на 10,43 %), і найпростішими (Т. vaginalis) на 26,41 % і бактеріями роду Peptostreptococcus – на 91,96 %. Різниця у виявленні інших умовно-патогенних бактерій (S. aureus, N. gonorrheae, та інш.) незначна (Р > 0,05).
Посилання
.1 Kulakov V.Y., Marhyany F.A., Nazarenko T.A. Struktura zhenskoho besplodyya y prohnoz vosstanovlenyya reproduktyvnoy funktsyy pry yspol'zovanyy sovremennыkh эndoskopycheskykh metodov. Akusherstvo y hynekolohyya. 2001. № 3. S. 33 - 36.
.2 Dzhorayeva S.K., Honcharenko V.V., Shcherbakova Yu.V. Vyvchennya stanu vahinal'noyi mikrobioty pry vul'vovahinitakh polimikrobnoyi etiolohiyi z vyznachennyam dominuyuchykh rivniv antybiotykochutlyvosti. Dermatoliya ta venerolohiya. 2016. № 2. S. 25 - 33.
.3 Medvedev B.Y., Zaynetdynova L.F., Teplova S.N. Mykroflora orhanov reproduktyvnoy systemы u zhenshchyn s trubno-perytoneal'nыm besplodyem. Zhurnal mykrobyolohyy, эpydemyolohyy y ymmunobyolohyy. 2008 № 3. S. 58 - 62.
.4 Vynohrad N.O., Koval's'ka O.R., Chelak O.V. Mikrobitsenoz nyzhnikh viddiliv henital'noho traktu u khvorykh z neplidnistyu. Eksperymental'na ta klinichna fiziolohiya i biokhimiya. 2001. № 3. S. 92 - 94.
.5 Assessing the prevalence of bacterial vaginosis among infertile women of Qom city Mahdieh Ghiasi, Hoda Fazaeli, Naser Kalhor et al.]. Iranian Journal of Microbiology. 2014. №6. P. 404 - 408.
.6 Biological control of vaginosis to improve reproductive health [P. Mastromarino, R. Hemalatha, A. Bartonetti et al.]. Indian J Med Res. 2014. №140(1). P. 91 - 97.
.7 Franasiak J. M. Introduction: Microbiome in human reproduction J. M. Franasiak, R. T. Scott. Fertility and sterility. 2015. №104(6). P. 1341 - 1343.
.8 Green K. A. Gynecologic health and disease in relation to the microbiome of the female reproductive tract K. A. Green, S. M. Zarek, W. H. Catherino. Fertility and sterility. 2015. № 104(6). Р. 1351 - 1357.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 V. V. Bendas, N. D. Yakovychuk, V. D. Moysyuk, S. V. Moysyuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.