Клінічний випадок: вроджений хілоторакс та хілоперітонеум у недоношеного новонародженого
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.3.33.2019.9Ключові слова:
новонароджений, хілоторакс, гідроторакс, плевродез, октреотидАнотація
Вроджені вади серця та магістральних судин зустрічаються в 1% (1 на 100 новонароджених) серед новонароджених, що по частоті на другому місці після вроджених вад нервової системи. Одним з таких видів вад є вроджені аномалії розвитку грудної лімфатичної протоки. На відміну від інших вад великих судин вони є достатньо рідкими та спостерігаються з частотою 1:15000 новонароджених. Слідством такої розповсюдженості спонтанного хілотораксу у новонароджених є маловивченість проблеми в неонатології.
Хілоторакс є найбільш типовим клінічним проявом патології з боку грудної лімфатичної протоки, яка асоціюється не тільки з вродженими вадами розвитку. Все ж таки етіологія і патогенез виникнення спонтанного хільозного випоту у новонароджених є нез'ясованими. Найчастіше хілоторакс або хілоперитонеум зустрічаються у недоношених дітей.
Наразі у світі існують консервативні та хірургічні шляхи лікування хілотораксу. У минулому протягом тривалого часу летальність від хілотораксу становила 50-100%. У теперішній час, із впровадженням в практику сучасних методів інтенсивної терапії, летальність від хілотораксу у новонароджених, за літературними даними, знизилась до 30-50%, але залишається досить високою, що пояснює значимість цієї патології.
Також проблема викликає клінічний інтерес через малу кількість спостережень та відсутність загальновизнаного протоколу ведення новонароджених з хілотораксом, особливо в поєднанні з хілоперітонеумом та лімфедемою.
Представлений випадок цікавий тим, що, незважаючи на песимістичний прогноз, вдалося досягти повного одужання дитини. Тяжкість стану дитини потребувала госпіталізації у відділення інтенсивної терапії новонароджених та проведення заходів по підтримці вітальних функцій, дренування плевральної порожнини, інфузії октреотиду протягом 17 діб, проведення хімічного плевродезу розчином повідону-йоду 10%.
Аналізуючи даний випадок, ми зазначили низьку ефективність застосування лише окремих напрямків терапії в лікуванні хілотораксу та швидкий регрес симптомів після проведення комплексного лікування, яке вимушено доповнили інвазивною процедурою - плевродезом - у поєднанні з постійним введенням норадреналіну, що відрізняє даний випадок від стандартних рекомендацій.
Посилання
.1 Lin CH, Lin WC, Chang JS. Presentations and management of different causes of hylothorax in children: one medical centers experienсe. Biomedicine (Taipei). 2017;7(1):5. doi: 10.1051/bmdcn/2017070105.
.2 Brissaud O, Desfrere L, Mohsen R, Fayon M, Demarquez JL. Congenital idiopathic chylothorax in neonates: chemical pleurodesis with povidone-iodine (Betadine). Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2003;88(6):F531-3. doi: 10.1136/fn.88.6.f531
.3 Schild HH, Strassburg CP, Welz A, Kalff J. Treatment options in patients with chylothorax. Dtsch Arztebl Int. 2013;110(48):819-26; doi: 10.3238/arztebl.2013.0819.
.4 Mitanchez D, Walter-Nicolet E, Salomon R, Bavoux F, Hubert P. Congenital chylothorax: what is the best strategy? Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2006;91(2):F153-4. doi:10.1136/adc.2004.069690.
.5 Andreev DA, Verbin OI. Khilotoraks u detey [Chylotorax in children]. Byulleten' Volgogradskogo nauchnogo tsentra RAMN. 2009;4:55-8. (in Russian).
.6 Campistol JM, Abad C, Nogué S, Bertrán A. Acute renal failure in a patient treated by continuous povidone-iodine mediastinal irrigation. J Cardiovasc Surg (Torino). 1988;29(4):410-2.
.7 Barkat A, Benbouchta I, Karboubi L, Ghanimi Z, Kabiri M. A patient with traumatic chylothorax. Int J Gen Med. 2012;5:759-62. doi:10.2147/IJGM.S26205.
.8 Kucherov YuI, Yashina EV, Zhirkova YuV, Chebotaeva LI, Moskvitina LN. Lechenie novorozhdennogo s khilotoraksom, khiloperikardom i khiloperitoneumom [A clinical case of simyltaneous treatment chylothorax, chylopericardiom and chyloperitoneum in a newborn]. Rossiyskiy vestnik detskoy khirurgii, anesteziologii i reanimatologii. 2016;6(1):95-9. (in Russian).
.9 Yin R, Zhang R, Wang J, Yuan L, Hu L, Jiang S, et al. Effects of somatostatin/octreotide treatment in neonates with congenital chylothorax. Medicine (Baltimore) [Internet]. 2017[cited 2019 Aug 19];96(29):e7594. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5521940/ doi: 10.1097/MD.0000000000007594.
.10 Scottoni F, Fusaro F, Conforti A, Morini F, Bagolan P. Pleurodesis with povidone-iodine for refractory chylothorax in newborns: Personal experience an literature review. J Pediatr Surg. 2015;50(10):1722-5. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2015.03.069.
.11 Makoto S, Tomohiro K, Daigo K, Yayoi M, Yu K, Satoshi F, еt al. High Dose Octreotide for the Treatment of Chylothorax in Three Neonates. J Neonatal Biol [Internet]. 2016[cited 2019 Sep 6];5(2):1000218. Available from: https://www.longdom.org/open-access/high-dose-octreotide-for-the-treatment-of-chylothorax-in-three-neonates-2167-0897-1000218.pdf
.12 Moreira-Pinto J., Rocha P, Osório A, Bonet B, Carvalho F, Duarte C, et al. Octreotide in the treatment of neonatal postoperative chylothorax: report of three cases and literature review. Pediatr Surg Int. 2011;27(8):805-9. doi: 10.1007/s00383-010-2730-2.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 I. Anikin, O. Spakhi, N. Mirenkova, Y. Samara, Y. Holdobina, O. Klievakina, O. Vashchenko, M. Levchenko, V. Lisova, K. Pavelko, I. Solomonov, L. Stryzhak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
