СИНДРОМ РАПТОВОЇ ДИТЯЧОЇ СМЕРТІ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.14Ключові слова:
діти, синдром раптової дитячої смерті, етіопатогенез, передвісники, діагностика.Анотація
В статті узагальнено сучасні літературні дані щодо дефініції, епідеміології, ймовірних механізмів й патогенезу та клінічних передвісників синдрому раптової дитячої смерті (СРДС). Згідно визначення, прийнятого ще у 70-их роках минулого століття, синдром раптової дитячої смерті – це неочікувана, до кінця не зрозуміла та ніким не роз’яснена смерть практично здорової до цього дитини, віком до 1 року. Даний стан залишається, як відомо, однією з провідних причин смертності невстановленого ґенезу в ранньому віці. Представлено новітню епідеміологію синдрому в Україні та Івано-Франківській області, зокрема. При цьому найвищі відсотки смертності зареєстровано у високорозвинених країнах – США, Австралії, Японії, низці європейських країн. В Україні цей стан частіше стає причиною смерті в східному регіоні (15-32 випадки на 10 000 народжених живими). Щодо Івано-Франківської області, то відсоток смертності станом на 2018-ий рік склав 5 (4,0 на 10 000 народжених живими). Вочевидь СРДС є діагнозом винятку, то ж потребує додаткових критеріїв для підтвердження: дані автопсії тіла немовляти; дослідження місця, часу та обставин смерті, зокрема відсутність будь-якого шуму чи слідів боротьби, поза дитини долілиць, настання біологічного exitus letalis у проміжку між 00.00 та 9.00 годинами; ретельне вивчення даних медичної історії хвороби та членів родини. Акцентовано увагу на новітні теорії розвитку цього стану, зокрема на гіпотезу кардіо-респіраторних порушень, теорію обструктивного апное, генетичну теорію, гіпотезу розвитку метаболічних порушень та ін. Визначено основні превентивні заходи, які ґрунтуються на новітніх міжнародних рекомендаціях.
Посилання
.1 Adams SM, Ward CE, Garcia KL. Sudden infant death syndrome. Am Fam Physician. 2015;91(11):778-83.
.2 Prilutskaya VA, Sukalo AV. Sindrom vnezapnoy detskoy smerti: uchebno-metodicheskoe posobie [Syndrome of sudden infant death: a teaching aid]. Minsk: BGMU; 2011. 44 s. (in Russian).
.3 Berezhnoi VV, Herman OB. Syndrom raptovoi dytiachoi smerti: epidemiolohiia, faktory ta mekhanizmy rozvytku, profilaktyka rozvytku [Sudden infant death syndrome: epidemiology, mechanisms and risk factors, it's prevention]. Sovremennaya pediatriya. 2014;1:18-22. (in Ukrainian).
.4 Tsao PC, Chang FY, Chen SJ, Soong WJ, Jeng MJ, Lee YS, et al. Sudden and unexpected and near death during the early neonatal period: a multicenter study. J Chin Med Assoc. 2012;75(2):65-9. doi: 10.1016/j.jcma.2011.12.009.
.5 Rovda YuI, Zelenina EM, Minyaylova NN, Krekova NP. Sindrom vnezapnoy detskoy smerti (SVDS) [Sudden children death syndrome (SCDS) as well as sudden infant death syndrome (SIDS)]. Mat' i Ditya v Kuzbasse. 2018;1:96-106. (in Russian).
.6 Aryaev NL, Kukushkin VN. Sindrom vnezapnoy smerti detey – budet li razgadka v KhKhІ veke? [Syndrome of sudden death of children - will there be a solution in the XXI century?] (po materialam: “Update on sudden infant death syndrome”. On: Exellence in Paediatrics, London 2010). Materialy nauchno-prakticheskoy konferentsii (prodolzhenie) «Novye tekhnologii v pediatricheskoy nauke, praktike i obrazovanii, posvyashchennoy pamyati akademika B.Ya. Reznika». Perinatologiya i pediatriya. 2011;2:72-4. (in Russian).
.7 Katz D, Shore S, Bandle B, Niermeyer S, Bol KA, Khanna A. Sudden infant death syndrome and residential altitude. Pediatrics [Internet]. 2015[cited 2019 Mar 5];135(6):e1442-9. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/135/6/e1442 doi: 10.1542/peds.2014-2697.
.8 Van Nguyen JM, Abenhaim HA. Sudden infant death syndrome: review for the obstetric care provider. Am J Perinatol. 2013;30(9):703-14. doi: 10.1055/s-0032-1331035.
.9 Moon RY. SIDS and other sleep-related infant deaths: Evidence base for 2016 updated recommendations for a safe infant sleeping environment. Pediatrics [Internet]. 2016[cited 2019 Mar 8];138(5):e 20162940. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/138/5/e20162940 doi: 10.1542/peds.2016-2940.
.10 Malloy MH. Prematurity and sudden infant death syndrome: United States 2005-2007. J Perinatol. 2013;33:470-5. doi: 10.1038/jp.2012.158.
.11 Jensen LL, Rohde MC, Banner J, Byard RW. Reclassification of SIDS cases--a need for adjustment of the San Diego classification? Int J Legal Med. 2012;126(2):271-7. doi: 10.1007/s00414-011-0624-z.
.12 Hoppenbrouwers T. Sudden infant death syndrome, sleep, and seizures. J Child Neurol. 2015;30(7):904-11. doi: 10.1177/0883073814549243.
.13 Taylor BJ, Garstang J, Engelberts A, Obonai T, Cote A, Freemantle J, et al. International comparison of sudden unexpected death in infancy rates using a newly proposed set of cause-of-death codes. Arch Dis Child. 2015;100(11):1018-23. doi: 10.1136/archdischild-2015-308239.
.14 Camperlengo LT, Shapiro-Mendoza CK, Kim SY. Sudden infant death syndrome: diagnostic practices and investigative policies, 2004. Am J Forensic Med Pathol. 2012;33(3):197-201. doi: 10.1097/PAF.0b013e3181fe33bd.
.15 Sweeting J, Semsarian C. Cardiac abnormalities and sudden infant death syndrome. Paediatr Respir Rev. 2014;15(4):301-6. doi: 10.1016/j.prrv.2014.09.006.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 I. Lembryk, O. Kuzenko, Y. Alexeieva, O. Kostiuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
