СТАН МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НОВОНАРОДЖЕНИМ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.4.38.2020.1Ключові слова:
новонароджені; неонатальна допомога; регіоналізація; вагові категорії; захворюваність; рання неонатальна смертність; неонатальна смертність.Анотація
Вступ. В умовах депопуляції, що зберігається, низького рівня народжуваності, найважливішим медико-соціальним завданням і одним з основних напрямків діяльності МОЗ України та закладів охорони здоров'я на місцях є формування і збереження здоров’я нових народжених поколінь.
Метою дослідження було здійснення аналізу і оцінки ефективності медичної допомоги новонародженим в Україні та її впливу на основні показники здоров’я новонароджених.
Матеріали і методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз і оцінку динаміки неонатологічної допомоги в Україні за даними державної і галузевої статистики, перинатального аудиту за методикою ВООЗ «MATRIX – BABIES» за період 2001-2019 рр., моніторингу і оцінки регіоналізації перинатальної допомоги (за 2014-2017 рр.). Застосовано методи системного підходу, бібліографічний, статистичної обробки даних, графічного зображення.
Результати дослідження: дані проведеного дослідження засвідчили, що за період дослідження чисельність новонароджених, що народилася в закладах МОЗ України, скоротилася з 387,9 тис. у 2000 р. до 294,1 тис. у 2019 р. при негативній тенденції до збільшення узагальненого об’єктивного критерію здоров’я покоління, що народжується, та соціально-економічного благополуччя населення – частоти недоношених, маловагових новонароджених, у т.ч. з дуже малою масою тіла при народженні. При цьому частота народжених хворими і захворілих новонароджених зменшилася з 280,8 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 172,14 у 2019 р. при хвилеподібному характеру її динаміки.
Сформована державна система інтегрованої в перинатальну службу трирівневої неонатальної допомоги дозволяє забезпечити базову, кваліфіковану і висококваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу новонародженим на всіх етапах її надання. За період спостереження збільшено забезпеченість новонароджених лікарями педіатрами-неонатологами з 4,58 на 1000 народжених живими до 5,34, ліжками для недоношених і хворих новонароджених – з 5,62 до 6,91 відповідно.
Досягнута незначна тенденція до збільшення – 99,36% у 2001 р. і 99,7%у 2019 р., вагомого критерію як стану здоров’я новонароджених, так і діяльності неонатологічної служби – виживання новонароджених у перші 168 годин життя в основному за рахунок збільшення у 2,6 разу виживання новонароджених з масою тіла при народженні 500-999 г. Достатня ефективність медичної допомоги новонародженим підтверджується позитивною тенденцією ранньої неонатальної смертності з 4,71 ‰ у 2000 р. до 3,04 ‰ у 2019 р. та неонатальної смертності з 6,65 ‰ до 4,57 ‰ відповідно.
Водночас викликає занепокоєння збільшення захворюваності новонароджених на хвороби, що мають безпосередній вплив на розвиток хронічних і інвалідизуючих захворювань – уроджені пневмонії з 3,18 ‰ у 2000 р. до 5,46 ‰ у 2019 р., сепсис новонароджених з 0,09 ‰ до 0,74 ‰ відповідно, а за період з 2010 р. – інші порушення церебрального статусу новонародженого з 18,5 ‰ до 28,5 ‰, з 2015 р. – неонатальну жовтяницю з 31,11 ‰ до 43,65 ‰. Виявлено перевищення у 1,5 разу рекомендованого ВООЗ стандарту пропорційного показника ранньої неонатальної смертності серед немовлят з масою тіла при народженні більше 1500 г. Установлено перевищення реального показника ранньої неонатальної смертності над фактичним у 2,2-2,3 разу, що приводить до заниження загального показника неонатальної і малюкової смертності.
