DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.1.15.2015.2

СТРАТЕГІЇ ХАРЧУВАННЯ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ОПТИМАЛЬНИЙ ПОСТНАТАЛЬНИЙ ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ НЕМОВЛЯТ

D. O. Dobryansky

Анотація


Здоровий ріст і розвиток дитини в перші 1000 днів життя має критичне значення не лише для виживання і покращення показників здоров’я в ранньому дитинстві, але й для профілактики важливих неінфекційних захворювань старшого віку. Оптимальний постнатальний фізичний розвиток недоношених дітей можна визначити як такий, що не пов'язаний з несприятливими наслідками в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Водночас, затримка розвитку вірогідно пов'язана з неадекватним харчуванням і віддаленими негативними неврологічними наслідками. Отже, належне харчування має забезпечувати досягнення оптимальних показників фізичного розвитку завдяки підтримці постійного необхідного рівня споживання основних нутрієнтів й енергії. Повноцінне парентеральне харчування слід розпочинати відразу після народження глибоконедоношеної дитини і продовжувати до моменту повного встановлення ентерального харчування. На тлі парентерального введення нутрієнтів так само від народження потрібно призначати мінімальне ентеральне харчування, яке стимулює дозрівання незрілого шлунково-кишкового тракту передчасно народженої дитини. Грудне молоко є найкращим продуктом мінімального харчування, оскільки воно є ефективнішим і безпечнішим, ніж альтернативні засоби. Як джерело поживних речовин, грудне молоко, однак, не забезпечує підвищених потреб глибоконедоношеної дитини, що визначає необхідність його збагачення, а також використання інших спеціальних продуктів харчування протягом першого року життя дитини. Щоби забезпечити оптимальні показники постнатального фізичного розвитку глибоконедоношених немовлят і відповідно покращити їх віддалений неврологічний прогноз, потрібна комплексна стратегія харчування і моніторингу розвитку протягом перших років їх життя за участі неонатологів, педіатрів і лікарів сімейної практики.


Ключові слова


Харчування; постнатальний фізичний розвиток; передчасно народжені немовлята.

Повний текст:

PDF

Посилання


.1 Black RE, Victora CG, Walker SP, Bhutta ZA, Christian P, de Onis M, et al. Maternal and child undernutrition and overweight in low-income and middle-income countries. Lancet. 2013;382:427-51.

.2 Chan M. Linking child survival and child development for health, equity, and sustainable development. Lancet. 2013;381:1514-15.

.3 Hofman PL, Regan F, Cutfield WS. Prematurity – another example of perinatal metabolic programming. Horm Res. 2006;66:33-39.

.4 Warner MJ, Ozanne SE. Mechanisms involved in the developmental programming of adulthood disease. Biochemistry J. 2010:427:333-347.

.5 Bhutta ZA, Das JK, Rizvi A, Gaffey MF, Walker N, Horton S, et al. Evidence-based interventions for improvement of maternal and child nutrition: what can be done and at what cost? Lancet. 2013:382:452-77.

.6 Niankovskyi SL, Shadrin OH, Znamenska TK, Beketova HV, Ivakhnenko OS, Yatsula MS. Shchodo vprovadzhennia kontseptsii «Kharchuvannia novoho zhyttia. 1000 dniv» v Ukraini [Regarding the implementation of the concept of "Feeding new life. 1000 days" in Ukraine]. Zdorov'e rebenka. 2014;5:73-7. (in Ukrainian)

.7 Shadrin OH, Dobrianskyi DO, Niankovskyi SL, Klymenko VA, Bielousova OIu, Ivakhnenko OS. Suchasni tendentsii v kharchuvanni ditei rannoho viku (12-36 mis): yevropeiskyi ta svitovyi dosvid [Recent trends in the diet of young children (12-36 months): european and international experience]. Zdorov'e rebenka. 2013;2:95-107. (in Ukrainian)

