МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЛАЦЕНТИ ПРИ АНТЕНАТАЛЬНІЙ ЗАГИБЕЛІ ПЛОДА

Автор(и)

  • A. Gromova Українська медична стоматологічна академія, Україна
  • T. Liakhovska Українська медична стоматологічна академія, Україна
  • E. Siatina Українська медична стоматологічна академія, Україна
  • N. Mitiunina Українська медична стоматологічна академія, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.3.33.2019.6

Ключові слова:

морфологія плаценти, антенатальна загибель плода

Анотація

Частота плацентарної недостатності у вагітних з вірусною або бактеріальною інфекцією досягає 50-60%. У разі антенатальної загибелі плоду послід стає одним з основних джерел діагностики інфекції та визначення причин його смерті.
Мета дослідження. Вивчення особливостей морфологічної будови плаценти при антенатальній загибелі плода.
Матеріал і методи дослідження. Нами було проведено аналіз морфологічних характеристик і мікробіологічних висновків 30 послідів жінок з антенатальною загибеллю плода (основна група) і 25 послідів жінок, які народили живих дітей (контрольна група).
Результати дослідження. У жінок основної групи товщина плацент була на 15,1%, обсяг – на 22,5%, а площа – на 19,6% більше, ніж у осіб контрольної групи (р<0,05). Плацентарно-плодовий індекс при внутрішньоутробній загибелі плоду перевищував показники в контрольній групі (нормативні значення) у 1,7 разів (р<0,05). При вивченні морфологічної будови плацент жінок обстежених груп компенсаторно-пристосувальні реакції були вираженими у 18 (72%) плацентах жінок контрольної і в 1-ій плаценті (3,3%) у жінки основної групи (р <0,05), інволютивно-дистрофічні зміни були виявлені по 3 випадки в основній і контрольній групах, що склало 10% і 12%, відповідно (р> 0,05), інфекційно-запальні зміни при мікроскопічному дослідженні посліду виявлені в 26 (86,7%) випадках у жінок основної та у 4 (16%) осіб контрольної груп(р <0,05).
Висновки. Запальні зміни в плаценті можуть стати причиною формування плацентарної недостатності і приводити до антенатальної загибелі плоду.

Посилання

.1 Barinova IV, Kotov YuB, Kondrikov NI. Kliniko-morfologicheskaya kharakteristika fetoplatsentarnogo kompleksa pri antenatal'noy smerti ploda [Clinical and morphological characteristics of the fetoplacental unit in antenatal fetal death]. Rossiyskiy vestnik akusher-ginekologa. 2013;13(3):14-9. [in Russian].

.2 Goldenberg RL, Thompson C. The infectious origins of stillbirth. Am J Obstet Gynecol. 2003;189(3):861-73.

.3 Troshina IN, Polyanchikova OL. Sostoyanie fetoplatsentarnoy sistemy pri beremennosti, oslozhnennoy vnutriutrobnoy infektsiey[The condition of the fetoplacental system during pregnancy complicated by intrauterine infection]. V: Materialy XII Vserossiyskogo nauchnogo foruma Mat' i ditya; 2011 Sen 27-30; Moskva. Moskva; 2011. s.290-1. [in Russian].

.4 Markovskiy VD, Kupriyanova LS, Tkachev AE, Nesmiyan NV. Morfofuntsional'nye izmeneniya v sisteme mat'-platsenta-plod pri platsentarnoy disfunktsii [Morfological changes in the mother-placenta-fetus with placental dysfunction]. Vіsnik problem bіologії і meditsini. 2014;4(4). 247-514. [in Russian].

.5 Gromova AM, Daui Mokhamed Anvar, Lyakhovskaya TYu, Ketova EN. Sostoyanie biotsenoza vlagalishcha beremennykh pri antenatal'noy gibeli ploda [State of vaginal biocenosis in pregnants with antenatal death of fetus]. Aktual'nі pitannya pedіatrії, akusherstva ta gіnekologії. 2017;2(20):36-9. [in Russian].

.6 Redline RW. The clinical implications of placental diagnoses. Semin Perinatol. 2015;39(1):2-8. doi: 10.1053/j.semperi.2014.10.002.

.7 Kolobov AV, Tsinzerling EF, Smirnova EA, Roshchupkina IA. Platsenta cheloveka [The placenta of a person]. Mofofunktsional'nye osnovy. Sankt-Peterburg: ELBI – SPb; 2011. 92s.

.8 Veropotvelyan NP, Veropotvelyan PN, Tsekhmisterenko IS, Bondarenko AA, Usenko TV. Morfologicheskaya klassifikatsiya povrezhdeniy platsenty [Morphological classification of lesions of the placenta]. Zdorov'e zhenshchiny. 2016;8:63-71. [in Russian].

.9 Shchegolev AI. Current morphological classification of damages to the placenta. Obstetrics and gynecology. 2016;4:16-23. doi: 10.18565/aig.2016.4.16-23.

.10 Kim CJ, Yoon BH, Romero R, Moon JB, Kim M, Park SS, et al. Umbilical arteritis and phlebitis mark different stages of the fetal inflammatory response. Am J Obstet Gynecol. 2001;185(2):496-500. doi: 10.1067/mob.2001.116689.

.11 Redline RW. Villitis of unknown etiology: noninfectious chronic villitis in the placenta. Hum Pathol. 2007;38(10):1439-46. doi: 10.1016/j.humpath.2007.05.025.

.12 Rabe H, Jewison A, Alvarez RF, Crook D, Stilton D, Bradley R, et al. Milking compared with delayed cord clamping to increase placental transfusion in preterm neonates: a randomized contpolled trial. Obstet Gynecol. 2011;117(2):205-11. doi: 10.1097/AOG.0b013e3181fe46ff.

.13 Liao X, Leon-Garsia SM, Pizzo DP, Parast M. Maternal obesity exacerbates the extent and severity of chronic villitis in the term placenta. In: Society for Pediatric Pathology Spring Meeting, Boston, Massachusetts, 2015 Mar 21–22. Pediatr Dev Pathol. 2015;18:e1-e24. doi: 10.2350/15-02-1606-MISC.1.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-11-11

Як цитувати

Gromova, A., Liakhovska, T., Siatina, E., & Mitiunina, N. (2019). МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЛАЦЕНТИ ПРИ АНТЕНАТАЛЬНІЙ ЗАГИБЕЛІ ПЛОДА. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 9(3(33), 101–105. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.3.33.2019.6