Висновки. Подальше підвищення ефективності неонатологічної допомоги і зниження рівня ранньої неонатальної та неонатальної смертності потребує продовження регіоналізації перинатальної допомоги, завершення створення центрів перинатальної допомоги ІІІ рівня, перегляду і забезпечення маршрутів пацієнтів, розробки і забезпечення гарантованих державою медичних послуг/стандартів (стандарт безпеки дитини, вагітної і породіллі), достовірності визначення маси тіла при народженні, критеріїв живонародженості і мертвонародженості, впровадження катамнестичного спостереження за новонародженими з малою масою тіла при народженні, формування єдиної системи моніторингу діяльності служби охорони здоров'я матері і дитини.
Посилання
.1 Altynbaeva GB, Bozhbanbaeva NS, Adil'bekova IM, Zheksengul SS. Sovremennye predstavleniya o rozhdenii detey s malym vesom, otsenka ikh razvitiya[Modern ideas about the birth of children with low weight the assessment of their development]. Vestnik KazNMU. 2017;1:185-8. (in Russian).
.2 Pan Gi Mun, redaktor. Global'naya strategiya okhrany zdorov'ya zhenshchin i detey [Global Strategy for Women's and Children's Health] [Internet]. 2010[tsitirovano 2020 Avg 16]. 24 s. [Elektronniy resurs]. Dostupno: http://www.who.int/pmnch/activities/jointactionplan/20100910_gswch_russian.pdf (in Russian).
.3 Znamenskaya TK. Osnovnye problemy i napravleniya razvitiya neonatologii na sovremennom etape razvitiya meditsinskoy pomoshchi v Ukraine [The main problems and directions of development of neonatology at the present stage of development of medical care in Ukraine]. Neonatologіya, khіrurgіya ta perinatal'na meditsina. 2011;1(1):5-9. (in Russian).
.4 Ivanov DO, Evtyukov GM. Intensivnaya terapiya i transportirovka novorozhdennykh detey [Intensive care and transportation of newborns]. Izdatel'stvo Sankt-Peterburg: Chelovek; 2009. 612s. (in Russian).
.5 Lekhan VM, Hinzburh VH. Perynatalna smertnist v Ukraini: dosiahnennia ta problemy [Perinatal mortality in Ukraine: achievements and problems]. Ukraina. Zdorov’ia natsii. 2012;1(21):15-25. (in Ukrainian).
.6 Leshchenko YaA, Boeva AV, Lakhman TV. Osobennosti zabolevaemosti beremennykh, rozhenits i novorozhdennykh v Irkutskoy oblasti [Specific sickness rate of pregnant, parturient women and newborns in irkutsk region]. Mezhdunarodnyy zhurnal prikladnykh i fundamental'nykh issledovaniy. 2015;12(2):274-8. (in Russian).
.7 MKKh-10. Mizhnarodna statystychna klasyfikatsiia khvorob ta sporidnenykh problem okhorony zdorov’ia [ICD-10. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems]. Desiatyi perehliad. T I, Ch 2. Zheneva: VOOZ; Kyiv: Zdorov’ia; 1998. s.700-1. (in Ukrainian).
.8 Pro orhanizatsiiu ta zabezpechennia medychnoi dopomohy novonarodzhenym v Ukraini [On the organization and provision of medical care for newborns in Ukraine]. Nakaz MOZ Ukrainy vid 05.01.1996 r. № 4 [Internet]. Kyiv: MOZ Ukrainy; 1996.[tsytovano 2020 Ser 12]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0004282-96#Text (in Ukrainian).
.9 Pro zatverdzhennia Ob’iemu nadannia vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy, shcho povynen zabezpechuvatysia bahatoprofilnymy likarniamy intensyvnoho likuvannia pershoho ta druhoho rivnia ta Zmin do Poriadku rehionalizatsii perynatalnoi dopomohy[About the statement of Scope of rendering of secondary (specialized) medical care which should be provided by multidisciplinary hospitals of intensive care of the first and second level and Changes to the Order of regionalization of perinatal care]. Nakaz MOZ Ukrainy vid 19.10.2018r. № 1881 [Internet]. Kyiv: MOZ Ukrainy; 2018[tsytovano 2020 Ver 5]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1292-18#Text (in Ukrainian).
