@article{Znamenska_Kurilina_2015, title={СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ХАРЧУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ ПІСЛЯ ВИПИСКИ ІЗ СТАЦІОНАРУ}, volume={5}, url={http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/2413-4260.V.4.18.2015.18}, DOI={10.24061/2413-4260.V.4.18.2015.18}, abstractNote={<p>Важливим для медичного супроводу як у лікарні, так і за місцем спостереження вважають ретельний моніторинг росту з розумінням того факту, що надмірний ріст має такі самі негативні наслідки для стану здоров’я, як і недостатність його росту.</p><p>Концепція «стрибка» росту була створена на підґрунті сучасних досліджень у галузі розвиткового походження здоров’я та хвороб  або фетального програмування D. Barker, відповідно до якої порушення харчування плода та дитини раннього віку викликають структурні та функціональні зміни, що<strong><em> </em></strong>супроводжуються високою частотою ендокринних і серцево-судинних розладів. Комбінація недостатнього росту внутрішньоутробно з надмірно швидким «стрибком» росту може посилювати ризик хронічної патології. У статті розглянуто поняття метаболічного імпринтингу – комплексу адаптивних реакцій на оточення, зокрема, харчові особливості, які виникають  у критичні періоди розвитку та утримуються протягом дорослого життя. Такий погляд на харчування вагітних, немовлят та дітей раннього віку відображений у концепції «Харчування нового життя. 1000 днів». У статті наведено групи ризику дітей з розвитку порушень харчування  та описано 4 моделі росту недоношених дітей на момент виписки із стаціонару.</p><p> Розглянуто існуючі шкали оцінки росту дітей, зокрема шкалу Фентона та ВООЗ. Доведено необхідність використання вимірювання пропорційності  розвитку тіла, зокрема, індекс маси тіла (ВМІ), для оцінки нутритивного статусу та асоційованих з цим ризиків. Наведено рекомендації ESPGHAN (2010) у макро- та мікронутріентах для забезпечення швидкості росту, яка відповідає фетальному росту.  </p><p>Зауважено, що грудне молоко вважається стандартом для вигодовування передчасно народжених дітей. Також розглянуто дві стратегії харчової інтервенції для забезпечення підвищених потреб недоношених дітей: мультинутрієнтна фортифікація грудного молока для дітей, які харчуються грудним молоком; та збагачена нутрієнтами спеціалізована формула після виписки зі стаціонару у випадках, коли вигодовування грудним молоком не можливо. Фортифікація ентерального субстрату визнана стратегією, яка дозволяє вирішити проблему дефіциту енергії, білку та мінералів при вигодовуванні недоношених дітей. Наголошено на необхідності вигодовування передчасно народжених дітей, які харчуються сумішами, збагаченою формулою до 52 тижнів скорегованого віку. </p><p>Також у статті наведено особливості вигодовування дітей з пізньою недоношеністю (34-36 тижнів), підходи до введення текстурованої їжі.</p><p> Окремо подано рекомендації з вигодовування дітей із специфічними станами, що супроводжують передчасне народження (БЛД, остеопенія, анемія). </p>}, number={4(18)}, journal={Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина}, author={Znamenska, T. and Kurilina, T.}, year={2015}, month={Лис}, pages={101–110} }