.8 Niankovskyi SL, Shadrin OH, Dobrianskyi DO, Dobrianskyi DO, Ivakhnenko OS, Yavorska MO, ta in. Kharchovi defitsyty u ditei pershykh 3 rokiv zhyttia za danymy multytsentrovoho doslidzhenni v Ukraini [Food deficits in children during the first 3 years of life, according to a multicenter study Ukraine]. Zdorov'e rebenka. 2013;5:89-97. (in Ukrainian)

.10 Shadrin OH, Niankovskyi SL, Dobrianskyi DO, Bielousova OIu, Klymenko VA, Hulich MP, ta in. Rezultaty suchasnoho doslidzhennia ta obgruntuvannia prykladnoho meniu na 7 dniv dlia zdorovykh ditei vikom vid 1 do 3 rokiv [The results of modern research and study application menu for 7 days to healthy children aged 1 to 3 years]. Kyiv; 2013. 24 p. (in Ukrainian)

.11 Dobbing J, Sands J. Quantitative growth and development of human brain. Arch Dis Child. 1973;48:757-67.

.12 Georgieff MK. Nutrition and the developing brain: nutrient priorities and measurement. Am J Clin Nutr. 2007;85:614S-620S.

.13 Rogers EE, Piecuch RE. Neurodevelopmental outcomes of infants who experience intrauterine growth restriction. NeoReviews. 2009;10:e100-e112.

.14 Anderson PJ, Doyle LW. Cognitive and educational deficits in children born extremely preterm. Semin Perinatol. 2008;32:51-58.

.15 Morsing E, Еsard M, Ley D, Stjernqvist K, Marsál K. Cognitive function after intrauterine growth restriction and very preterm birth. Pediatrics. 2011;127:e874-e882.

.16 Guellec I, Lapillonne A, Renolleau S, Charlaluk ML, Roze JC, Marret S, et al. Neurologic outcomes at school age in very preterm infants born with severe or mild growth restriction. Pediatrics. 2011;127:e883-e91.

.17 Jelliffe-Pawlowski LL, Hansen RL. Neurodevelopmental outcome at 8 months and 4 years among infants born full-term small-for-gestational-age. J Perinatol. 2004; 24:505-14.

.18 Cole TJ, Statnikov Y, Santhakumaran S, Pan H, Modi N. Birth weight and longitudinal growth in infants born below 32 weeks’ gestation: aUKpopulation study. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2014;99:F34-F40.

.19 Corpeleijn WE, Kouwenhoven SM, van Goudoever JB. Optimal growth of preterm infants. World Rev. Nutr Diet. 2013;106:149-55.

.20 Morgan J, Young L, McGuire W. Slow advancement of enteral feed volumes to prevent necrotizing enterocolitis in very low birth weight infants . Cochrane Database Syst Rev. 2013;3:CD001241.

.21 Carlson SJ, Ziegler EE. Nutrient intakes and growth of very low birth weight infants. J Perinatol. 1998;18:252-8.

.22 Ehrenkranz RA, Younes N, Lemons JA, Fanaroff AA, Donovan EF, Wright LL, et al. Longitudinal growth of hospitalized very low birth weight infants. Pediatrics. 1999;104:280-9.

.23 Clark RH, Thomas P, Peabody J. Extrauterine growth restriction remains a serious problem in prematurely born neonates. Pediatrics. 2003;111:986-90

.24 Marks KA, Reichman B, Lusky A, Zmora E. Fetal growth and postnatal growth failure in very-low-birthweight infants. Acta Paediatr. 2006;95:236-242.

.25 Senterre T, Rigo J. Optimizing early nutritional support based on recent recommendations in VLBW infants and postnatal growth restriction. JPGN. 2011;53:536-42.

.26 Rochow N, Fusch G, Műhlinghaus A, Niesytto C, Straube S, Utzig N, et al. A nutritional program to improve outcome of very low birth weight infants. Clin Nutr. 2012;31:124-31.

.27 Loui A, Tsalikaki E, Maier K, Walch E, Kamarianakis Y, Obladen M. Growth in high risk infants <1,500 g birthweight during the first 5 weeks. Early Hum Dev. 2008;84:645-50.