.10 Pro udoskonalennia orhanizatsii nadannia dopomohy materiam ta novonarodzhenym v perynatalnykh tsentrakh [On improving the organization of care for mothers and newborns in perinatal centers]. Nakaz MOZ Ukrainy vid 31.10.2011r. № 726 [Internet]. Kyiv: MOZ Ukrainy; 2011[onovleno 2018 Hru 18; tsytovano 2020 Ver 10]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0068-12#Text (in Ukrainian).
.11 Pro zatverdzhennia Tymchasovoho poriadku provedennia skryninhu novonarodzhenykh na adrenohenitalnyi syndrom ta mukovistsydoz i otsinky yoho rezultativ[About the statement of the Temporary order of carrying out screening of newborns on an adrenogenital syndrome and a cystic fibrosis and an assessment of its results]. Nakaz MOZ Ukrainy vid 29.03.2012r. № 221 [Internet]. Kyiv: MOZ Ukrainy; 2011[onovleno 2016 Sich 1; tsytovano 2020 Ver 10]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0604-12#Text (in Ukrainian).
.12 Nezboretskyi IV, Melnychuk LV, Hodovanets YuD, Storozhuk SM. Problemy ta perspektyvy orhanizatsii medychnoi dopomohy novonarodzhenym u m. Chernivtsiakh [Problems and prospects of newborn care organization in Chernivt]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2012;1(3):11-4. (in Ukrainian).
.13 Pokhylko VI, Traverse HM, Tsvirenko SM, Zhuk LA, Oskomenko MM. Peredchasno narodzheni dity: suchasnyi pohliad na postnatalnu adaptatsiiu ta stan zdorov’ia u rannomu vitsi [Premature children: modern view on postnatal adaptation and health at an early age]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2016;1(2):22-7. (in Ukrainian).
.14 Pro zatverdzhennia planu zakhodiv z realizatsii natsionalnoho proektu «Nove zhyttia» – nova yakist okhorony materynstva ta dytynstva» shchodo stvorennia merezhi rehionalnykh perynatalnykh tsentriv[On approval of the action plan for the implementation of the national project "New Life - a new quality of maternity and childhood protection" to create a network of regional perinatal centers]. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 27.05.2013r. №334-r [Internet]. Kyiv: MOZ Ukraina; 2013[tsytovano 2020 Ver 8]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2013-%D1%80#Text (in Ukrainian).
.15 Starodubov VI, Sukhanova LP, Sychenkov YuG. Reproduktivnye poteri kak mediko-sotsial'naya problema demograficheskogo razvitiya Rossii [Reproductive losses as medical social problem in demographic development of Russia]. Sotsial'nye aspekty zdorov'ya naseleniya [Internet]. 2011[tsitirovano 2020 Okt 1];6. Dostupno: https://cyberleninka.ru/article/n/reproduktivnye-poteri-kak-mediko-sotsialnaya-problema-demograficheskogo-razvitiya-rossii (in Russian).
.16 Sukalo AV, Elinevskaya GF, Prilutskaya VA. Bol'shevesnye novorozhdennye deti. Perspektivy fizicheskogo razvitiya i sostoyaniya zdorov'ya [Large newborn babies. Prospects for physical development and health]. Minsk: Belarusskaya nauka; 2016. 90 s. (in Russian).
.17 Sukhanova LP. Optimizatsiya perinatal'noy pomoshchi kak vazhneyshiy faktor sokhraneniya zdorov'ya naseleniya Rossii [Optimization of perinatal care as the most important factor in maintaining the health of the population of Russia] [dissertatsiya]. Moscow; 2006. 309 s. (in Russian).
.18 Khimenko TN, Mikhaylenko VE, Adakhovskaya AA. Dinamika pokazateley fizicheskogo razvitiya u prezhdevremenno rozhdennykh detey na pervom godu zhizni [The dynamics of physical development in of preterm babies during the first year of life]. Perinatologiya i pediatriya. 2014;4:45-8. (in Russian).
.19 Tsili staloho rozvytku: Ukraina. Natsionalna dopovid 2017 [Cycle of steel development: Ukraine. National update 2017] [Internet]. Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy; 2017 [tsytovano 2020 Cher 21]. 174s. Dostupno: http://un.org.ua/images/SDGs_NationalReportUA_Web_1.pdf (in Ukrainian).
