ПРОЗАПАЛЬНІ ЦИТОКІНИ (IЛ-6, ФНП-α) ЯК ПРОГНОСТИЧНИЙ ЧИННИК ВАЖКОСТІ УРАЖЕННЯ МОЗКУ У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Автор(и)

  • O. Yablon Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Україна
  • T. Bondarenko Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.3

Ключові слова:

гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, несприятливі віддалені наслідки, інтерлейкін-6, фактор некрозу пухлин - α .

Анотація

Вступ. Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія (ГІЕ) доношених новонароджених призводить до несприятливих віддалених наслідків та порушує якість життя дитини та цілої родини.

Мета дослідження. Встановити зв’язок між рівнем прозапальних цитокінів, досліджених у перший тиждень життя дітей з ГІЕ, та віддаленими несприятливими наслідками.

Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням знаходились 40 доношених новонароджених дітей з ГІЕ. Середній термін гестації становив 39,1 ± 1,9 тижнів гестації. Вага при народженні 3290 ±454 г, зріст 51,6 ±2,96 см. Групу контролю склали 20 практично здорових новонароджених. У віці 3 діб були отримані зразки крові, в яких досліджувався вміст інтерлейкінів твердофазним імуноферментним методом, використовуючи набори фірми «ПроКон». Стан здоров’я оцінювали у віці 12 місяців. Віддаленими несприятливими наслідками ГІЕ вважали дитячий церебральний параліч, затримку психомоторного розвитку, гідроцефалію, епісиндром.

Результати дослідження. Всі діти народилися в стані асфіксії від вагітності, яка мала патологічний перебіг, і отримали невідкладну допомогу відповідно до сучасних протокольних рекомендацій. За результатами катамнестичного спостереження встановлено, що у віці 12 місяців 14 дітям була призначена соціальна допомога по інвалідності, що склало 35 %. Причинами інвалідності були дитячий церебральний параліч у 9 дітей (22,5 %), гідроцефалія – у 3 дітей (7,5 %), епісиндром – у 2 дітей (5 %). 8 дітей на першому році життя мали затримку психомоторного розвитку та синдром рухових порушень, що склало 20 % дітей з ГІЕ. Розвиток решти 18 (45 %) пацієнтів основної групи відбувався відповідно до фізіологічних закономірностей і у віці 12 місяців вони не мали несприятливих наслідків ГІЕ. Показник інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) у новонароджених з ГІЕ становив 76,32 ± 20,3 нг/л і достовірно перевищував значення цього цитокіну у дітей контрольної групи (р<0,05). Показник фактора некрозу пухлин - альфа (ФНП-α) був 336,37 ± 79,3 нг/л, що достовірно вище показника здорових новонароджених (р< 0,05). Подальший аналіз показників цитокінів був проведений у групах дітей, сформованих у залежності від наслідків ГІЕ. Вміст ІЛ-6 у дітей-інвалідів був у 3 рази вищим, ніж у дітей з ГІЕ без несприятливих віддалених наслідків. Показник ФНП-α в цих групах був вищим на 30 %. Аналіз оцінки специфічності та чутливості показника вмісту IЛ-6 у сироватці крові в ранньому неонатальному періоді для прогнозування несприятливих віддалених наслідків ГІЕ за допомогою ROC-кривих показав, що площа AUC під ROC-кривою склала 0,759 [95 % ДІ 0,579-0,939]. Точка відсічки знаходиться на рівні 27,8 нг/л (чутливість 73,3 %, специфічність 72,2 %).

Висновки. ГІЕ новонароджених призводить до несприятливих віддалених наслідків у 35 % дітей у віці 12 місяців. Встановлено наявність зв’язку між рівнем прозапальних цитокінів, досліджених у перший тиждень життя доношених дітей з ГІЕ, та наслідками ураження мозку у віці 12 місяців. Так,  ІЛ-6 був у 3 рази вищим, ніж у дітей з ГІЕ без несприятливих віддалених наслідків. Показник ФНП-α у цій групі був вищим на 30 %. Показники корелюють з оцінкою за шкалою Апгар при народженні, тривалістю штучної вентиляції легень та оксигенотерапії. Показник вмісту IЛ-6 у сироватці крові в ранньому неонатальному періоді є чутливим (73,3 %) і специфічним (72,2 %) маркером щодо прогнозування несприятливих віддалених наслідків ГІЕ.

