СУЧАСНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Автор(и)

  • D.O. Dobryansky
  • T.K. Znamenska
  • O.V. Vorobiova

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.3.37.2020.11

Ключові слова:

новонароджені, парентеральне харчування, розчини для парентерального харчування, клінічні рекомендації

Анотація

Проблема нутрітивної недостатності та формування постнатального дефіциту маси тіла в перші дні після народження характерна переважно для передчасно народжених дітей. Діти з дуже малою масою при народжені мають запаси енергії, які забезпечують їх потреби лише протягом перших 2-3 днів життя. Навіть у доношених дітей спостерігається пролонгований характер катаболічного типу обміну речовин, якщо вони не будуть отримувати достатню кількість білків і калорій. У всіх передчасно народжених дітей існує ризик ранньої постнатальної затримки фізичного розвитку, пов’язаний з формуванням кумулятивного дефіциту поживних речовин і негативними віддаленими неврологічними наслідками. Тому, важливим результатом якісної медичної допомоги новонародженим є досягнення адекватного (або якомога адекватнішого) харчування, що запобігає харчовому дефіциту або коригує його, а також забезпечує належні темпи росту і розвитку дитини. При відсутності повноцінного ентерального вигодовування за медичними показами використовується парентеральне харчування. Мета представлених клінічних рекомендацій - покращити якість медичної допомоги значно недоношеним новонародженим (термін гестації менше 32 тиж.), новонародженим з некротизуючим ентероколітом, хірургічною патологією травного каналу та ін., шляхом впровадження сучасних підходів до ефективного і безпечного парентерального харчування. Представлені дані базуються на Настановах ESPGHAN / ESPEN / ESPR щодо Педіатричного парентерального харчування (2018) та NICE Неонатального парентерального харчування (2020) та призначені для лікарів-неонатологів, лікарів-дитячих анестезіологів, лікарів-педіатрів, середнього медичного персоналу, інших медичних працівників, які беруть участь у наданні медичної допомоги новонародженим для щоденної практики.

Посилання

.1 Arsenault D, Brenn M, Kim S, Gura K, Compher C, Simpser E, et al. A.S.P.E.N. Clinical guidelines: Hyperglycemia and hypoglycemia in the neonate receiving parenteral nutrition. JPEN J Parenter Enteral Nutr. 2012;36(1):81-95. doi: 10.1177/0148607111418980.

.2 Blanco CL, Gong AK, Schoolfield J, Green BK, Daniels W, Liechty EA, et al. Impact of early and high amino acid supplementation on ELBW infants at 2 years. J Pediatr Gastroenterol Nutr 2012;54(5):601-7. doi: 10.1097/MPG.0b013e31824887a0.

.3 Bronsky J, Campoy C, Braegger C. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Vitamins. Clin Nutr. 2018;37(6):2366-78. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.951.

.4 Cole TJ, Statnikov Y, Santhakumaran S, Pan H, Modi N, et al. Birth weight and longitudinal growth in infants born before 32 weeks’ gestation: a UK population study. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2014;99(1):F34-40. doi: 10.1136/archdischild-2012-303536.

.5 Domellöf M, Szitanyi P, Simchowitz V, Franz A, Mimouni F. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Iron and trace minerals. Clin Nutr. 2018;37(6):2354-9. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.949.

.6 Foster JP, Richards R, Showell MG, Jones LJ. Intravenous in-line filters for preventing morbidity and mortality in neonates. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2015[cited 2020 May 17];8:CD005248. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD005248.pub3/full

.7 Hartman C, Shamir R, Simchowitz V, Lohner S, Cai W, Decsi T. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Complications. Clin Nutr. 2018;37(6):2418-29. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.956.

.8 Jochum F, Moltu SJ, Senterre T, Nomayo A, Goulet O, Iacobelli S. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Fluid and electrolytes. Clin Nutr. 2018;37(6):2344-53. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.948.

.9 Johnson MJ, Wootton SA, Leaf AA, Jackson AA. Preterm birth and body composition at term equivalent age: a systematic review and meta-analysis. Pediatrcs [Internet]. 2012[cited 2020 Jun 2];130(3):e640-9. Available from: http://pediatrics.aappublications.org/cgi/pmidlookup?view=long&pmid=22891222

.10 Joosten K, Embleton N, Yan W, Senterre T. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Energy. Clin Nutr. 2018;37(6):2309-14. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.944.

.11 Kolaček S, Puntis JWL, Hojsak I. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Venous access. Clin Nutr. 2018;37(6):2379-91. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.952.

.12 Koletzko B, Poindexter B, Uauy R, editors. Nutritional care of preterm infants: scientific basis and practical guidelines. Basel: S. Karger AG; 2014. 314p.

