ВПЛИВ ОБ’ЄМУ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ НА ХІРУРГІЧНУ СТРЕС-ВІДПОВІДЬ ПРИ ОРТОПЕДИЧНИХ ОПЕРАЦІЯХ У ДІТЕЙ

Автор(и)

  • Ірина Кисельова

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.3

Ключові слова:

прискорене відновлення після хірургічних втручань; інтраопераційна інфузійна терапія; дитяча хірургія; ортопедія; анестезіологія; діти

Анотація

Вступ. Оптимізація інтраопераційної інфузійної терапії є одним з елементів програми швидкого відновлення після хірургічних втручань. Стратегія уникання перенавантаження рідиною показала позитивні
результати у дорослих, але залишається не з’ясованою у дітей. Потреби в рідині у дітей вище, ніж у дорослих, і варіюють залежно від віку дитини. Залишається не ясним, чи можливо екстраполювати результати
досліджень, отримані у дорослих пацієнтів, на дітей та використовувати схожі рекомендації.
Мета і завдання дослідження. Порівняти результати застосування різних об’ємів інтраопераційної інфузійної терапії у дітей з точки зору впливу на показники стресової відповіді при планових ортопедичних
хірургічних втручаннях.
Матеріали і методи. До проспективного дослідження увійшло 60 педіатричних пацієнтів старше 1 року,
які підлягали плановим ортопедичним хірургічним втручанням. Пацієнти були стратифіковані у дві групи залежно від об’єму інфузії базового кристалоїдного розчину. В групі 1 пацієнти отримали інфузію зі швидкістю
> 7 мл/кг/год., у групі 2 відповідно < 7 мл/кг/год. Оцінювали протягом операції показники артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, темпу діурезу, гемоглобіну, гематокриту, концентрації глюкози крові та кислотно-лужний стан. Після операції визначали рівень лактату, інсуліну в крові, індекс інсулінорезистентності
тканин HOMA-IR та індекс чутливості тканин до інсуліну QUICKI. Статистичну обробку даних проводили з
використанням U-тесту Манна-Уитні.
Результати. Було визначено дві групи. У групі 1 (n=30) пацієнти отримали 10,7 ± 3,03 мл/кг/год. та в
групі 2 (n=30) – 5,07 ± 1,15 мл/кг/год. кристалоїдних розчинів як базову інтраопераційну інфузійну терапію. В
обох групах не виявлено значущих змін у показниках артеріального тиску, частоті серцевих скорочень, рівня
гемоглобіну та гематокриту, а також у показниках кислотно-лужного стану. Але в групі 2 темп діурезу був
нижчим (0,43 ± 0,59 мл/кг/год.) за такий у групі 1 (1,16 ± 0,89, p=0,009). Концентрація глюкози наприкінці
операції незначно підвищилася в обох групах, проте рівень інсуліну та індекс інсулінорезистентності тканин
HOMA-IR був значно вище в групі 2 (інсулін 5,39 ± 3,93 vs 8,94 ± 6,15 мОд/л, p=0,006; HOMA-IR 1,30 ± 1,05 vs
2,39 ± 2,14, p=0,004), а індекс QUICKI в групі 2 був нижчим (0,39 ± 0,05 vs 0,35 ± 0,04, p=0,004). Також виявлено тенденцію до більш високої концентрації лактату у крові в групі 2 (1,46 ± 0,62 vs 1,90 ± 0,69, p=0,07),
хоча це було статистично не значущим.
Висновки. У дослідженні виявлено тенденцію до інсулінорезистентності тканин як одного з показників
хірургічної стрес-відповіді у дітей, які отримували об’єм базової інфузійної терапії < 7 мл/кг/год., під час ортопедичних хірургічних втручань. Результати дослідження припускають, що обмеження в інтраопераційній
інфузійній терапії є неприйнятним у дітей, та об’єм базових кристалоїдних розчинів у них повинен бути принаймні більшим за 7 мл/кг/год. при ортопедичних операціях. Подальші дослідження необхідні для визначення
мінімального прийнятного об’єму інфузійної терапії і при інших типах хірургічних втручань у дітей.

Посилання

Wilmore DW, Kehlet H. Management of patients in fast track surgery. BMJ. 2001;322(7284):473-6. doi: 10.1136/

bmj.322.7284.473.

