ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЕТІОПАТОГЕНЕТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ З ГАСТРОШИЗИСОМ

Автор(и)

  • Ольга Горбатюк професор кафедри дитячої хірургії Національного університету охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна.
  • К.Т. Берцун
  • О.С. Рубіна
  • Р.О. Гомон

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.XI.1.39.2021.1

Ключові слова:

гастрошизис; новонароджений; інтраабдомінальна гіпертензія; вісцеро-абдомінальна диспропорція; хірургічна корекція

Анотація

Вступ. Публікація присвячена проблемним питанням лікування новонароджених з гастрошизисом (ГШ)
та високим рівнем інтраабдомінальної гіпертензії в умовах вираженої вісцеро-абдомінальної диспропорції.
Мета роботи – на власному клінічному досвіді спостереження та лікування новонароджених з (ГШ) представити сучасний стан даної проблеми на регіональному рівні.
Матеріал та методи дослідження. В основу дослідження покладено аналіз обстеження і лікування 29 новонароджених з ГШ. Розподіл хлопчиків і дівчат був майже однаковий – 16 (55,17%) хлопчиків і 13 (44,83%) дівчат. Недоношених – 23 (79,31%) дитини. Комплекс діагностичних заходів включав: клініко-лабораторні дослідження, рентгенологічні методи дослідження (при необхідності - з застосуванням контрастних речовин), ультразвукові дослідження та
допплерографія, вимірювання внутрішньочеревного тиску, гістологічні дослідження операційного матеріалу.
Результати дослідження. За допомогою пренатального УЗД отримували дородову інформацію про вроджений дефект ПЧС. (ГШ) у плода в більшості випадків діагностують до 20 тижня гестації. У групі
досліджуваних нами жінок пренатальне УЗД було проведено у 13 (44,83%) вагітних. Отримано 2 хибних результати дослідження. Рентгенологічне обстеження дитини з (ГШ) необхідне для виявлення кишкової непрохідності, некрозу чи перфорації кишки. Серед досліджуваних нами пацієнтів у 2 клінічних спостереженнях
були виявлені атрезії здухвинної кишки. При аналізі показників ВЧТ у хворих з (ГШ) виявлено, що високий
рівень внутрішньо-черевної гіпертензії спостерігався у хворих з (ГШ) приблизно у 70% випадків. Це свідчить,
що хворі з (ГШ) мають високий ступінь операційно-наркозного ризику.
Основні лікувальні заходи включають наступні кроки: адекватну передопераційну підготовку, анестезіологічне забезпечення та вибір адекватних периоперативних методик з урахуванням ступеня ІАГ та вісцероабдомінальної диспропорції. У залежності від стану дитини, виду (ГШ) та рівня ІАГ хірургічна тактика
відбувалась за такими 2 варіантами:
• Первинна радикальна операція.
• Етапне хірургічне лікування.
Аналізуючи результати дослідження, можна відзначити, що всього після операції померло 8 новонароджених, що склало 27,59% (до 2005 року цей показник був 56-60%). Основними причинами смерті були
дихальна недостатність, неонатальний сепсис і несприятливий преморбідний фон (глибока недоношеність,
тяжка супутня патологія, множинні вроджені вади розвитку).
Висновки. 1. Успіх лікування дітей з (ГШ) залежить від ранньої діагностики патології, яка має бути пренатальною, та усунення суперечностей в тактиці лікування.
2. Перед ушиванням дефекту черевної стінки у новонароджених з (ГШ) необхідно проводити вимірювання ВЧТ,
оскільки інтраабдомінальна гіпертензія призводить до суттєвого погіршення механічних властивостей легень,
гемодинамічних порушень, олігурії, ішемії кишечника, зниження органної перфузії, що необхідно враховувати при
проведенні передопераційної підготовки і анестезіологічному забезпеченні хірургічного втручання у цих пацієнтів.
3. Рівень ІАГ у пацієнтів з (ГШ), який у 68,96% випадків є високим, має бути показом до вибору методу
хірургічної корекції вади – відмови від радикальної пластики черевної стінки та переходу до етапного втручання або інших хірургічних методик, які передбачають збільшення обсягу черевної порожнини.
4. Зниження летальності у новонароджених з (ГШ) до 27,59% обумовлено насамперед впровадженням
в практику неонатальної хірургії етіопатогенетичних підходів до ранньої діагностики, передопераційного
ведення, анестезіологічного забезпечення та хірургічної корекції даної патології