.28 Henriksen C, Westerberg AC, Ronnestad A, Nakstad B, Veierod MB, Drevon CA, et al. Growth and nutrient intake among very-low-birth-weight infants fed fortified human milk during hospitalization. Br J Nutr. 2009;102:1179-86.

.29 Ehrenkranz RA, Dusick AM, Vohr BR, Wright LL, Wrage LA, Poole WK. Growth in the neonatal intensive care unit influences neurodevelopmental and growth outcomes of extremely low birth weight infants. Pediatrics. 2006;117:1253-61.

.30 Latal-Hajnal B, Siebenthal K, Kovari H, Bucher HU, Largo RH. Postnatal growth in VLBW infants: significant association with neurodevelopmental outcome. J Pediatr. 2003;143:163-70.

.31 Franz AR, Pohlandt F, Bode H, Mihatsch WA, Sander S, Kron M, et al. Intrauterine, early neonatal and postdischarge growth and neurodevelopmental outcome at 5.4 years in extremely preterm infants after intensive neonatal nutritional support. Pediatrics. 2009;123:e101-e109.

.32 Weisglas-Kuperus N, Hille ETM, Duivenvoorden HJ, Finken MJ, Wit JM, van Buuren S, et al. The Dutch POPS-19 Collaborative Study Group: Intelligence of very preterm or very low birthweight infants in young adulthood. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2009;94:F196-F200.

.33 Binenbaum G, Ying G, Quinn GE, Dreiseitl S, Karp K, Roberts RS, et al. A clinical prediction model to stratify retinopathy of prematurity risk using postnatal weight gain. Pediatrics. 2011;127:e607-e614.

.34 Lucas A, Morley R, Cole TJ. Randomised trial of early diet in preterm babies and later intelligence quotient. BMJ. 1998;317:1481-7.

.35 Johnson MJ, Wootton SA, Leaf AA, Jackson AA. Preterm birth and body composition at term equivalent age: a systematic review and meta-analysis. Pediatrics. 2012;130:e640-9.

.36 Ramel SE, Gray HL, Ode KL, Younge N, Georgieff MK, Demerath EW. Body composition changes in preterm infants following hospital discharge: comparison with term infants. JPGN. 2011; 53:333-8.

.37 Ernst KD, Radmacher PG, Rafail ST, Adamkin DH. Postnatal malnutrition of extremely low birth-weight infants with catch-up growth postdischarge. J Perinatol. 2003;23:477-482.

.38 Dinerstein A, Nieto RM, Solana CL, Perez GP, Otheguy LE, Larguia AM. Early and aggressive nutritional strategy (parenteral and enteral) decreases postnatal growth failure in very low birth weight infants. J Perinatol. 2006;26(7):436-42.

.39 Belfort MB, Rifas-Shiman SL, Sullivan T, Collins CT, McPhee AJ, Ryan P, et al. Infant growth before and after term: effects on neurodevelopment in preterm infants. Pediatrics. 2011;128:e899-906.

.40 Nelson CA, Luciana L, editors. Handbook of developmental cognitive neuroscience. 2nd ed. Cambridge (United Kingdom): MIT Press; 2008. Fuglestad AJ, Rao R, Georgieff MK. The role of nutrition in cognitive development; p.623-642.

.41 Brown LD, Hendrickson K, Masor ML, Hay WW Jr. High-protein formulas. Evidence for use in preterm infants. Clin Perinatol. 2014;41:383-403.

.42 Fenton TR, Kim JH. A systematic review and meta-analysis to revise the Fenton growth chart for preterm infants. BMC Pediatrics. 2013;13:59-72.

.44 Kramer MS, Platt RW, Wen SW, Joseph KS, Allen A, Abrahamowicz M, et al. A new and improved population-based Canadian reference for birth weight for gestational age. Pediatrics. 2001;108:2/e35.

.45 Bauer K, Bovermannn G, Roithmaier A, Götz M, Pröiss A, Versmold HT. Body composition, nutrition, and fluid balance during the first two weeks of life in preterm neonates weighing less than1,500 g. J Pediatr. 1991;118:615-620.

