КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ВРОДЖЕНОЇ ЛОБАРНОЇ ЕМФІЗЕМИ ВЕРХНЬОЇ ЧАСТКИ ЛІВОЇ ЛЕГЕНІ У ДИТИНИ 7-МІСЯЧНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.2.28.2018.18Ключові слова:
«вроджені вади розвитку легень», «вроджена лобарна емфізема», «бронхообструктивний синдром», «лобектомія», «консервативне лікування».Анотація
Резюме. Проблема вродженої лобарної емфіземи залишається актуальною через складність диференційної діагностики, можливий тривалий безсимптомний перебіг, швидке погіршення стану та необхідність прийняття рішення про оперативне лікування. Лобарна, прогресуюча емфізема новонароджених (обструктивна, напружена, гіпертрофічна емфізема та ін.) – вада розвитку; що супроводжується гострим прогресуючим здуттям частки легені. Клінічна картина вродженої лобарної емфіземи широко варіює, від легкого ураження легень до гострої дихальної недостатності при народженні та рецидивуючих легеневих інфекцій, більшість пацієнтів не має симптомів у ранньому постнатальному періоді, найчастіше вони з’являються до 6 –місячного віку (у 50% випадків). Клапанний механізм призводить до гострого виникнення здуття легеневої паренхіми, збільшення частки в обсязі і здавлення нею нормально розвиненої функціонуючої легеневої тканини, а також до зсуву середостіння в «здоровий» бік і гострим порушенням кровообігу. Хірургічне втручання (лобектомія шляхом торакотомії та відео-асистована лобектомія) є лікувальним методом вибору. Дуже незначна частка пацієнтів мала добрі результати після консервативного лікування, що підтверджує наданий до розгляду клінічний випадок. У дитини Б., від народження до віку 7 місяців жодних симптомів дихальної недостатності, порушень розвитку виявлено не було. Після перенесеного гострого респіраторного вірусного захворювання виникло різке погіршення стану з клінікою легенево-серцевої недостатності, бронхообструктивного синдрому. Консервативне лікування, застосування традиційної та високочастотної ШВЛ було мало ефективним. Покращення стану відбулося лише після проведення оперативного втручання – лівобічна бокова торакотомія, верхня лобектомія, санація та дренування лівого гемотораксу. У післяопераційному періоді ускладнень не було. Дитина без ознак дихальної недостатності переведена до соматичного відділення.
Наданий до розгляду випадок вказує на необхідність акцентування уваги на диференційному діагнозі вроджених вад розвитку легень при бронхообструктивних симптомах у дітей.
Посилання
.1 Badiu I, Hiriscau A, Lupan I, Samasca G. Congenital lobar emphysema in infants. Maedica (Buchar). 2017;12(2):133-5.
.2 Cay A, Sarihan H. Congenital malformation of the lung. J Cardiovasc Surg (Torino). 2000;41(3):507-10.
.3 Andrade CF, Ferreira HP, Fischer GB. Congenital lung malformations. J
Bras Pneumol. 2011;37(2):259-71.
.4 Durell J, Lakhoo K. Congenital cystic lesions of the lung. Early Hum Dev. 2014;90(12):935-9. https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2014.09.014
.5 Kryvchenia DIu, Rudenko YeO, Dubrovin OH, Prytulo LF. Vrodzhena emfizema lehen' u ditei: lobarna ta sehmentarna. Parytet rezektsiinykh operatsii [Congenital lobar and segmental emphysema in children: parity of resectional operations]. Khirurhiia dytiachoho viku. 2013;1:14-20 (in Ukrainian).
.6 Odev K, Guler I, Altinok T, Pekcan S, Batur A, Ozbiner H. Cystic and cavitary lung lesions in children: radiologic findings with pathologic correlation. J Clin Imaging Sci. 2013;3:60. https://doi.org/10.4103/2156-7514.124087
.7 Costanzo S, Filisetti C, Vella C, Rustico M, Fontana P, Lista G, et al. Pulmonary malformations: predictors of neonatal respiratory distress and early surgery. J Neonatal Surg. 2016:5(3):27. https://dx.doi.org/10.21699%2Fjns.v5i3.375
.8 Rocha G, Azevedo I, Pinto JC, Moura CS, Guimaraes H. Congenital lobar emphysema of the newborn. Report of four clinical cases. Rev Port Pneumol. 2010;16(5):849-57.
.9 Saini S, Prakash S, Rajeev M, Girdhar K.K. Congenital lobar emphysema: anaesthetic challenges and review of literature. J Clin Diagn Res [Internet]. 2017[cited 2018 May 4];11(9):UD04-UD06. Available from: http://jcdr.net/article_fulltext.asp?issn=0973-709x&year=2017&volume=11&issue=9&page=UD04&issn=0973-709x&id=10617 https://dx.doi.org/10.7860%2FJCDR%2F2017%2F26318.10617
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 V. Pokhylko, I. Ksonz, Y. Cherniavska, N. Hasiuk, O. Kaliuzhka
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.