ГОСТРЕ ПОШКОДЖЕННЯ НИРОК У НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ З ГЕМОДІНАМІЧНО ЗНАЧУЩОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ПРОТОКОЮ

Анотація

Вступ. Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока (ГЗВАП) приводить до феномену «обкрадання» великого кола кровообігу і гіпоперфузії нирок, що може сприяти розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН).

Мета дослідження. Оцінити частоту та тяжкість ГПН за критеріями неонатальної модифікації KDIGO у недоношених новонароджених з ГЗВАП.

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 74 недоношених дітей (гестаційний вік 29-36 тижнів), які знаходились на лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених. Тривалість спостереження - десять діб з першої доби життя. Пацієнти були розподілені на три групи залежно від наявності відкритої артеріальної протоки та її гемодинамічної значущості: І група - 40 дітей з ГЗВАП, ІІ група - 17 дітей з відкритою артеріальною протокою (ВАП) без гемодинамічних розладів, ІІІ група - 17 дітей з закритою артеріальною протокою. Клінічне обстеження та лікування недоношених новонароджених здійснювалось за загальноприйнятою методикою. При ГЗВАП для закриття артеріальної протоки використовували 32 недоношеним ібупрофен, 8 - рестриктивну інфузійну терапію.

Ехокардіографія з доплерометрією виконувалася на 5-11 години життя і далі щодня для визначення ВАП, її розміру та гемодинамічної значущості. Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН проводились за критеріями неонатальної модифікації KDIGO, для чого вивчались концентрація сироваткового креатиніну на першу, третю, п’яту, сьому, десяту добу та рівень діурезу кожні 6-12 годин.

Результати дослідження. ГПН на третю добу життя діагностовано у 52,5 % дітей з ГЗВАП, що в 2,2 рази частіше, ніж у дітей з ВАП без гемодинамічної значущості (р<0,05) і в 4,4 рази частіше, ніж з закритою артеріальною протокою (р<0,007). На п'яту добу життя ГПН виявлено ще у двох дітей і загальна кількість їх збільшилася до 57,5%. На сьому та десяту добу життя ГПН у дітей з ГЗВАП зустрічалося частіше, ніж у дітей з закритою протокою (50,0 % проти 11,8 %, р<0,008, та 29,4 % проти 0 %, р<0,02, відповідно).

Аналіз тяжкості ГПН показав вплив ГЗВАП на даний показник. Наявність ГЗВАП була фактором, який привів до розвитку ІІ стадії ГПН на третю та п'яту добу життя. Крім того, на тлі ГЗВАП частота ІІІ стадії ГПН зросла протягом чотирьох діб в 2,7 рази, при тому, що відсоток І-ІІ стадії ГПН знизився в півтора рази.

Частота і тяжкість ГПН у дітей з ГЗВАП залежали від розміру артеріальної протоки. При ВАП діаметром до 2 мм на третю та п’яту добу життя відзначено у кожного п'ятого пацієнта лише I стадія ГПН, а на десяту добу життя - тільки у одного пацієнта. Між тим, у переважної кількості дітей з діаметром ВАП більше 2 мм діагностовано ГПН на третю, п’яту і сьому добу, лише на десяту добу життя кількість таких пацієнтів зменшилась в 1,3 рази. Але питома вага важкого ступеня ГПН практично не змінилася - II-III стадії ГПН на десяту добу спостерігалися в кожної другої дитини з великим діаметром ВАП.

Рівень сироваткового креатиніну на третю та десяту добу прямо залежав від розміру ВАП на першу добу (ρ=0,493, р˂0,001 і ρ=0,432, р˂0,002, відповідно). При ГЗВАП дана залежність була більш вираженою (ρ=0,732, р˂0,001 і ρ=0,731, р ˂0,001, відповідно), ніж у групі з ВАП без гемодинамічної значущості (ρ=0,285, р>0,05 і ρ=0,324, р>0,05, відповідно). Концентрація сироваткового креатиніну напряму корелювала з добою закриття ВАП. Аналіз зв’язку швидкості закриття ВАП і наявності ГПН у групі ГЗВАП показав, що у разі пізнього закриття артеріальної протоки (на 3-5 добу життя) пошкодженням нирок страждали 16 (94,1 %) недоношених проти 1 (5,9 %) випадку серед дітей, у котрих протока закрилася у перші дві доби (OR = 36,57; CI: 4,02-332,34; р<0,001). Встановлений також тісний кореляційний зв'язок швидкості закриття ВАП і максимальної стадії ГПН (ρ=0,700, р˂0,001).

Висновки. ГЗВАП сприяє розвитку ГПН у недоношених новонароджених. Діаметр та швидкість закриття артеріальної протоки визначають частоту, ступінь тяжкості ГПН у недоношених з ГЗВАП. Необхідні додаткові дослідження з метою ранньої діагностики ГПН у передчасно народжених дітей з ГЗВАП.