ДОСЛІДЖЕННЯ ІСНУЮЧОЇ ПРАКТИКИ ГОДУВАННЯ ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ: ОПИТУВАННЯ БАТЬКІВ

Автор(и)

  • N. V. Kotova Одеський національний медичний університет, Ukraine
  • O. O. Starets Одеський національний медичний університет,
  • T. M. Khimenko Одеський національний медичний університет,
  • Y. O. Herashchenko Одеський національний медичний університет,
  • D. A. Kovalenko Одеський національний медичний університет,

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.1.35.2020.2

Ключові слова:

грудне вигодовування, прикорм (додаткове харчування), респонсивне (чуйне) годування, діти першого року життя.

Анотація

Вступ. Здорове харчування немовлят необхідно для їх здорового зростання, психомоторного, когнітивного і соціального розвитку. Перші роки життя – важливий період, у якому формуються харчові уподобання людини і можуть швидко сформуватися і реалізуватися ризики ожиріння. На сьогодні надмірна вага та ожиріння є більшою небезпекою для здоров’я дітей, ніж недостатня вага та виснаження.
Мета дослідження. Оцінити існуючу практику годування дітей першого року життя за результатами опитування батьків (self-reported) з точки зору рекомендацій, що ґрунтуються на доказах, представлених в Feeding Guidelines for Infants and Young Toddlers (2017).
Матеріали та методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено анонімне анкетування батьків щодо фізичного і психомоторного розвитку, практики годування їх малюків, перенесених захворювань, вакцинації тощо. На форумах м. Одеси (Україна) батьків, хто має дітей другого–третього року життя, просили відповісти on-line на запитання в Google формі. Ми отримували індивідуальні результати опитування, автоматично сформовану сумарну таблицю Excel і діаграми on-line.
Результати дослідження. Отримано 168 заповнених анкет. Оцінка фізичного розвитку дітей за допомогою z-score у віці 1 рік виявила: масу тіла до віку вище +2σ у 22,6 %, вище +3σ у 1,8 %; довжину тіла до віку вище +3σ у 8,9 %; співвідношення маси тіла до довжини тіла вище +2σ у 8,9 %; вище +3σ у 3,0 % дітей. Розпочали грудне вигодовування – 88,1 %, годувалися грудьми до 6 місяців – 61,9 %, до 12 місяців – 54,8 % дітей. Серед дітей на грудному вигодовуванні 35,1 % з перших місяців життя отримувати воду. Вітамін D отримували 61,9 % дітей. Своєчасно в 4–6 місяців ввели дітям перший прикорм 91,6 % батьків. У віці 5–7 місяців дітям давали овочеві пюре 92,9 %, фруктові пюре – 77,4 %, м’ясо – 49,6 %, кашу – 38,1 %, яєчний жовток – 28,0 % респондентів. У 9–12 місяців харчування немовлят було достатньо різноманітним. Встановлено, що батьки давали дітям наступні не рекомендовані до 1 року харчові продукти, напої та інгредієнти: цільне коров’яче молоко – 20,2 %, козяче молоко – 11,3 %, фруктові соки – 49,4 %, напої з додаванням цукру – 28,0 %, мед – 13,1 %; сіль – 58,0 %, цукор – 39,9 %; чай – 23,8 %. Годували дітей по годинах 19,1 % батьків; вмикали телевізор (відео), щоб нагодувати дитину 40,5 %, змушували дитину доїдати всю порцію 14,9 %; при цьому розцінювали апетит дитини, як задовільний 91,7 %. До 1 року дитині не давали м'ясо/рибу у вигляді парових котлет, тефтелей – 38,1 %, пальчикову їжу: овочі / фрукти шматочками – 29,1 %; іншу їжу шматочками – 20,2 % батьків. Повідомили про наявність у дитини побічних харчових реакцій / ознак харчової алергії 23,8 % батьків. Вторинному впливу тютюнового диму піддавалися 39,3 % дітей. Вакциновані за Календарем щеплень 45,8 %, вакциновані частково / з порушенням графіку, 38,7 %, не вакциновані до 1 року 15,5 %. Хворіли: на ГРЗ 1 раз – 30,4 %, 2 рази – 19,6 %, 3 рази і більше – 18,5 % дітей; на гострі кишкові інфекції одноразово - 20,2 % дітей. Мали хронічні захворювання 1,8 % дітей. Протягом першого року лікувалися в стаціонарі: 1 раз – 19,6%, 2 рази і більше – 4,2 % дітей.
Висновки. У когорті дослідження у віці 1 рік 11,9 % дітей мають зайву вагу і ризик ожиріння у майбутньому за співвідношенням маса тіла / довжина тіла. Виявлено достатню поширеність і тривалість грудного вигодовування дітей, проте більше третини дітей отримували воду з перших місяців життя, тобто отримували не ексклюзивне, а переважно грудне вигодовування. Майже всі діти почали отримувати прикорм своєчасно та у віці 9–12 місяців годувалися достатньо різноманітно. Проте перші продукти додаткової їжі у більшості дітей не були збагачені залізом, а анемія була виявлена у 14,3 % дітей. Діти часто отримували не рекомендовані для немовлят харчові продукти, напої та інгредієнти: цільне молоко тварин, фруктові соки, солодкі напої, мед, чай, цукор, сіль. Збільшення частки вуглеводів, що легко засвоюються, ймовірно, було однією з причин зайвої ваги у дітей. Виявлені ознаки нереспонсивного (нечуйного) годування (годування по годинах, вмикання відео під час годування, змушування дитини доїдати всю порцію), що, ймовірно, сприяло перегодовуванню дітей і також могло стати причиною зайвої ваги. Майже третина немовлят у віці 1 року не набула навичок жування їжі шматочками і не отримувала пальчикову їжу.