.20 Shun'ko ЄЄ, Bєlova OO, Laksha OT, Orlova TO, Staren'ka SYa. Analіz perinatal'noї patologії dіtey, yakі narodilis' z duzhe maloyu masoyu tіla, і stanu zdorov’ya їkhnіkh materіv [Analysis of perinatal pathology in children born with very low birth weight and the condition of their mothers]. Zdorov'e zhenshchiny. 2016;1:176-9. (in Ukrainian).
.21 Shunko YeIe, Kovalova OM. Obgruntuvannia priorytetiv natsionalnoho planu dii z prypynennia poperedzhuvalnykh smertei novonarodzhenykh u ramkakh Hlobalnoi stratehii OON «Kozhna zhinka, kozhna dytyna» [Justification of the priorities of the National Action Plan to end preventable deaths of newborns within the global strategy of the UN «Every Woman Every Child»].
Ekonomika i pravo okhorony zdorov’ia. 2015;2(2):72-8. (in Ukrainian).
.22 Shunko YeIe. Orhanizatsiia medychnoi dopomohy novonarodzhenym — problemy ta perspektyvy [Organization of medical aid for newborns - problems and prospects]. Zhinochyi likar [Internet]. 2007 [tsytovano 2020 Ser 7];6:9. Dostupno: https://z-l.com.ua/ua/article/213 (in Ukrainian).
.23 AAP Committee on Fetus and Newborn. Guidelines for Perinatal Care [Internet]. 7th ed. 2013[cited 2020 Sep 9]. 576p. Available from: https://ebooks.aappublications.org/content/guidelines-for-perinatal-care-7th-edition.tab-info
.24 Stark AR. American Academy of Pediatrics Committee on Fetus and Newborn. Levels of neonatal care. Pediatrics. 2004;114(5):1341-7. doi: 10.1542/peds.2004-1697.
.25 Bhende MS, Allen WD. Evaluation of a Capno-Flo resuscitator during transport of critically ill children. Pediatr Emerg Care. 2002;18(6):414-6. doi: 10.1097/00006565-200212000-00003.
.26 Hollis AR, Furr MO, Magdesian KG, Axon JE, Ludlow V, Boston RC, et al. Blood glucose concentrations in critically ill neonatal foals. J Vet Intern Med. 2008;22(5):1223-30. doi: 10.1111/j.1939-1676.2008.0174.x
.27 Steidl MF, Buonocore G, Zimmermann L, Hellström-Westas L, Flemmer AW, Rüdiger M, et.al. European Standards of Care for Newborn Health: Postnatal support of transition and resuscitation[Internet]. EFCNI; 2018[cited 2020 Sep 13]. Available from: https://newborn-health-standards.org/postnatal-support-transition-resuscitation/
.28 The Global Strategy For Women’s, Children’s And Adolescents’ Health (2016–2030). Survive thrive transform [Internet]. 2015[cited 2020 Oct 7]108p. Available from: https://www.who.int/life-course/partners/global-strategy/globalstrategyreport2016-2030-lowres.pdf?ua=1
.29 Vishnubhakta V. Perinatal periods of risk analysis. Delawere Health and Social Services Division of Public Health. Center for Family Health Research and Epidemiology; 2010. 49 p.
.30 Wilcken B, Haas M, Joy P. Improved neonatal care has reduced prevalence of cerebral palsy in premature babies. Lancet. 2007;369:43-50.
.31 Zhou W, Liu W. Hypercapnia and hypocapnia in neonates. World J Pediat. 2008;4(3):192-6. doi: 10.1007/s12519-008-0035-5.
.31 World Health Statistics 2019: Monitoring health for the SDGs [Internet]. 2019[cited 2020 Sep 9]. Available from: https://www.who.int/gho/publications/world_health_statistics/2019/en/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Ю. Антипкін, Т. Знаменська, Р. Марушко, О. Дудіна, В. Лапшин, О. Власов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