.46 Embleton NE, Pang N, Cooke RJ. Postnatal malnutrition and growth retardation: an inevitable consequence of current recommendations in preterm infants? Pediatrics. 2001;107:270-3.

.47 Cormack BE, Bloomfield FH. Audit of feeding practices in babies <1,200 g or 30 weeks gestation during the first month of life. J Paediatr Child Health. 2006;42:458-63.

.48 Stephens BE, Walden RV, Gargus RA, Tucker R, McKinley L, Mance M, et al. First-week protein and energy intakes are associated with 18-month developmental outcomes in extremely low birth weight infants. Pediatrics. 2009;123:1337-43.

.49 Agostoni C, Buonocore G, Carnielli VP, De Curtis M, Darmaun D, Decsi T, et al. Enteral nutrient supply for preterm infants: commentary from the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition Committee on Nutrition. JPGN. 2010;50:85-91.

.50 Adams-Chapman I. Neurodevelopmental outcome of the late preterm infant. Clin Perinatol. 2006;33:947-64.

.51 Ibrahim HM, Jeroudi MA, Baier RJ, Dhanireddy R, Krouskop RW. Aggressive early total parenteral nutrition in low-birth-weight infants. J Perinatol. 2004;24:482-6.

.52 te Braake FW, van den Akker CH, Wattimena DJ, Huijmans JG, van Goudoever JB. Amino acid administration to premature infants directly after birth. J Pediatr. 2005;147:457-61.

.53 Hans DM, Pylipow M, Long JD, Thureen PJ, Georgieff MK. Nutritional practices in the neonatal intensive care unit: analysis of a 2006 Neonatal Nutrition Survey. Pediatrics. 2009;123:51-57.

.54 Berseth CL. Effect of early feeding on maturation of the preterm infant’s small intestine. J Pediatr. 1992;120:947-953.

.55 Arslanoglu S, Moro GE, Ziegler EE. Adjustable fortification of human milk fed to preterm infants: does it make a difference? J Perinatol. 2006;26:614-621.

.56 Rochow N, Fusch G, Choi A, Chessell L, Elliott L, McDonald K, et al. Target fortification of breast milk with fat, protein, and carbohydrates for preterm infants. J Pediatr. 2013;163:1001-1007.

.57 Tsang RC, Uauy R, Koletzko B, Zlotkin SH, editors. Nutrition of the preterm infant: scientific basis and practical guidelines. 2nd ed. Cincinnati (OH): Digital Educational Publishing; 2005. Carlson SE. Feeding after discharge: growth, development, and long-term effects; p. 357-382.

.58 Cooke RJ, Griffin IJ, McCormick K. Adiposity is not altered in preterm infants fed with a nutrient-enriched formula after hospital discharge. Pediatr Res. 2010;67:660-4.

.59 Pittaluga E, Vernal P, Llanos A, Vega S, Henrriquez MT, Morgues M, et al. Benefits of supplemented preterm formulas on insulin sensitivity and body composition after discharge from the neonatal intensive care unit. J Pediatr. 2011;159:926-32.

.60 Picaud JC, Decullier E, Plan O, Pidoux O, Bin-Dorel S, van Egroo LD, et al. Growth and bone mineralization in preterm infants fed preterm formula or standard term formula after discharge. J Pediatr. 2008;153: 616-21.

.61 Amesz EM, Schaafsma A, Cranendonk A, Lafeber HN. Optimal growth and lower fat mass in preterm infants fed a protein-enriched postdischarge formula. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2010;50:200-7.

.62 Bhatia J, Bhutta ZA, Kalhan SC, editors. Maternal and Child Nutrition: The First 1,000 Days. Nestlé Nutr. Inst. Workshop Series; 2013;74. Ziegler E, Carlson SJ, Nelson SE. Interventional strategies to promote appropriate growth; p.181-192.




Copyright (c) 2017 D. O. Dobryansky

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Creative Commons License
Журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» ISSN 2413-4260 (Online), ISSN 2226-1230 (Print) This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.