Kehlet H. Fast-track surgery-an update on physiological care principles to enhance recovery. Langenbecks Arch Surg.

;396(5):585-90. doi: 10.1007/s00423-011-0790-y.

Kehlet H. Multimodal approach to postoperative recovery. Curr Opin Crit Care. 2009;15(4):355-8.

Rove KO, Edney JC, Brockel MA. Enhanced recovery after surgery in children: Promising, evidence-based

multidisciplinary care. Paediatr Anaesth. 2018;28(6):482-92. doi: 10.1111/pan.13380.

Shinnick JK, Short HL, Heiss KF, Santore MT, Blakely ML, Raval MV. Enhancing recovery in pediatric surgery: a

review of the literature. J Surg Res. 2016;202(1):165-76. doi: 10.1016/j.jss.2015.12.051.

George JA, Koka R, Gan TJ, Jelin E, Boss EF, Strockbine V, et al. Review of the enhanced recovery pathway for

children: perioperative anesthetic considerations. Can J Anaesth. 2018;65(5):569-77. doi: 10.1007/s12630-017-1042-6.

Sumpelmann R, Becke K, Brenner S, Breschan C, Eich C, Hohne C, et al. Perioperative intravenous fluid therapy in

children: guidelines from the Association of the Scientific Medical Societies in Germany. Paediatr Anaesth. 2017;27(1):10-

doi: 10.1111/pan.13007.

Hollyday MA, Segar WE. The maintenance need for water in parenteral fluid therapy. Pediatrics. 1957;19(5):823-32.

Murat I, Dubois MC. Perioperative fluid therapy in pediatrics. Paediatr Anaesth. 2008;18(5):363-70. doi:

1111/j.1460-9592.2008.02505.x.

Brandstrup B, Tønnesen H, Beier-Holgersen R, Hjortsø E, Ørding H, Lindorff-Larsen K, et al. Effects of intravenous

fluid restriction on postoperative complications: comparison of two perioperative fluid regimens: a randomized assessorblinded multicenter trial. Ann Surg. 2003;238(5):641-8. doi: 10.1097/01.sla.0000094387.50865.23.

Kleinman ME, Chameides L, Schexnayder SM, Samson RA, Hazinski MF, Atkins DL, et al. Part 14: pediatric

advanced life support: 2010 American Heart Association Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency

Cardiovascular Care. Circulation. 2010;122(18 S3):S876-908. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.110.971101.

Rhondali O, André C, Pouyau A, Mahr A, Juhel S, De Queiroz M, et al. Sevoflurane anesthesia and brain perfusion.

Paediatr Anaesth. 2015;25(2):180-5. doi: 10.1111/pan.12512.

Larsson LE, Nilsson K, Niklasson A, Andreasson S, Ekström-Jodal B. Influence of fluid regimens on perioperative

blood-glucose concentrations in neonates. Br J Anaesth. 1990;64(4):419-24. doi: 10.1093/bja/64.4.419.

Duke T, Molyneux EM. Intravenous fluids for seriously ill children: time to reconsider. Lancet. 2003;362(9392):1320-

doi: 10.1016/S0140-6736(03)14577-1.

Antuna-Puente B, Faraj M, Karelis AD, Garrel D, Prud'homme D, Rabasa-Lhoret R, et al. HOMA or QUICKI: is it

useful to test the reproducibility of formulas? Diabetes Metab. 2008;34(3):294-6. doi: 10.1016/j.diabet.2008.02.001.

Li L, Wang Z, Ying X, Tian J, Sun T, Yi K, et al. Preoperative carbohydrate loading for elective surgery: a systematic

review and meta-analysis. Surg Today. 2012;42(7):613-24. doi: 10.1007/s00595-012-0188-7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-14

Як цитувати

Кисельова, І. (2021). ВПЛИВ ОБ’ЄМУ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ НА ХІРУРГІЧНУ СТРЕС-ВІДПОВІДЬ ПРИ ОРТОПЕДИЧНИХ ОПЕРАЦІЯХ У ДІТЕЙ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 11(1(39), 22–27. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.3

Номер

Розділ

Результати дисертаційних та науково-дослідних робіт