СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ СТРАВОХІДНО-ТРАХЕАЛЬНОГО СПОЛУЧЕННЯ У ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.1.27.2018.8Ключові слова:
вроджена ізольована трахео-стравохідна нориця, хірургічне лікування, дітиАнотація
Вступ.Уроджене стравохідно-трахеальне сполучення у варіанті ізольованоїтрахео-стравохідної нориці (ІТСН) є рідкісною вадою розвитку з частотою 1:100000 і характеризується високим рівнем ускладнень та летальності. Діагностика і хірургічне лікування часто запізнюються, а методи лікування лишаються дискутабельними.
Метоюдослідження є оптимізація діагностики та хірургічного лікування вродженої ізольованої трахео-стравохідної нориці у дітей.
Матеріали і методи.В дослідження включено дані 39 пацієнтів з вродженою ІТСН.Діагноз підтверджувавсясимптомами, езофагографією, трахеоскопією з катетеризацією нориці, езофагоскопією.Хірургічне лікування полягало в розділенні нориці. Типовим доступом була цервікотомія (n=34). Для попередження рецидиву використовували інтерпозиціюаутотканин, дислокацію ліній швів та трахеопластикудемукозованою стінкою нориці. Ефективність оцінювали порівнянням результатів трахеопластики (група І) та інших методів (група ІІ).
Результати дослідження.Вік пацієнтів варіював від 2 діб до 16 років, в середньому 9,4±4,9 місяці. Переважали новонароджені (n=11, 28,2%) та діти до 6 місяців (n=31, 79,4%).Прооперовано 36 (92,4%) пацієнтів. Післяопераційні ускладнення спостерігались у 9 (25,0%) випадках: недостатність швів стравоходу (n=6; 16,7%) та рецидив нориці (n=3; 8,3%). Позитивні результатилікування отримано у 33 з 36 оперованих пацієнтів (91,7%). Післяопераційна летальність склала 8,3% (n=3). Троє пацієнтів були доставлені в термінальному стані внаслідок аспіраційної пневмонії та сепсису і померли без операції. При порівнянні частоти неускладненого перебігу в групі І (n=5, 100%) та ІІ (n=22, 70,9%) доведена ефективність трахеопластикидемукозованою стінкою нориці (р=0,021).
Висновки. Вроджена ІТСН підлягає хірургічній корекції з шийного доступу. Пластика трахеї демукозованою стінкою нориці є ефективним методом лікування вродженої ізольованої трахео-стравохідної нориці та попередження ускладнень.
Посилання
.1 Fallon SC, Langer JC, Peter SD, Tsao K, Kellagher CM, Lal DR, et al. Congenital H-type tracheoesophageal fistula: A multicenter review of outcomes in a rare disease. J Pediatr Surg. 2017;52(11):1711-4. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2017.05.002.
.2 Brookes JT, Smith MC, Smith RJ, Bauman NM, Manaligod JM, Sandler AD. H-type congenital tracheoesophageal fistula: University Of Iowa experience 1985 to 2005. Annals Ann Otol Rhinol Laryngol. 2007;116(5):363-8.
.3 Krivchenya DYu, Dubrovin AG. Diagnostika i lechenie vrozhdennogo trakhepishchevodnogo svishcha [Diagnosis and treatment of congenital trachepiesophageal fistula]. Grudnaya i serdechno-sosudistaya khirurgiya.1989;4:75-9. (in Russian).
.4 Kryvchenia DIu, Dubrovin OH, Metlenko OV, Rudenko YeO, Dzhabaryn KZA. Vrodzhena izol'ovana trakheo-stravokhidna (N) fistula. Diahnoz ta rezul'taty likuvannia [Congenital isolated trachea-esophagus (H) fistula. Diagnosis and results of treatment]. Khirurhiia dytiachoho viku. 2009;6(2):17-21. (in Ukrainian).
.5 Helmsworth JA, Pryles CV. Congenital tracheo-esophageal fistula without esophageal atresia. The Journal of pediatrics. 1951;38(5):610-7.
.6 Suzuki T, Narisawa T, Tanaka H, Hirai Y, Sanada Y, Chiba M. Closure of a cervical H-type tracheoesophageal fistula. The Thoracic and cardiovascular surgeon. 2004;52(1):57-9.
.7 Karnak I, Şenocak ME, Hiçsönmez A, Büyükpamukçu N. The diagnosis and treatment of H-type tracheoesophageal fistula. Journal of pediatric surgery. 1997;32(12):1670-4. doi:10.1016/S0022-3468(97)90503-0.
.8 Holman WL, Vaezy A, Postlethwait RW, Bridgman A. Surgical treatment of H-type tracheoesophageal fistula diagnosed in an adult. The Annals of thoracic surgery. 1986;41(4):453-4 doi:10.1016/S0003-4975(10)62711-7.