.13 Lapillonne A, Fidler Mis N, Goulet O, van den Akker CHP, Wu J, Koletzko B. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Lipids. Clin Nutr. 2018;37(6):2324-36. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.946.

.14 Mesotten D, Joosten K, van Kempen A, Verbruggen S. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Carbohydrates. Clin Nutr. 2018;37(6):2337-43. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.947.

.15 Mihatsch W, Fewtrell M, Goulet O, Molgaard C, Picaud JC, Senterre T. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/ CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Calcium, phosphorus and magnesium. ClinNutr. 2018;37(6):2360-5. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.950.

.16 Moltu SJ, Strommen K, Blakstad EW, Almaas AN, Westerberg AC, Brække K, et al. Enhanced feeding in very-low-birth-weight infants may cause electrolyte disturbances and septicaemia – a randomised controlled trial. Clin Nutr. 2013;32(2):207-12. doi: 10.1016/j.clnu.2012.09.004.

.17 Morgan C, McGowan P, Herwitker S, Hart AE, Turner MA. Postnatal head growth in preterm infants: a randomised controlled parenteral nutrition study. Pediatr [Internet]. 2014[cited 2020 May 29];133(1):e120-8. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/133/1/e120.long

.18 Moyses HE, Johnson MJ, Leaf AA, Cornelius VR. Early parenteral nutrition and growth outcomes in preterm infants: a systematic review and meta-analysis. Am J ClinNutr. 2013;97(4):816-26. doi: 10.3945/ajcn.112.042028.

.19 Neonatal parenteral nutrition [Internet]. NICE guideline; 2020[cited 2020 Apr 25]. 53p. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/ng154/resources/neonatal-parenteral-nutrition-pdf-66141840283333

.20 Puntis J, Hojsak I, Ksiazyk J. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Organisational aspects. Clin Nutr. 2018;37(6):2392-400. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.953.

.21 Riskin A, Picaud JC, Shamir R. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Standard versus individualized parenteral nutrition. Clin Nutr. 2018;37:2409-17. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.955.

.22 Rochow N, Fusch G, Muhlinghaus A, Niesytto C, Straube S, Utzig N, et al. A nutritional program to improve outcome of very low birth weight infants. ClinNutr 2012;31(1):124-31. doi: 10.1016/j.clnu.2011.07.004.

.23 Salama GS, Kaabneh MA, Almasaeed MN, Alquran MI. Intravenous lipids for preterm infants: a review. Clin Med Insights Pediatr. 2015;9:25-36. doi: 10.4137/CMPed.S21161.

.24 Senterre T, Rigo J. Reduction in postnatal cumulative nutritional deficit and improvement of growth in extremely preterm infants. Acta Paediatr [Internet]. 2012[cited 2020 May 6];101(2):e64-70. Available from: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1651-2227.2011.02443.x

.25 Stephens BE, Walden RV, Gargus RA, Tucker R, McKinley L, Mance M, et al. First-week protein and energy intakes are associated with 18-month developmental outcomes in extremely low birth weight infants. Pediatr. 2009;123(5):1337-43. doi: 10.1542/peds.2008-0211.

.26 Uthaya S, Liu X, Babalis D, Dore CJ, Warwick J, Bell J, et al. Nutritional evaluation and optimisation in neonates: a randomized, doubleblind controlled trial of amino acid regimen and intravenous lipid composition in preterm parenteral nutrition. Am J Clin Nutr. 2016;103(6):1443-52. doi: 10.3945/ajcn.115.125138.

.27 van Goudoever JB, Carnielli V, Darmaun D, Sainz de Pipaon M. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Amino acids. Clin Nutr. 2018;37(6):2315-23. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.945.

.28 Vlaardingerbroek H, Vermeulen MJ, Rook D, van den Akker CHP, Dorst K, Wattimena JL, et al. Safety and efficacy of early parenteral lipid and high dose amino acid administration to very low birth weight infants. J Pediatr. 2013;163(3):638-44. doi: 10.1016/j.jpeds.2013.03.059.

.29 Wood NS, Costeloe K, Gibson AT, Hennessy EM, Marlow N, Wilkinson AR. The EPICure study: growth and associated problems in children born at 25 weeks of gestational age or less. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2003;88(6);F492-500. doi: 10.1136/fn.88.6.F492.

##submission.downloads##

Як цитувати

Dobryansky, D., Znamenska, T., & Vorobiova, O. (2020). СУЧАСНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 10(3(37), 81–98. https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.3.37.2020.11

Номер

Том 10 № 3(37) (2020): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 D.O. Dobryansky, T.K. Znamenska, O.V. Vorobiova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.