ГОСТРЕ ПОШКОДЖЕННЯ НИРОК У НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ З ГЕМОДІНАМІЧНО ЗНАЧУЩОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ПРОТОКОЮ

Автор(и)

  • Т. Борисова ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», Україна
  • О. Оболонська ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», Україна
  • Д. Сурков КП «Дніпропетровська Обласна дитяча клінічна лікарня ДОР» , Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.4.38.2020.2

Ключові слова:

недоношені діти; гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока; гостре пошкодження нирок.

Анотація

Вступ. Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока (ГЗВАП) приводить до феномену «обкрадання» великого кола кровообігу і гіпоперфузії нирок, що може сприяти розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН).

Мета дослідження. Оцінити частоту та тяжкість ГПН за критеріями неонатальної модифікації KDIGO у недоношених новонароджених з ГЗВАП.

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 74 недоношених дітей (гестаційний вік 29-36 тижнів), які знаходились на лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених. Тривалість спостереження - десять діб з першої доби життя. Пацієнти були розподілені на три групи залежно від наявності відкритої артеріальної протоки та її гемодинамічної значущості: І група - 40 дітей з ГЗВАП, ІІ група - 17 дітей з відкритою артеріальною протокою (ВАП) без гемодинамічних розладів, ІІІ група - 17 дітей з закритою артеріальною протокою. Клінічне обстеження та лікування недоношених новонароджених здійснювалось за загальноприйнятою методикою. При ГЗВАП для закриття артеріальної протоки використовували 32 недоношеним ібупрофен, 8 - рестриктивну інфузійну терапію.

Ехокардіографія з доплерометрією виконувалася на 5-11 години життя і далі щодня для визначення ВАП, її розміру та гемодинамічної значущості. Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН проводились за критеріями неонатальної модифікації KDIGO, для чого вивчались концентрація сироваткового креатиніну на першу, третю, п’яту, сьому, десяту добу та рівень діурезу кожні 6-12 годин.

Результати дослідження. ГПН на третю добу життя діагностовано у 52,5 % дітей з ГЗВАП, що в 2,2 рази частіше, ніж у дітей з ВАП без гемодинамічної значущості (р<0,05) і в 4,4 рази частіше, ніж з закритою артеріальною протокою (р<0,007). На п'яту добу життя ГПН виявлено ще у двох дітей і загальна кількість їх збільшилася до 57,5%. На сьому та десяту добу життя ГПН у дітей з ГЗВАП зустрічалося частіше, ніж у дітей з закритою протокою (50,0 % проти 11,8 %, р<0,008, та 29,4 % проти 0 %, р<0,02, відповідно).

Аналіз тяжкості ГПН показав вплив ГЗВАП на даний показник. Наявність ГЗВАП була фактором, який привів до розвитку ІІ стадії ГПН на третю та п'яту добу життя. Крім того, на тлі ГЗВАП частота ІІІ стадії ГПН зросла протягом чотирьох діб в 2,7 рази, при тому, що відсоток І-ІІ стадії ГПН знизився в півтора рази.

Частота і тяжкість ГПН у дітей з ГЗВАП залежали від розміру артеріальної протоки. При ВАП діаметром до 2 мм на третю та п’яту добу життя відзначено у кожного п'ятого пацієнта лише I стадія ГПН, а на десяту добу життя - тільки у одного пацієнта. Між тим, у переважної кількості дітей з діаметром ВАП більше 2 мм діагностовано ГПН на третю, п’яту і сьому добу, лише на десяту добу життя кількість таких пацієнтів зменшилась в 1,3 рази. Але питома вага важкого ступеня ГПН практично не змінилася - II-III стадії ГПН на десяту добу спостерігалися в кожної другої дитини з великим діаметром ВАП.