.9 Crabbe DC, Kiely EM, Drake DP, Spitz L. Management of the isolated congenital tracheo-oesophageal fistula. European journal of pediatric surgery. 1996;6(2):67-9.
.10 Genty E, Attal P, Nicollas R, Roger G, Triglia JM, Garabedian EN, et al. Congenital tracheoesophageal fistula without esophageal atresia. International journal of pediatric otorhinolaryngology. 1999;48(3):231-8.
.11 Kryvchenia DIu, Dubrovin OH, Prytula VP, Rudenko YeO, Metlenko OV, Dzhabaryn KZA, vynakhidnyky; NMU im. OO. Bohomol'tsia, patentovlasnyk. Sposib khirurhichnoho likuvannia trakheostravokhidnoi norytsi [The method of surgical treatment of the tracheostomy fistula]. Patent Ukrainy № 201011623. 2011 Sich 10. (in Ukrainian).
.12 Benjamin B, Tuan P. Diagnosis of H-type tracheoesophageal fistula. J PediatrSurg. 1991;26(6):667-71.
.13 Imperatori CJ. Congenital tracheoesophageal fistula without atresia of the esophagus: report of a case with plastic closure and cure. Archives of Otolaryngology [Internet]. 1939 [cited 2018 Feb 2];30(3):352-9. Available from: https://jamanetwork.com/journals/jamaotolaryngology/article-abstract/563484?redirect=true#nav
.14 Beasley SW, Myers NA. The diagnosis of congenital tracheoesophageal fistula. J Pediatr Surg. 1988;23(5):415-7. doi:10.1016/S0022-3468(88)80437-8.
.15 Ng J, Antao B, Bartram J, Raghavan A, Shawis R. Diagnostic difficulties in the management of H-type tracheoesophageal fistula. Acta Radiologica. 2006;47(8):801-5.
.16 Mattei P. Double H-type tracheoesophageal fistulas identified and repaired in 1 operation. J Pediatr Surg. 2012;47(11):e11-3. doi:10.1016/j.jpedsurg.2012.06.012.
.17 Parolini F, Morandi A, Macchini F, Canazza L, Torricelli M, Zanini A, et al. Esophageal atresia with proximal tracheoesophageal fistula: a missed diagnosis. J Pediatr Surg. 2013;48(6):e13-7. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2013.04.018.
.18 Atzori P, Iacobelli BD, Bottero S, Spirydakis J, Laviani R, Trucchi A, et al. Preoperative tracheobronchoscopy in newborns with esophageal atresia: does it matter? J Pediatr Surg. 2006;41(6):1054-7.
.19 Parolini F, Morandi A, Macchini F, Gentilino V, Zanini A, Leva E. Cervical/thoracotomic/thoracoscopic approaches for H-type congenital tracheo-esophageal fistula: a systematic review. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2014;78(7):985-9. doi: 10.1016/j.ijporl.2014.04.011.
.20 Tzifa KT, Maxwell EL, Chait P, James AL, Forte V, Ein SH, et al. Endoscopic treatment of congenital H-type and recurrent tracheoesophageal fistula with electrocautery and histoacryl glue. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2006;70(5):925-30.
.21 Bhatnagar V, Lal R, Sriniwas M, Agarwala S, Mitra DK. Endoscopic treatment of tracheoesophageal fistula using electrocautery and the Nd: YAG laser. J Pediatr Surg. 1999;34(3):464-7.
.22 Yoon JH, Lee HL, Lee OY, Yoon BC, Choi HS, Hahm JS, et al. Endoscopic treatment of recurrent congenital tracheoesophageal fistula with Histoacryl glue via the esophagus. Gastrointest Endosc. 2009;69(7):1394-6. doi: 10.1016/j.gie.2008.08.022.
.23 Allal H, Montes-Tapia F, Andina G, Bigorre M, Lopez M, Galifer RB. Thoracoscopic repair of H-type tracheoesophageal fistula in the newborn: a technical case report. J Pediatr Surg. 2004;39(10):1568-70.
.24 Rothenberg SS. Thoracoscopic repair of esophageal atresia and tracheo-esophageal fistula in neonates: evolution of a technique. Journal of Laparoendoscopic& Advanced Surgical Techniques. 2012;22(2):195-9. doi: 10.1089/lap.2011.0063.
.25 Sahnoun L, Aloui S, Nouri S, Ksia A, Krichene I, Mekki M, et al. Isolated congenital tracheoesophageal fistula. Arch Pediatr. 2012;20(2):186-91.
.26 van Poll D, van der Zee DC Thoracoscopic treatment of congenital esophageal stenosis in combination with H-type tracheoesophageal fistula. J PediatrSurg. 2012;47(8):1611-3. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2012.05.015.
.27 Aziz GA, Schier F. Thoracoscopic ligation of a tracheoesophageal H-type fistula in a newborn. J Pediatr Surg. 2005;40(6):e35-6. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2005.03.037.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 E. O. Rudenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.