ВНУТРІШНЬОШЛУНОЧКОВІ КРОВОВИЛИВИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ: ПРИЧИНИ, УСКЛАДНЕННЯ ТА МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ

Автор(и)

  • M. Klim Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупіка, Україна
  • N. Kipa КЛПЗ «Чернігівська обласна дитяча лікарня», Україна
  • T. Syshchenko КЛПЗ «Чернігівська обласна дитяча лікарня», Україна
  • V. Lyubchenko КЛПЗ «Чернігівська обласна дитяча лікарня», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.5

Ключові слова:

новонароджений, недоношені, внутрішньошлуночкові крововиливи.

Анотація

Вступ. Внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) займають провідне місце в структурі перинатальних уражень нервової системи у новонароджених дітей, особливо передчасно народжених. Знання чинників ризику та патогенетичних механізмів розвитку ВШК, своєчасна профілактика, рання діагностика і лікування ускладнень дозволить значно знизити рівень малюкової смертності та важких віддалених неврологічних наслідків.

Мета та завдання дослідження. Провести ретроспективний аналіз медичної документації у дітей, які мали ВШК, для визначення основних факторів ризику, ускладнень  для покращення надання медичної допомоги даній групі хворих.

Матеріал та методи дослідження. В основу даної роботи покладено аналіз 148 історій хвороби дітей, які мали ВШК різного ступеню за даними нейросонографії та комп`ютерної томографії головного мозку і знаходились на лікуванні на базі Чернігівської обласної дитячої лікарні за період 2015-2018 рік.

Результати дослідження. У статті представлені результати аналізу захворюваності новонароджених дітей з ВШК за період 2015-2018 рік на базі КЛПЗ «Чернігівська обласна дитяча лікарня». Визначені основні фактори ризику. На перший план виступають: асфіксія в пологах, гестаційний вік (недоношені діти складали 72,3 %), проведення штучної вентиляції легень з жорсткими параметрами, інфікування матері, гостра гіпоксія в пологах, тромбоцитопенія. Доведено достовірний зв`язок між терміном гестації і частотою виникнення ВШК. Серед всіх дітей, які мали ВШК, переважають діти з терміном гестації 29-32 тижні, третина з яких потребувало проведення штучної вентиляції легень з жорсткими параметрами, але значно менший відсоток отримали препарати сурфактанту в порівнянні з групою 22-28 тижнів гестації. Це свідчить про недостатнє використання препаратів сурфактанту з профілактичною та лікувальною метою в даній групі. Частіше всього зустрічаються ВШК І-ІІ ступенів. І ступень – це переважна більшість доношених дітей, ВШК ІV ступеню відмічалось лише у дітей з терміном гестації до 32 тижнів. Діти даної групи мають досить тривалий термін перебування у відділеннях інтенсивної терапії.

Окремо розглядались ускладнення та їх основні методи лікування. Постгеморагічна неоклюзійна гідроцефалія відмічалась переважно у дітей з терміном гестації 22-28 тижнів і доношених з терміном 37-42 тижні, після ВШК ІІІ ступеню (52,6 %), жодна дитина не потребувала хірургічного втручання і летальність складала 10,5 %. Оклюзійна гідроцефалія – це переважна більшість дітей з терміном гестації 29-32 тижні (57,1 %), після ВШК ІІІ ступеню (71,4 %), всі мали асфіксію при народженні, менінгіт і вентрикуліт, 71,4 % з них потребували хірургічного втручання, відмічалась досить висока летальність (57,2 %).

Висновки. Враховуючи тривале, складне, затратне лікування, високу летальність та частоту інвалідизації даної групи дітей, основні зусилля необхідно спрямовувати на профілактику розвитку ВШК і своєчасне хірургічне втручання з приводу ускладнень.

Посилання

.1 Shunko YeIe, redaktor. Neonatolohiia: natsionalnyi pidruchnyk. T 1. Kyiv; 2014. Rozdil 4, Vnutrishnoshlunochkovi, peryventrykuliarni (netravmatychni) krovovylyvy u novonarodzhenykh [Intravenous, periventricular (nontraumatic) hemorrhages in newborns]; s. 632-43.(in Ukrainian).

.2 Barashnev YuI. Kliniko-morfologicheskaya kharakteristika i iskhody tserebral'nykh rasstroystv pri gipoksicheski-ishemicheskikh entsefalopatiyakh [Clinical and morphological characteristics and outcomes of cerebral disorders in hypoxic-ischemic encephalopathy]. Akusherstvo i ginekologiya. 2000;5:39-42. (in Russian).

