DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.3.33.2019.6

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЛАЦЕНТИ ПРИ АНТЕНАТАЛЬНІЙ ЗАГИБЕЛІ ПЛОДА

A. Gromova, T. Liakhovska, E. Siatina, N. Mitiunina

Анотація


Частота плацентарної недостатності у вагітних з вірусною або бактеріальною інфекцією досягає 50-60%. У разі антенатальної загибелі плоду послід стає одним з основних джерел діагностики інфекції та визначення причин його смерті.
Мета дослідження. Вивчення особливостей морфологічної будови плаценти при антенатальній загибелі плода.
Матеріал і методи дослідження. Нами було проведено аналіз морфологічних характеристик і мікробіологічних висновків 30 послідів жінок з антенатальною загибеллю плода (основна група) і 25 послідів жінок, які народили живих дітей (контрольна група).
Результати дослідження. У жінок основної групи товщина плацент була на 15,1%, обсяг – на 22,5%, а площа – на 19,6% більше, ніж у осіб контрольної групи (р<0,05). Плацентарно-плодовий індекс при внутрішньоутробній загибелі плоду перевищував показники в контрольній групі (нормативні значення) у 1,7 разів (р<0,05). При вивченні морфологічної будови плацент жінок обстежених груп компенсаторно-пристосувальні реакції були вираженими у 18 (72%) плацентах жінок контрольної і в 1-ій плаценті (3,3%) у жінки основної групи (р <0,05), інволютивно-дистрофічні зміни були виявлені по 3 випадки в основній і контрольній групах, що склало 10% і 12%, відповідно (р> 0,05), інфекційно-запальні зміни при мікроскопічному дослідженні посліду виявлені в 26 (86,7%) випадках у жінок основної та у 4 (16%) осіб контрольної груп(р <0,05).
Висновки. Запальні зміни в плаценті можуть стати причиною формування плацентарної недостатності і приводити до антенатальної загибелі плоду.


Ключові слова


морфологія плаценти; антенатальна загибель плода

Повний текст:

PDF

Посилання


.1 Barinova IV, Kotov YuB, Kondrikov NI. Kliniko-morfologicheskaya kharakteristika fetoplatsentarnogo kompleksa pri antenatal'noy smerti ploda [Clinical and morphological characteristics of the fetoplacental unit in antenatal fetal death]. Rossiyskiy vestnik akusher-ginekologa. 2013;13(3):14-9. [in Russian].

.2 Goldenberg RL, Thompson C. The infectious origins of stillbirth. Am J Obstet Gynecol. 2003;189(3):861-73.

.3 Troshina IN, Polyanchikova OL. Sostoyanie fetoplatsentarnoy sistemy pri beremennosti, oslozhnennoy vnutriutrobnoy infektsiey[The condition of the fetoplacental system during pregnancy complicated by intrauterine infection]. V: Materialy XII Vserossiyskogo nauchnogo foruma Mat' i ditya; 2011 Sen 27-30; Moskva. Moskva; 2011. s.290-1. [in Russian].

.4 Markovskiy VD, Kupriyanova LS, Tkachev AE, Nesmiyan NV. Morfofuntsional'nye izmeneniya v sisteme mat'-platsenta-plod pri platsentarnoy disfunktsii [Morfological changes in the mother-placenta-fetus with placental dysfunction]. Vіsnik problem bіologії і meditsini. 2014;4(4). 247-514. [in Russian].

.5 Gromova AM, Daui Mokhamed Anvar, Lyakhovskaya TYu, Ketova EN. Sostoyanie biotsenoza vlagalishcha beremennykh pri antenatal'noy gibeli ploda [State of vaginal biocenosis in pregnants with antenatal death of fetus]. Aktual'nі pitannya pedіatrії, akusherstva ta gіnekologії. 2017;2(20):36-9. [in Russian].

.6 Redline RW. The clinical implications of placental diagnoses. Semin Perinatol. 2015;39(1):2-8. doi: 10.1053/j.semperi.2014.10.002.

.7 Kolobov AV, Tsinzerling EF, Smirnova EA, Roshchupkina IA. Platsenta cheloveka [The placenta of a person]. Mofofunktsional'nye osnovy. Sankt-Peterburg: ELBI – SPb; 2011. 92s.

.8 Veropotvelyan NP, Veropotvelyan PN, Tsekhmisterenko IS, Bondarenko AA, Usenko TV. Morfologicheskaya klassifikatsiya povrezhdeniy platsenty [Morphological classification of lesions of the placenta]. Zdorov'e zhenshchiny. 2016;8:63-71. [in Russian].

.9 Shchegolev AI. Current morphological classification of damages to the placenta. Obstetrics and gynecology. 2016;4:16-23. doi: 10.18565/aig.2016.4.16-23.

.10 Kim CJ, Yoon BH, Romero R, Moon JB, Kim M, Park SS, et al. Umbilical arteritis and phlebitis mark different stages of the fetal inflammatory response. Am J Obstet Gynecol. 2001;185(2):496-500. doi: 10.1067/mob.2001.116689.

.11 Redline RW. Villitis of unknown etiology: noninfectious chronic villitis in the placenta. Hum Pathol. 2007;38(10):1439-46. doi: 10.1016/j.humpath.2007.05.025.

.12 Rabe H, Jewison A, Alvarez RF, Crook D, Stilton D, Bradley R, et al. Milking compared with delayed cord clamping to increase placental transfusion in preterm neonates: a randomized contpolled trial. Obstet Gynecol. 2011;117(2):205-11. doi: 10.1097/AOG.0b013e3181fe46ff.

.13 Liao X, Leon-Garsia SM, Pizzo DP, Parast M. Maternal obesity exacerbates the extent and severity of chronic villitis in the term placenta. In: Society for Pediatric Pathology Spring Meeting, Boston, Massachusetts, 2015 Mar 21–22. Pediatr Dev Pathol. 2015;18:e1-e24. doi: 10.2350/15-02-1606-MISC.1.




Copyright (c) 2019 A. Gromova, T. Liakhovska, E. Siatina, N. Mitiunina

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Creative Commons License
Журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» ISSN 2413-4260 (Online), ISSN 2226-1230 (Print) This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.