КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ВІКОВІ, ҐЕНДЕРНІ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ІНФЕКЦІЙ СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ У ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ ТА ВИБІР РАЦІОНАЛЬНОЇ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ

Автор(и)

  • V. Bezruk Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", Україна
  • T. Bezruk Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", Україна
  • O. Godovanets Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", Україна
  • S. Yurnyuk Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", Україна
  • M. Velia Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", Україна
  • B. Senyuk Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет", Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.3.33.2019.3

Ключові слова:

інфекція сечових шляхів, антибіотикорезистентність, антибактеріальна терапія.

Анотація

Вступ. Інфекція сечових шляхів (ІСШ) зберігає свою актуальність в клінічній медичній практиці через поширеність патології як серед дорослого населення, так і у дітей. Емпіричний вибір антибактеріальної терапії стає дедалі складним, а сам факт призначення антибактеріального препарату не завжди є клінічно виправданим.

Мета дослідження. Вивчити регіональні особливості уропатогенів – збудників ІСШ серед дитячого населення Чернівецької області.

Матеріали та методи дослідження. Вивчено сучасну етіологічну структуру уропатогенів – збудників інфекцій сечових шляхів серед дитячого населення Чернівецької області – впродовж 2009-2016 рр. Проведено бактеріологічне дослідження зразків сечі 3089 дітей
(0-18 р. включно) Чернівецької області; визначено регіональний спектр чутливості до антибактеріальних препаратів серед основних груп збудників інфекцій сечових шляхів у дітей; проаналізовано вікові, гендерні та адміністративно-територіальні відмінності у дитячого населення регіону.

Результати дослідження. Виявлені вікові, гендерні та адміністративно-територіальні особливості етіологічної структури збудників інфекцій сечової системи та їхньої антибіотикорезистентності (зниження до препаратів патогенетичної терапії лікування інфекцій сечових шляхів, а саме,  до напівсинтетичних пеніцилінів – амоксицилін / клавуланат – c2=7,694,р <0,01; цефалоспоринів II-III покоління: цефуроксим – c2=4,807, p<0,01; цефтазидім – c2=15,07744, p<0,01; цефтриаксон – c2=5,633, p<0,01; цефепім – c2=12,971, p<0,01; цефоксітін – c2=20,940, p<0,01 та препаратів фторхінолонового ряду: офлоксацин – c2=6,023, p<0,01; ципрофлоксацин – c2=5,876, p<0,01; левофлоксацин – c2=4,338, p<0,01) у дитячого населення Чернівецької області повинні враховуватися для покращення якості надання медичної допомоги лікувально-профілактичними закладами всіх рівнів надання медичної допомоги.

Висновки. У дітей з інфекціями сечових шляхів, що проживають у Чернівецькій області, слід виважено підходити до емпіричного вибору патогенетичної терапії – антибіотиків, представників напівсинтетичних пеніцилінів, цефалоспоринів ІІ-ІІІ поколінь та препаратів фторхінолонового ряду, як стартової антибактеріальної терапії, у зв’язку із підвищенням регіональної антибіотикорезистентності уропатогенів до цих препаратів. Подальшу корекцію антибактеріальної терапії інфекцій сечових шляхів слід проводити враховуючи дані регіонального моніторингу щодо антибіотикорезистентності основних груп уропатогенів, що циркулюють серед дитячого населення області. При неускладненій інфекції сечових шляхів у дітей доцільно уникати застосування антибіотиків широкого спектра дії і використовувати для лікування і профілактики альтернативні заходи – антибактеріальні препарати рослинного походження або використання спеціалізованих урологічних вакцин.

Посилання

.1 Budnik TV. Pytannia ratsionalnoho vykorystannia antybiotykiv u likuvanni infektsii sechovykh shliakhiv ta stratehiia upravlinnia antybiotykorezystentnist [The issue of rational use of antibiotics in the treatment of urinary tract infection and the strategy of antibiotic resistance management]. Semeinaia medytsyna. 2019;1(81):19-24. [in Russian].

.2 Zakharova IN, Osmanov IM, Mumladze EB, Machneva EB, Tambieva EV, Bekmurzaeva GB. Bessimptomnaya bakteriuriya: smena obshcheprinyatogo vzglyada [Asymptomatic bacteriuria: change of the common opinion]. Meditsinskiy sovet. 2017;19:162-7. [in Russian].

.3 Pro zatverdzhennia metodychnykh vkazivok «Vyznachennia chutlyvosti mikroorhanizmiv do antybakterialnykh preparativ» [On approval of methodological guidelines "Determination of sensitivity of microorganisms to antibacterial drugs"]. Nakaz Ministerstva okhorony zdorov’ia Ukrainy vid 05.04.2007 № 167 [Internet]. Kyiv: MOZ Ukrainy, 2007[tsytovano 2019 Ser 29]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0167282-07

.4 Flores-Mireles AL, Walker JN, Caparon M, Hultgren SJ. Urinary tract infections: epidemiology, mechanisms of infection and treatment options. Nat Rev Microbiol. 2015;13(5):269-84. doi: 10.1038/nrmicro3432.

.5 Grabe M, Bartoletti R, Bjerklund Johansen TE, Botto H, Cek M, Naber KG, et al. Guidelines on Urological Infections. European Association of Urology [Internet]. 2015. [cited 2017 Feb 15]. 86p. Available from: https://uroweb.org/wp-content/uploads/19-Urological-infections_LR2.pdf

.6 Robinson JL, Finlay JC, Lang ME, Bortolussi R. Urinary tract infections in infants and children: Diagnosis and management. Paediatr Child Health. 2014;19(6):315-2. doi: 10.1093/pch/19.6.315.

.7 Rosner B. Fundamentals of Biostatistics. 7 ed. Cengage Learning; 2010. 888p.

.8 Stein R, Dogan HS, Hoebeke P, Kocvara R, Nijman RJ, Radmayr C, et al. Urinary Tract Infections in Children: EAU/ESPU guidelines. European urology. 2015;67(3):546-58. doi: 10.1016/j.eururo.2014.11.007.

.9 Yilmaz Y, Tekkanat Tazegun Z, Aydin E, Dulger M. Bacterial Uropathogens Causing Urinary Tract Infection and Their Resistance Patterns Among Children in Turkey. Iran Red Crescent Med J[Internet]. 2016[cited 2019 May 2];18(6):e26610. doi: 10.5812/ircmj.26610. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5003060/

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-11-08

Як цитувати

Bezruk, V., Bezruk, T., Godovanets, O., Yurnyuk, S., Velia, M., & Senyuk, B. (2019). КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ВІКОВІ, ҐЕНДЕРНІ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ІНФЕКЦІЙ СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ У ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ ТА ВИБІР РАЦІОНАЛЬНОЇ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 9(3(33), 81–85. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.3.33.2019.3

Номер

Том 9 № 3(33) (2019): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 V. Bezruk, T. Bezruk, O. Godovanets, S. Yurnyuk, M. Velia, B. Senyuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.