НЕІМУННА ВОДЯНКА ПЛОДА ІНДУКОВАНА ПАРВОВІРУСОМ В19 –ДІАГНОСТИКА ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.1.27.2018.10Ключові слова:
неімунна водянка плоду, парвовірусна інфекція, парвовірус В19, вагітність, фетальна анемія, кордоцентез, новонароджений, ультразвукова діагностика.Анотація
Вступ: В 25-68 % всіх випадків парвовірусна інфекція під час вагітності має безсимптомний перебіг, що значно відтерміновує початок специфічної діагностики парвовирусної інфекції і ускладнює раннє виявлення ознак інфікування плода та в подальшому призводить до розвитку важких та незворотніх ускладнень .
Мета дослідження: вивчити діагностику неімунної водянки у плода на фоні материнської парвовірусної інфекції та її перинатальні наслідки.
Методи та матеріал дослідження: У роботі представлені спостереження за 13 клінічними випадками неімунної водянки плода внаслідок інфікування парвовірусом В19, що підтверджено методами специфічної діагностики та простежені наслідки для плода з неімунною водянкою і в подальшому для новонародженого.
Результати дослідження: Ультразвукова діагностика неімунної водянки у плода відбувалась протягом 12 тижнів після первинного інфікування під час вагітності , в середньому, реалізація водянки у плода відбувалась через 6 тижнів від симптоматичних проявів інфікування у матері. Самостійна редукція неімунної водянки відбулась у 23% випадках. В 46% випадків неімунної водянки плода внаслідок парвовірусної інфекції закінчились загибеллю плода/новонародженого. У 31 % випадків отримано позитивні результати в наслідок внутрішньо маткового лікування плода, вчасного розродження та надання симптоматичної терапії новонародженому.
Висновки: Доведено, що найтяжчі наслідки для плода виникають під час його інфікування в 2 триместрі вагітності, найсприятливіший перебіг інфекції з можливою самостійною редукцією водянки у плода спостерігається при інфікуванні парвовірусом В19 в 3 триместрі вагітності.
Посилання
Desilets V. Investigation and Management of Non-immune Fetal Hydrops. Journal of Obstetrics and Gynaecology Canada. 2013;35(10):923-36. doi: http://dx.doi.org/10.1016/S1701-2163(15)30816-1
Okeke TC, Egbugara MN, Ezenyeaku CC, Ikeako LC. Non-immune hydrops fetalis. Niger J Med. 2013;22(4):266 -73.
Philip Rice. Erythrovirus B19 ( formerly known as parvovirus B19). Medicine. 2014;42(1):39-41. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.mpmed.2013.10.011
Bonvicini F, Bua G, Gallinella G. Parvovirus B19 infection in pregnancy – awareness and opportunities. Current Opinion in Virology. 2017;27:8-14. doi: 10.1016/j.coviro.2017.10.003.
Flower B, MacMahon E. Erythrovirus B19 infection. J Medicine. 2017;45(12):772-6. doi: https://doi.org/10.1016/j.mpmed.2017.09.014
Crane J, Mundle W, Boucoiran I. Parvovirus B19 Infection in Pregnancy. J Obstet Gynaecol Can. 2014;36(12):1107-16. doi: 10.1016/S1701-2163(15)30390-X.
Dumont C, Segondyb M, Boulota P, Foulongneb V. Infection maternelle à Parvovirus B19 et anémie fœtale. Revue Frankophone des Laboratories. 2016;486:78-80.
Karabulut A, Gok S, Kochigit A. Non-immune hydrops fetalis without anemia due to parvovirus B19. Int J Gynecol Obstet. 2014;124(1):82.
Dijkmans AC, de Jong EP, Dijkmans BA, Loprion E, Vosses A, Walther FJ, et al. Parvovirus B19 in pregnancy: prenatal diagnosis and management of fetal complications. Curr Opin Obstet Gynecol. 2012;24(2):95-101. doi:10,1097/GCO.0b013e3283505a9d.
Quigley J, Doyle B, Burke E, Culliton MT, Diaz M, Mcparland P. Non immune hydrops due to parvovirus B19 in pregnancy: a case report. In: International Society of Blood Transfusion 23rd Regional Congress of the ISBT; 2013 June 2-5th; At Amsterdam. Amsterdam; 2013. 250 p.
Subtil D, Garabedian C, Chauvet A. Infection à parvovirus B19 et grossesse. Parvovirus B19 infection and pregnancy. J La Presse Medicale. 2015;44(6):647-53. https://doi.org/10.1016/j.lpm.2015.04.013
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 N. P. Bondarenko, W. P. Lakatoch, P. W. Lakatoch
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
