РЕГІОНАЛЬНА АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ УРОПАТОГЕНІВ СЕРЕД ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.4.30.2018.6Ключові слова:
інфекції сечової системи, антибіотикорезистентністьАнотація
В умовах сучасної медичної практики для раціональної антибактеріальної терапії обов’язково слід враховувати можливі зміни чутливості збудників, зокрема уропатогенів, у часі. Виявлення регіональних особливостей антибіотикорезистентності збудників інфекцій сечової системи (ІСС) дає змогу покращити результати лікування пацієнтів із даною патологією.
Мета роботи. Вивчити регіональні особливості антибіотикорезистентності збудників ІССсеред дитячого населення Чернівецької області.
Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз антибактеріальної резистентності уропатогенів, ідентифікованих у 657 зразках сечі пацієнтів, яким надавалася спеціалізована медична допомога в нефрологічному відділенні КМУ «Міська дитяча клінічна лікарня» м. Чернівці (2014-2016 рр.).До основної групи обстежених дітей (n=482) увійшли пацієнти із ІСС. До групи порівняння (n=175) включено пацієнтів із неінфекційними захворюваннями сечостатевої системи.
Результати дослідження. Серед дітей Чернівецької області із захворюваннями інфекційно-запального та неінфекційного ґенезусечостатевої системи спостерігаються достовірні відмінності у етіологічній структурі виділених уропатогенів, зокрема у виділенні грампозитивних коків (E.faecalis,S. aureus,S. viridans,p<0,05), ентеробактерій (E. coli,P. mirabilis P. rettgeri P. vulgaris, p<0,01) та резидентної флори (Bacillusspp.,Corynebacteriumspp.,Lactobacillusspp., Micrococcusspp, S. saprophyticus, S. epidermidis, p<0,01). У хворих на ІСС провідними уропатогенами є штами родиниEnterobacteriaceae;серед дитячого населення регіону із ІСС спостерігалася «хвилеподібна» крива динаміки антибіотикорезистентностіуропатогенів родини Enterobacteriaceae з тенденцією зниження до «препаратів вибору»: напівсинтетичних пеніцилінів (амоксицилін / клавуланат – c2=7,694,р <0,01), цефалоспоринів II-III покоління (цефуроксим – c2=4,807, p<0,01; цефтазидім – c2=15,07744, p<0,01; цефтриаксон – c2=5,633, p<0,01; цефепім – c2=12,971, p<0,01; цефоксітін – c2=20,940, p<0,01) і препаратів фторхінолонового ряду (офлоксацин – c2=6,023, p<0,01; ципрофлоксацин – c2=5,876, p<0,01; левофлоксацин – c2=4,338, p<0,01).
Висновки. У пацієнтів дитячого віку із ІСС, що проживають у Чернівецькій області, спостерігається «хвилеподібна» крива динаміки антибіотикорезистентності уропатогенів родини Enterobacteriaceae із тенденцією її зниження до «препаратів вибору»: до напівсинтетичних пеніцилінів (р < 0,01), цефалоспоринів ІІ-ІІІ поколінь (р < 0,01) та препаратів фторхінолонового ряду (р < 0,01), що вимагає перегляду терапевтичних схем лікування ІСС з урахуванням отриманих даних у межах Наказу МОЗ України № 627 від 03.11.2008 р. «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча нефрологія» та дасть змогу покращити результати лікування дитячого населення, на регіональному рівні, за рахунок диференційованого підходу до емпіричного, в першу чергу на до госпітальному етапі, застосування антибактеріальних препаратів, як патогенетичного лікування хворих на ІСС.
Посилання
.1 Budnik TV, Mordovets YeM. Rezultaty vyvchennia mikrobiolohichnoho portreta infektsii sechovoi systemy v ditei m. Kyieva ta Kyivskoi oblasti [The results of the study of microbiologic pattern of the urinary tract infection in children from kyiv and kyiv region]. Pochky [Internet]. 2016[tsytovano 2018 Cher 15];2:21-5. Dostupno na: http://www.olfa.ua/ua/post/rezul-taty-izucheniya-mikrobiologicheskogo-portreta-infekcii-mochevoj-sistemy-u-d%D1%96tej-g-kieva-i-kievskoj-oblasti-br-t-v-budnik-e-m-mordovec (in Ukrainian).
.2 Pro zatverdzhennia metodychnykh vkazivok Vyznachennia chutlyvosti mikroorhanizmiv do antybakterialnykh preparativ [Approval of methodological guidelines Determination of microorganism sensitivity to antibacterial drugs]. Nakaz MOZ Ukrainy vid 05.04. 2007 № 167 [Internet]. Kyiv: MOZ Ukrainy; 2007[tsytovano 2018 Lys 18]. Dostupno: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=6958 (in Ukrainian).
.3 Arias CA, Murray BE. Antibiotic-resistant bugs in the 21st century – a clinical super-challenge. N Engl J Med [Internet]. 2009[cited 2018 May 15];360(5):439-43. Available from: https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMp0804651 doi: 10.1056/NEJMp0804651.
.4 Bhat RG, Katy TA, Place FC. Pediatric urinary tract infections. Emerg Med Clin North Am [Internet]. 2011[cited 2018 May 25];29(3):637-53. Available from: https://www.emed.theclinics.com/article/S0733-8627(11)00038-1/fulltext doi: 10.1016/j.emc.2011.04.004.
.5 Flores-Mireles AL, Walker JN, Caparon M, Hultgren SJ. Urinary tract infections: epidemiology, mechanisms of infection and treatment options. Nat Rev Microbiol. 2015;13(5):269-84. doi: 10.1038/nrmicro3432.
.6 Grabe M, Bartoletti R, Bjerklund Johansen TE, Cai T, Cek M, Koeves RS, et al. Guidelines on Urological Infections [Internet]. European Association of Urology; 2015[cited 2017 Feb 15]. 86 p. Available from: https://uroweb.org/wp-content/uploads/19-Urological-infections_LR2.pdf
.7 Al-Hasan MN, Eckel-Passow JE, Baddou LM. Bacteremia complicating gram-negative urinary tract infections: a population-based study. J Infect. 2010;60(4):278-85. doi: 10.1016/j.jinf.2010.01.007.
.8 Rosner B. Fundamentals of Biostatistics. 7th ed. Cengage Learning; 2010. 888p.
.9 Stein R, Dogan HS, Hoebeke P, Kocvara R, Nijman RJ, Radmayr C, et al. Urinary Tract Infections in Children: EAU/ESPU Guidelines. Eur urol. 2015;67(3):546-58. doi: 10.1016/j.eururo.2014.11.007.
.10 Williams GJ, Macaskill P, Chan SF, Turner RM, Hodson E, Craig JC. Absolute and relative accuracy of rapid urine tests for urinary tract infection in children: a meta-analysis. Lancet Infect Dis. 2010;10(4):240-50. doi: 10.1016/S1473-3099(10)70031-1.
.11 Yilmaz Y, Tazegun TZ, Aydin E, Dulger M. Bacterial Uropathogens Causing Urinary Tract Infection and Their Resistance Patterns Among Children in Turkey. Iran Red Crescent Med J [Internet]. 2016[cited 2018 May 18];18(6):e26610. Available from: file:///C:/Users/Sofia/Downloads/16654-pdf.pdf doi: 10.5812/ircmj.26610
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 V. Bezruk, T. Bezruk, T. Andriychuk, O. Pervozvanska, A. Mihalchan, S. Yurniuk, M. Velya
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