Посилання

Holcomb GW, Murphy JP, Ostlie DJ, editor. Aschcrafts pediatric surgery, sixth edition. London, New York: Elsevier

Saunders; 2014. Islam S. Congenital abdominal wall defects. p.660-72.

Castilla EE, Mastroiacovo P, Orioli IM. Gastroschisis: international epidemiology and public health perspectives. Am

J Med Genet C Semin Med Genet. 2008;148C(3):162-79. doi: 10.1002/ajmg.c.30181.

Lao OB, Larison C, Garrison MM, Waldhausen JHT, Goldin AB. Outcomes in neonates with gastroschisis in U.S.

children hospitals. Am J Perinatol. 2010;27(1):97-101. doi: 10.1055/s-0029-1241729.

Kassa AM, Lilja HE. Predictors of postnatal outcome in neonates with gastroschisis. J Pediatr Surg. 2011;46(11):2108-

doi: 10.1016/j.jpedsurg.2011.07.012.

Baerg JE, Thorpe DL, Sharp NE, Ramlogan SR, Hutson SM, Goff DA, et al. Pulmonary hypertension predicts

mortality in infants with omphalocele. J Neonatal Perinatal Med. 2015;8(4):333-8. doi: 10.3233/NPM-15915011.

Lausman AY, Langer JC, Tai M, Seaward PG, Windrim RC, Kelly EN, et al. Gastroschisis: what is the average

gestational age of spontaneous delivery? J Pediatr Surg. 2007;42(11):1816-21. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2007.07.005.

Olesevich M, Alexander F, Khan M, Cotman K. Gastroschisis revisited: role of intraoperative measurement of

abdominal pressure. J Pediatr Surg. 2005;40(5):789-92. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2005.01.043.

McGuigan RM, Mullenix PS, Vegunta R, Pearl RH, Sawin R, Azarow KS. Splanchnic perfusion pressure: a better

predictor of safe primary closure than intraabdominal pressure in neonatal gastroschisis. J Pediatr Surg. 2006;41(5):901-4.

doi: 10.1016/j.jpedsurg.2006.01.007.

Пашинський ЯМ. Абдомінальний компартмент-синдром, як ускладнення в лікуванні серединних післяопераційних вентральних гриж. Biomedicaland Biosocial Anthropology. 2008;10:25-9.

Крицький ІО, Гощинський ПВ, Чепесюк ВО. Лікувальна тактика та інтенсивнатерапія в доопераційному та

ранньомупісляопераційному періодах у новонародженихдітей з гастрошизісом. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2014;2:54-6.

Fuentes S, Marti E, Delgado MD, Gomez A. Management of the Sequelae of Severe Congenital Abdominal Wall

Defects. Arch Plast Surg. 2016;43(3):258-64. doi: 10.5999/aps.2016.43.3.258.

Lambropoulos V, Mylona E, Mouravas V, Tsakalidis C, Spyridakis I, Mitsiakos G, et al. Repair of Postoperative

Abdominal Hernia in a Child with Congenital Omphalocele Using Porcine Dermal Matrix. Case Rep Med [Internet].

[cited 2021 Jan 19];2016:1828751. Available from: https://www.hindawi.com/journals/crim/2016/1828751/ doi:

1155/2016/1828751

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-14

Номер

Розділ

Результати дисертаційних та науково-дослідних робіт