ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЕТІОПАТОГЕНЕТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ З ГАСТРОШИЗИСОМ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.1Ключові слова:
гастрошизис; новонароджений; інтраабдомінальна гіпертензія; вісцеро-абдомінальна диспропорція; хірургічна корекціяАнотація
Вступ. Публікація присвячена проблемним питанням лікування новонароджених з гастрошизисом (ГШ)
та високим рівнем інтраабдомінальної гіпертензії в умовах вираженої вісцеро-абдомінальної диспропорції.
Мета роботи – на власному клінічному досвіді спостереження та лікування новонароджених з (ГШ) представити сучасний стан даної проблеми на регіональному рівні.
Матеріал та методи дослідження. В основу дослідження покладено аналіз обстеження і лікування 29 новонароджених з ГШ. Розподіл хлопчиків і дівчат був майже однаковий – 16 (55,17%) хлопчиків і 13 (44,83%) дівчат. Недоношених – 23 (79,31%) дитини. Комплекс діагностичних заходів включав: клініко-лабораторні дослідження, рентгенологічні методи дослідження (при необхідності - з застосуванням контрастних речовин), ультразвукові дослідження та
допплерографія, вимірювання внутрішньочеревного тиску, гістологічні дослідження операційного матеріалу.
Результати дослідження. За допомогою пренатального УЗД отримували дородову інформацію про вроджений дефект ПЧС. (ГШ) у плода в більшості випадків діагностують до 20 тижня гестації. У групі
досліджуваних нами жінок пренатальне УЗД було проведено у 13 (44,83%) вагітних. Отримано 2 хибних результати дослідження. Рентгенологічне обстеження дитини з (ГШ) необхідне для виявлення кишкової непрохідності, некрозу чи перфорації кишки. Серед досліджуваних нами пацієнтів у 2 клінічних спостереженнях
були виявлені атрезії здухвинної кишки. При аналізі показників ВЧТ у хворих з (ГШ) виявлено, що високий
рівень внутрішньо-черевної гіпертензії спостерігався у хворих з (ГШ) приблизно у 70% випадків. Це свідчить,
що хворі з (ГШ) мають високий ступінь операційно-наркозного ризику.
Основні лікувальні заходи включають наступні кроки: адекватну передопераційну підготовку, анестезіологічне забезпечення та вибір адекватних периоперативних методик з урахуванням ступеня ІАГ та вісцероабдомінальної диспропорції. У залежності від стану дитини, виду (ГШ) та рівня ІАГ хірургічна тактика
відбувалась за такими 2 варіантами:
• Первинна радикальна операція.
• Етапне хірургічне лікування.
Аналізуючи результати дослідження, можна відзначити, що всього після операції померло 8 новонароджених, що склало 27,59% (до 2005 року цей показник був 56-60%). Основними причинами смерті були
дихальна недостатність, неонатальний сепсис і несприятливий преморбідний фон (глибока недоношеність,
тяжка супутня патологія, множинні вроджені вади розвитку).
Висновки. 1. Успіх лікування дітей з (ГШ) залежить від ранньої діагностики патології, яка має бути пренатальною, та усунення суперечностей в тактиці лікування.
2. Перед ушиванням дефекту черевної стінки у новонароджених з (ГШ) необхідно проводити вимірювання ВЧТ,
оскільки інтраабдомінальна гіпертензія призводить до суттєвого погіршення механічних властивостей легень,
гемодинамічних порушень, олігурії, ішемії кишечника, зниження органної перфузії, що необхідно враховувати при
проведенні передопераційної підготовки і анестезіологічному забезпеченні хірургічного втручання у цих пацієнтів.
3. Рівень ІАГ у пацієнтів з (ГШ), який у 68,96% випадків є високим, має бути показом до вибору методу
хірургічної корекції вади – відмови від радикальної пластики черевної стінки та переходу до етапного втручання або інших хірургічних методик, які передбачають збільшення обсягу черевної порожнини.
4. Зниження летальності у новонароджених з (ГШ) до 27,59% обумовлено насамперед впровадженням
в практику неонатальної хірургії етіопатогенетичних підходів до ранньої діагностики, передопераційного
ведення, анестезіологічного забезпечення та хірургічної корекції даної патології
Посилання
Holcomb GW, Murphy JP, Ostlie DJ, editor. Aschcrafts pediatric surgery, sixth edition. London, New York: Elsevier
Saunders; 2014. Islam S. Congenital abdominal wall defects. p.660-72.
Castilla EE, Mastroiacovo P, Orioli IM. Gastroschisis: international epidemiology and public health perspectives. Am
J Med Genet C Semin Med Genet. 2008;148C(3):162-79. doi: 10.1002/ajmg.c.30181.
Lao OB, Larison C, Garrison MM, Waldhausen JHT, Goldin AB. Outcomes in neonates with gastroschisis in U.S.
children hospitals. Am J Perinatol. 2010;27(1):97-101. doi: 10.1055/s-0029-1241729.
Kassa AM, Lilja HE. Predictors of postnatal outcome in neonates with gastroschisis. J Pediatr Surg. 2011;46(11):2108-
doi: 10.1016/j.jpedsurg.2011.07.012.
Baerg JE, Thorpe DL, Sharp NE, Ramlogan SR, Hutson SM, Goff DA, et al. Pulmonary hypertension predicts
mortality in infants with omphalocele. J Neonatal Perinatal Med. 2015;8(4):333-8. doi: 10.3233/NPM-15915011.
Lausman AY, Langer JC, Tai M, Seaward PG, Windrim RC, Kelly EN, et al. Gastroschisis: what is the average
gestational age of spontaneous delivery? J Pediatr Surg. 2007;42(11):1816-21. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2007.07.005.
Olesevich M, Alexander F, Khan M, Cotman K. Gastroschisis revisited: role of intraoperative measurement of
abdominal pressure. J Pediatr Surg. 2005;40(5):789-92. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2005.01.043.
McGuigan RM, Mullenix PS, Vegunta R, Pearl RH, Sawin R, Azarow KS. Splanchnic perfusion pressure: a better
predictor of safe primary closure than intraabdominal pressure in neonatal gastroschisis. J Pediatr Surg. 2006;41(5):901-4.
doi: 10.1016/j.jpedsurg.2006.01.007.
Пашинський ЯМ. Абдомінальний компартмент-синдром, як ускладнення в лікуванні серединних післяопераційних вентральних гриж. Biomedicaland Biosocial Anthropology. 2008;10:25-9.
Крицький ІО, Гощинський ПВ, Чепесюк ВО. Лікувальна тактика та інтенсивнатерапія в доопераційному та
ранньомупісляопераційному періодах у новонародженихдітей з гастрошизісом. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2014;2:54-6.
Fuentes S, Marti E, Delgado MD, Gomez A. Management of the Sequelae of Severe Congenital Abdominal Wall
Defects. Arch Plast Surg. 2016;43(3):258-64. doi: 10.5999/aps.2016.43.3.258.
Lambropoulos V, Mylona E, Mouravas V, Tsakalidis C, Spyridakis I, Mitsiakos G, et al. Repair of Postoperative
Abdominal Hernia in a Child with Congenital Omphalocele Using Porcine Dermal Matrix. Case Rep Med [Internet].
[cited 2021 Jan 19];2016:1828751. Available from: https://www.hindawi.com/journals/crim/2016/1828751/ doi:
1155/2016/1828751
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