Рівень сироваткового креатиніну на третю та десяту добу прямо залежав від розміру ВАП на першу добу (ρ=0,493, р˂0,001 і ρ=0,432, р˂0,002, відповідно). При ГЗВАП дана залежність була більш вираженою (ρ=0,732, р˂0,001 і ρ=0,731, р ˂0,001, відповідно), ніж у групі з ВАП без гемодинамічної значущості (ρ=0,285, р>0,05 і ρ=0,324, р>0,05, відповідно). Концентрація сироваткового креатиніну напряму корелювала з добою закриття ВАП. Аналіз зв’язку швидкості закриття ВАП і наявності ГПН у групі ГЗВАП показав, що у разі пізнього закриття артеріальної протоки (на 3-5 добу життя) пошкодженням нирок страждали 16 (94,1 %) недоношених проти 1 (5,9 %) випадку серед дітей, у котрих протока закрилася у перші дві доби (OR = 36,57; CI: 4,02-332,34; р<0,001). Встановлений також тісний кореляційний зв'язок швидкості закриття ВАП і максимальної стадії ГПН (ρ=0,700, р˂0,001).

Висновки. ГЗВАП сприяє розвитку ГПН у недоношених новонароджених. Діаметр та швидкість закриття артеріальної протоки визначають частоту, ступінь тяжкості ГПН у недоношених з ГЗВАП. Необхідні додаткові дослідження з метою ранньої діагностики ГПН у передчасно народжених дітей з ГЗВАП.

Посилання

.1 Jetton JG, Boohaker LJ, Sethi SK, Wazir S, Rohatgi S, Soranno DE, et al. Incidence and outcomes of neonatal acute kidney injury (AWAKEN): a multicentre, multinational, observational cohort study. Lancet Child Adolesc Health. 2017;1(3):184-94. doi: 10.1016/S2352-4642(17)30069-X.

.2 Babintseva AH, Hodovanets YuD, Nikorych SI. Hostre poshkodzhennia nyrok novonarodzhenykh: nevyrisheni pytannia diahnostyky ta stratyfikatsii stupenia tiazhkosti patolohii [Acute kidney injury in newborns: unresolved questions of diagnostics and stratification of the severity of pathology]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2014;4(3):95-100. doi: 10.24061/2413-4260.IV.3.13.2014.16. (in Ukrainian).

.3 Babintseva AH. Rol terapevtychnykh vtruchan u formuvanni hostroho poshkodzhennia nyrok u donoshenykh novonarodzhenykh ditei z tiazhkoiu perynatalnoiu patolohiieiu [The role of the rapeutic procedures in the formation of acute kidney injury of term newborns with severe perinatal pathology]. Perynatolohyia y pedyatryia. 2016;2:122-6. doi: 10.15574/PP.2016.66.122. (in Ukrainian).

.4 Kirkley MJ, Boohaker L, Griffin R, Soranno DE, Gien J, Askenazi D, et al. Acute kidney injury in neonatal encephalopathy: an evaluation of the AWAKEN database. Pediatr Nephrol. 2019;34(1):169-76. doi: 10.1007/s00467-018-4068-2.

.5 Alaro D, Bashir A, Musoke R, Wanaiana L. Prevalence and outcomes of acute kidney injury in term neonates with perinatal asphyxia. Afr Health Sci. 2014;14(3):682-8. doi:10.4314/ahs.v14i3.26.

.6 Nickavar A, Choobdar FF, Mazouri A, Talebi A. Predictive Factors of Acute Renal Failure in the Neonates with Respiratory Distress Syndrome. Iranian Journal of Neonatology IJN. 2018;9(1):1-6. doi: 10.22038/ijn.2018.24264.1306.

.7 Elmas AT, Tabel Y, Özdemir R. Risk factors and mortality rate in premature babies with acute kidney injury. J Clin Lab Anal[Internet]. 2018[cited 2020 Sep 18];32(7):e22441. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6817040/ doi: 10.1002/jcla.22441.

.8 Majed B, Bateman DA, Uy N, Lin F. Patent ductus arteriosus is associated with acute kidney injury in the preterm infant. Pediatr Nephrol. 2019;34(6):1129-39.doi: 10.1007/s00467-019-4194-5.

.9 Velazquez DM, Reidy KJ, Sharma M, Kim M, Vega M, Havranek T. The effect of hemodynamically significant patent ductus arteriosus on acute kidney injury and systemic hypertension in extremely low gestational age newborns. J Matern Fetal Neonatal Med. 2019;32(19):3209-14. doi: 10.1080/14767058.2018.1460349.