Посилання

.1 Kasyan SN, Tarasova IV, Klimenko TM. Sostoyanie zdorov'ya detey, perenesshikh perinatal'noe gipoksicheskoe porazhenie tsentral'noy nervnoy sistemy [Health status of children with perinatal hypoxic damage of the central nervous system]. Perinatologiya i pediatriya. 2014;1:101-4. doi: 10.15574/PP.2014.57.101 (in Russian).

.2 Pin TW, Eldridge B, Galea MP. A review of developmental outcomes of term infants with post-asphyxia neonatal encephalopathy. Eur J Paediatr Neurol. 2009;13(3):224-34. doi: 10.1016/j.ejpn.2008.05.001.

.3 van Laerhoven H, de Haan TR, Offringa M, Post B, van der Lee JH. Prognostic tests in term neonates with hypoxic-ischemic encephalopathy: a systematic review. Pediatrics. 2013;131(1):88-98. doi: 10.1542/peds.2012-1297.

.4 Graham EM, Everett AD, Delpech JC, Northington FJ. Blood biomarkers for evaluation of perinatal encephalopathy: state of the art. Curr Opin Pediatr. 2018;30(2):199-203. doi: 10.1097/MOP.0000000000000591.

.5 Wang Y, Cao M, Liu A, Di W, Zhao F, Tian Y, et al. Changes of inflammatory cytokines and neurotrophins emphasized their roles in hypoxic-ischemic brain damage. Int J Neurosci. 2013;123(3):191-5. doi: 10.3109/00207454.2012.744755.

.6 Bajnok A, Berta L, Orbán C, Tulassay T, Toldi G. Cytokine production pattern of T lymphocytes in neonatal arterial ischemic stroke during the first month of life-a case study. J Neuroinflammation. 2018;15(1):191. doi: 10.1186/s12974-018-1229-y.

.7 Perrone S, Weiss MD, Proietti F, Rossignol C, Cornacchione S, Bazzini F, et al. Identification of a panel of cytokines in neonates with hypoxic ischemic encephalopathy treated with hypothermia. Cytokine. 2018;111:119-24. doi: 10.1016/j.cyto.2018.08.011.

.8 Northington FJ, Chavez-Valdez R, Martin LJ. Neuronal cell death in neonatal hypoxiai-chemia. J Cereb Blood Flow Metab. 2011;31(1):178-89. doi: 10.1002/ana.22419.

.9 Chaparro-Huerta V, Flores-Soto ME, Merin Sigala ME, Barrera de León JC, Lemus-Varela ML, Torres-Mendoza BM, et al. Proinflammatory Cytokines, Enolase and S-100 as Early Biochemical Indicators of Hypoxic-Ischemic Encephalopathy Following Perinatal Asphyxia in Newborns. Pediatr Neonatol. 2017;58(1):70-6. doi: 10.1016/j.pedneo.2016.05.001.

.10 Šumanović-Glamuzina D, Čulo F, Čulo MI, Konjevoda P, Jerković-Raguž M. A comparison of blood and cerebrospinal fluid cytokines (IL-1β, IL-6, IL-18, TNF-α) in neonates with perinatal hypoxia. Bosn J Basic Med Sci. 2017;17(3):203-10. doi: 10.17305/bjbms.2017.1381.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-10

Як цитувати

Yablon, O., & Bondarenko, T. (2019). ПРОЗАПАЛЬНІ ЦИТОКІНИ (IЛ-6, ФНП-α) ЯК ПРОГНОСТИЧНИЙ ЧИННИК ВАЖКОСТІ УРАЖЕННЯ МОЗКУ У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 9(2(32), 16–21. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.3