.3 Mikhalev EI, Ermolenko SP, Filippov GP, Zhelev VA, Elizarova MG. Instrumental'nye issledovaniya gemostaza u nedonoshennykh detey s vnutrizheludochkovymi krovoizliyaniyami [Instrumental studies of hemostasis in premature infants with intraventricular hemorrhages. Questions of modern pediatrics]. Voprosy sovremennoy pediatrii. 2006;5(1):386-7. (in Russian).

.4 Kaliuzhka OO. Perynatalni ta hemostaziolohichni aspekty vnutrishnoshlunochkovykh krovovylyviv u novonarodzhenykh ditei v rannomu neonatalnomu periodi [avtoreferat] [Perinatal and hemostasiological aspects of intraventricular hemorrhage in newborn babies in the early neonatal period]. Kharkiv: Kharkivska medychna akademiia pisliadyplomnoi osvity; 2006. 22 s. (in Ukrainian).

.5 Khromova S.K. Sostoyanie tsentral'noy nervnoy sistemy i tserebral'naya gemodinamika u donoshennykh detey pervykh dvukh let zhizni, perenesshikh vnutrizheludochkovye krovoizliyaniya [avtoreferat] [The state of the central nervous system and cerebral hemodynamics in term infants of the first two years of life after intraventricular hemorrhages]. Ivanovo; 2004. 20s. (in Russian).

.6 Semenkov OG, Iova AS, Sholomov IA. Osnovnye prichiny i prognosticheskie kriterii neblagopriyatnykh iskhodov u novorozhdennykh, perenesshikh vnutrizheludochkovye krovoizliyaniya [The main causes and prognostic criteria for adverse outcomes in newborns with intraventricular hemorrhage]. Saratovskiy nauchno-meditsinskiy zhurnal. 2010;6(3):658-63. (in Russian).

.7 Horovenko NH, Shun'ko YeIe, Rossokha ZI, Koval'ova OM, Pokhyl'ko VI. Analiz vnesku polimorfnykh variantiv heniv GSTT1, GSTM1, GSTP1 u rozvytok krytychnykh staniv ta orhannykh dysfunktsii u nedonoshenykh novonarodzhenykh novonarodzhenykh z nyz'koiu masoiu tila [The role of hereditary factors in the development of perinatal pathology of newborns]. Zdorov'e zhenshchiny. 2010;5:176-9. (in Ukrainian).

.8 Horovenko NH, Rossokha ZI, Podolska SV. Rol spadkovykh faktoriv u rozvytku perynatalnoi patolohii novonarodzhenykh [The role of hereditary factors in the development of perinatal pathology of newborns]. Suchasna pediatriia. 2007;1:162-8. (in Ukrainian).

.9 Al'-Zhayfiy Nafisa Khamud. Kliniko-morfologicheskaya kharakteristika periventrikulyarnykh porazheniy mozga u nedonoshennykh detey [avtoreferat] [Clinical and morphological characteristics of periventricular brain lesions in premature babies]. Sankt-Peterburg; 1995. 23 s. (in Russian).

.10Volodin NN, Rogatkin SO. Sovremennye podkhody k kompleksnoy terapii perinatal'nykh porazheniy TsNS u novorozhdennykh [Modern approaches to the complex therapy of perinatal CNS lesions in newborns]. Farmateka. 2004;1:72-82. (in Russian).

.11Miller SP, Wu YW, Lee J, Lammer EJ, Iovannisci DM, Glidden DV, et al. Candidate gene polymorphisms do not differ between newborns with stroke and normal controls. Stroke. 2006;37(11):2678-83. doi: 10.1161/01.STR.0000244810.91105.c9

.12 Hirokawa E, Morioka T, Nishio S, Inamura T, Yoshida F, Hikino S, et al. Twin-twin transfusion syndrome and intraventricular hemorrhage followed by hydrocephalus: report of two cases. No To Shinkei. 2001;53(11):1045- 9.

.13 Koschnitzky JE, Keep RF, Limbrick DD Jr, McAllister JP 2nd, Morris JA, Strahle J, et al. Opportunities in posthemorrhagic hydrocephalus research: outcomes of the Hydrocephalus Association Posthemorrhagic Hydrocephalus Workshop. Fluids Barriers CNS. 2018;15(1):11. doi: 10.1186/s12987-018-0096-3.

##submission.downloads##

Як цитувати

Klim, M., Kipa, N., Syshchenko, T., & Lyubchenko, V. (2019). ВНУТРІШНЬОШЛУНОЧКОВІ КРОВОВИЛИВИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ: ПРИЧИНИ, УСКЛАДНЕННЯ ТА МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 9(2(32), 30–38. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.5