.10 Seo ES, Sung SI, Ahn SY, Chang YS, Park WS. Changes in Serum Creatinine Levels and Natural Evolution of Acute Kidney Injury with Conservative Management of Hemodynamically Significant Patent Ductus Arteriosus in Extremely Preterm Infants at 23-26 Weeks of Gestation. J Clin Med [Internet]. 2020[cited 2020 Oct 7];9(3):699. Available from: https://www.mdpi.com/2077-0383/9/3/699 doi: 10.3390/jcm9030699.

.11 Stojanovic V, Barisic N, Milanovic B, Doronjski A. Acute kidney injury in preterm infants admitted to a neonatal intensive care unit. Pediatr Nephrol. 2014;29(11):2213-20. doi: 10.1007/s00467-014-2837-0.

.12 Coffman Z, Steflik D, Chowdhury SM, Twombley K, Buckley J. Echocardiographic predictors of acute kidney injury in neonates with a patent ductus arteriosus. J Perinatol. 2020;40(3):510-4. doi: 10.1038/s41372-019-0560-1.

.13 Pro zatverdzhennia Protokolu medychnoho dohliadu za novonarodzhenoiu dytynoiu z maloiu masoiu tila pry narodzhenni [About the statement of the Protocol of medical care for the newborn child with a small body weight at a birth] Nakaz MOZ Ukrainy vid 29.08.2006r. № 584 [Internet]. Kyiv: MOZ Ukrainy; 2006 [tsytovano 2020 Ver 15]. Dostupno: http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0584282-06#Text. (in Ukrainian).

.14 Asotsiatsiia neonatolohiv Ukrainy. Onovlenyi unifikovanyi klinichnyi protokol «Respiratornyi dystres-syndrom u peredchasno narodzhenykh ditei» [Association of Neonatologists of Ukraine. Updated unified clinical protocol "Respiratory distress syndrome in premature infants"] [Internet]. 2018[tsytovano 2020 Ver 30]. Dostupno: https://neonatology.org.ua/news/docs/2018/04/75-onovleniy-unifikovaniy-klinichniy-protokol-respiratorniy-distres-sindrom-u-peredchasno-narodzhenikh-ditey. (in Ukrainian).

.15 Vanhaesebrouck S, Zonnenberg I, Vandervoort P, Bruneel E, Van Hoestenberghe MR, Theyskens C. Conservative treatment for patent ductus arteriosus in the preterm. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2007;92(4):F244-47. doi: 10.1136/adc.2006.104596.

.16 Shepherd JL, Noori S. What is a hemodynamically significant PDA in preterm infants? Congenit Heart Dis. 2019;14(1):21-6. doi: 10.1111/chd.12727.

.17 Selewski DT, Charlton JR, Jetton JG, Guillet R, Mhanna MJ, Askenazi DJ, et al. Neonatal Acute Kidney Injury. Pediatrics[Internet]. 2015[cited 2020 Aug 15];136(2):e463-473. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/136/2/e463.long doi: 10.1542/peds.2014-3819.

.18 Iacobelli S, Bonsante F, Ferdinus C, Labenne M, Gouyon JB. Factors affecting postnatal changes in serum creatinine in preterm infants with gestational age <32 weeks. J. Perinatol. 2009;29(3):232-6. doi: 10.1038/jp.2008.203.

.19 Tóth-Heyn P, Drukker A, Guignard JP. The stressed neonatal kidney: from pathophysiology to clinical management of neonatal vasomotor nephropathy. Pediatr Nephrol. 2000;14(3):227-39. doi: 10.1007/s004670050048.

.20 Gallini F, Maggio L, Romagnoli C, Marrocco G, Tortorolo G. Progression of renal function in preterm neonates with gestational age < or = 32 weeks. Pediatr Nephrol. 2000;15(1-2):119-24. doi: 10.1007/s004670000356.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-31

Як цитувати

Борисова, Т., Оболонська, О., & Сурков, Д. (2020). ГОСТРЕ ПОШКОДЖЕННЯ НИРОК У НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ З ГЕМОДІНАМІЧНО ЗНАЧУЩОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ПРОТОКОЮ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 10(4(38), 26–34. https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.4.38.2020.2