DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.3.33.2019.3

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ВІКОВІ, ҐЕНДЕРНІ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ІНФЕКЦІЙ СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ У ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ ТА ВИБІР РАЦІОНАЛЬНОЇ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ

V. Bezruk, T. Bezruk, O. Godovanets, S. Yurnyuk, M. Velia, B. Senyuk

Анотація


Вступ. Інфекція сечових шляхів (ІСШ) зберігає свою актуальність в клінічній медичній практиці через поширеність патології як серед дорослого населення, так і у дітей. Емпіричний вибір антибактеріальної терапії стає дедалі складним, а сам факт призначення антибактеріального препарату не завжди є клінічно виправданим.

Мета дослідження. Вивчити регіональні особливості уропатогенів – збудників ІСШ серед дитячого населення Чернівецької області.

Матеріали та методи дослідження. Вивчено сучасну етіологічну структуру уропатогенів – збудників інфекцій сечових шляхів серед дитячого населення Чернівецької області – впродовж 2009-2016 рр. Проведено бактеріологічне дослідження зразків сечі 3089 дітей
(0-18 р. включно) Чернівецької області; визначено регіональний спектр чутливості до антибактеріальних препаратів серед основних груп збудників інфекцій сечових шляхів у дітей; проаналізовано вікові, гендерні та адміністративно-територіальні відмінності у дитячого населення регіону.

Результати дослідження. Виявлені вікові, гендерні та адміністративно-територіальні особливості етіологічної структури збудників інфекцій сечової системи та їхньої антибіотикорезистентності (зниження до препаратів патогенетичної терапії лікування інфекцій сечових шляхів, а саме,  до напівсинтетичних пеніцилінів – амоксицилін / клавуланат – c2=7,694,р <0,01; цефалоспоринів II-III покоління: цефуроксим – c2=4,807, p<0,01; цефтазидім – c2=15,07744, p<0,01; цефтриаксон – c2=5,633, p<0,01; цефепім – c2=12,971, p<0,01; цефоксітін – c2=20,940, p<0,01 та препаратів фторхінолонового ряду: офлоксацин – c2=6,023, p<0,01; ципрофлоксацин – c2=5,876, p<0,01; левофлоксацин – c2=4,338, p<0,01) у дитячого населення Чернівецької області повинні враховуватися для покращення якості надання медичної допомоги лікувально-профілактичними закладами всіх рівнів надання медичної допомоги.

Висновки. У дітей з інфекціями сечових шляхів, що проживають у Чернівецькій області, слід виважено підходити до емпіричного вибору патогенетичної терапії – антибіотиків, представників напівсинтетичних пеніцилінів, цефалоспоринів ІІ-ІІІ поколінь та препаратів фторхінолонового ряду, як стартової антибактеріальної терапії, у зв’язку із підвищенням регіональної антибіотикорезистентності уропатогенів до цих препаратів. Подальшу корекцію антибактеріальної терапії інфекцій сечових шляхів слід проводити враховуючи дані регіонального моніторингу щодо антибіотикорезистентності основних груп уропатогенів, що циркулюють серед дитячого населення області. При неускладненій інфекції сечових шляхів у дітей доцільно уникати застосування антибіотиків широкого спектра дії і використовувати для лікування і профілактики альтернативні заходи – антибактеріальні препарати рослинного походження або використання спеціалізованих урологічних вакцин.


Ключові слова


інфекція сечових шляхів; антибіотикорезистентність; антибактеріальна терапія.

Повний текст:

PDF

Посилання


.1 Budnik TV. Pytannia ratsionalnoho vykorystannia antybiotykiv u likuvanni infektsii sechovykh shliakhiv ta stratehiia upravlinnia antybiotykorezystentnist [The issue of rational use of antibiotics in the treatment of urinary tract infection and the strategy of antibiotic resistance management]. Semeinaia medytsyna. 2019;1(81):19-24. [in Russian].

.2 Zakharova IN, Osmanov IM, Mumladze EB, Machneva EB, Tambieva EV, Bekmurzaeva GB. Bessimptomnaya bakteriuriya: smena obshcheprinyatogo vzglyada [Asymptomatic bacteriuria: change of the common opinion]. Meditsinskiy sovet. 2017;19:162-7. [in Russian].

.3 Pro zatverdzhennia metodychnykh vkazivok «Vyznachennia chutlyvosti mikroorhanizmiv do antybakterialnykh preparativ» [On approval of methodological guidelines "Determination of sensitivity of microorganisms to antibacterial drugs"]. Nakaz Ministerstva okhorony zdorov’ia Ukrainy vid 05.04.2007 № 167 [Internet]. Kyiv: MOZ Ukrainy, 2007[tsytovano 2019 Ser 29]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0167282-07

.4 Flores-Mireles AL, Walker JN, Caparon M, Hultgren SJ. Urinary tract infections: epidemiology, mechanisms of infection and treatment options. Nat Rev Microbiol. 2015;13(5):269-84. doi: 10.1038/nrmicro3432.

.5 Grabe M, Bartoletti R, Bjerklund Johansen TE, Botto H, Cek M, Naber KG, et al. Guidelines on Urological Infections. European Association of Urology [Internet]. 2015. [cited 2017 Feb 15]. 86p. Available from: https://uroweb.org/wp-content/uploads/19-Urological-infections_LR2.pdf

.6 Robinson JL, Finlay JC, Lang ME, Bortolussi R. Urinary tract infections in infants and children: Diagnosis and management. Paediatr Child Health. 2014;19(6):315-2. doi: 10.1093/pch/19.6.315.

.7 Rosner B. Fundamentals of Biostatistics. 7 ed. Cengage Learning; 2010. 888p.

.8 Stein R, Dogan HS, Hoebeke P, Kocvara R, Nijman RJ, Radmayr C, et al. Urinary Tract Infections in Children: EAU/ESPU guidelines. European urology. 2015;67(3):546-58. doi: 10.1016/j.eururo.2014.11.007.

.9 Yilmaz Y, Tekkanat Tazegun Z, Aydin E, Dulger M. Bacterial Uropathogens Causing Urinary Tract Infection and Their Resistance Patterns Among Children in Turkey. Iran Red Crescent Med J[Internet]. 2016[cited 2019 May 2];18(6):e26610. doi: 10.5812/ircmj.26610. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5003060/




Copyright (c) 2019 V. Bezruk, T. Bezruk, O. Godovanets, S. Yurnyuk, M. Velia, B. Senyuk

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Creative Commons License
Журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» ISSN 2413-4260 (Online), ISSN 2226-1230 (Print) This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.