@article{Anikin_2016, title={ВИБІР ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ ВІДКРИТОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ПРОТОКИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ З НИЗЬКОЮ ТА КРИТИЧНОЮ ВАГОЮ}, volume={6}, url={http://neonatology.bsmu.edu.ua/article/view/2413-4260.VI.1.19.2016.6}, DOI={10.24061/2413-4260.VI.1.19.2016.6}, abstractNote={<p>Питання діагностики та визначення тактики терапії відкритої артеріальної протоки (ВАП) у новонароджених з низькою та критичною вагою є на сьогоднішній день актуальними в практиці неонатальної інтенсивної терапії. Найбільш невирішеним питанням є виявлення ознак гемодинамічної значимості вади, що найчастіше потребує хірургічного втручання. Таким чином, об’єктивізація оцінки тяжкості стану новонароджених з ВАП та розробка алгоритмів ранньої діагностики та лікування вади є актуальною.</p><p><strong>Мета дослідження.</strong> Розробити та впровадити алгоритм діагностики і лікування ВАП у новонароджених з низькою та критичною вагою.</p><p><strong>Матеріал і методи.</strong> Упродовж 2010–2013 рр. проведено проспективне контрольоване дослідження. Групу дослідження склали 60 малюків з ліво-правим шунтуванням через Боталову протоку. До групи порівняння віднесено 30 недоношених без вади, репрезентативних за терміном гестації та статтю. Термін гестації малюків склав 28,0±2,0 тижні, середня вага 1168,0±377,0 грамів.</p><p><strong>Результати дослідження. </strong>Вивчено особливості стану центральної, мозкової, ниркової гемодинаміки у новонароджених з критичною вагою на тлі відкритої артеріальної протоки. Встановлено закономірність та характер вищевказаних розладів. Зіставлення клініко–лабораторних характеристик органних дисфункцій з допплерометричними показниками, які отримані при обстеженні серцево–судинної системи малюків з ВАП, дозволило обґрунтувати нові предиктори гемодинамічної значимості вади, а також розробити сучасні принципи діагностики та інтенсивної терапії захворювання. На підставі дослідження визначені основні та додаткові критерії гемодинамічної значимості вади, які узагальнені в алгоритм діагностики та лікування вади.</p><p><strong>Висновки.</strong> Застосування розробленого алгоритму діагностики та лікування ВАП у новонароджених з низькою та дуже низькою вагою дозволило досягти корекції вади у 61,67%, що на 16,67% (p<0,05) більше у порівнянні з використанням традиційних підходів до лікування. </p>}, number={1(19)}, journal={Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина}, author={Anikin, I. O.}, year={2016}, month={Лют}, pages={34–37} }