Посилання

.1 Ogden CL, Carroll MD, Lawman HG, Fryar CD, Kruszon-Moran D, Kit BK, et al. Trends in obesity prevalence among children and adolescents in the united states, 1988-1994 through 2013-2014. JAMA. 2016;315(21):2292-9. doi: 10.1001/jama.2016.6361.

.2 Obesity and overweight. WHO [Internet]. 2018[cited 2019 Des 16]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight

.3 Pérez-Escamilla R, Segura-Pérez S, Lott M. Feeding Guidelines for Infants and Young Toddlers: A Responsive Parenting Approach. Healthy Eating Research: Building evidence to prevent childhood obesity. 2017. 68p. Available from: https://healthyeatingresearch.org/wp-content/uploads/2017/02/her_feeding_guidelines_report_021416-1.pdf

.4 Nader PR, Huang TT, Gahagan S, Kumanyika S, Hammond RA, Christoffel KK. Next steps in obesity prevention: altering early life systems to support healthy parents, infants, and toddlers. Child Obes. 2012;8(3):195-204. doi: 10.1089/chi.2012.0004

.5 Perez-Escamilla R, Bermudez O. Early life nutrition disparities: where the problem begins? Adv Nutr. 2012;3(1):71-2. doi: 10.3945/an.111.001453

.6 Perez-Escamilla R, Kac G. Childhood obesity prevention: a life-course framework. Int J Obes Suppl. 2013;3(1):S3-S5. doi: 10.1038/ijosup.2013.2

.7 Google forms Available at : https://www.google.com/forms/about/

.8 WHO Motor Development Study: Windows of achievement for six gross motor development milestones. Acta Paediatr. 2006;450:86-95.

.9 Breastfeeding and the use of human milk. Pediatrics. 2012;129(3):e827-41. doi: 10.1542/peds.2011-3552.

.10 Breastfeeding. WHO [Internet]. 2019[cited 2019 Des 28]. Available from: https://www.who.int/health-topics/breastfeeding#tab=tab_1

.11 Horta BL, Loret de Mola C, Victora CG. Long-term consequences of breastfeeding on cholesterol, obesity, systolic blood pressure and type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis. Acta Paediatr. 2015;104(467):30-7. doi: 10.1111/apa.13133

.12 Weng SF, Redsell SA, Swift JA, Yang M, Glazebrook CP. Systematic review and meta-analyses of risk factors for childhood overweight identifiable during infancy. Arch Dis Child. 2012;97(12):1019-26. doi: 10.1136/archdischild-2012-302263

.13 Healthy People maternal, infant and child health 2020 goals http://healthypeople.gov/2020/topicsobjectives2020/objectiveslist.aspx?topicid=26 (Accessed on February 14, 2011).

.14 Stevenson RD, Allaire JH. The development of normal feeding and swallowing. Pediatr Clin North Am. 1991;38(6):1439-53. doi: 10.1016/s0031-3955(16)38229-3

.15 Stang JJ. Improving the eating patterns of infants and toddlers. J Am Diet Assoc. 2006;106(1 S1):S7-9. doi: 10.1016/j.jada.2005.10.028

.16 Skinner JD, Carruth BR, Bounds W, Ziegler P, Reidy K. Do food-related experiences in the first 2 years of life predict dietary variety in school-aged children? J Nutr Educ Behav. 2002;34(6):310-5. doi:10.1016/s1499-4046(06)60113-9

.17 Human Energy Requirements. Report of a Joint FAO/WHO/UNU Expert Consultation. Rome, Italy, 17-24 October 2001[Internet]. 2004[citad 2018 Mar 20]. 96p. Chapter 3: Energy requirements of infants from birth to 12 months. Available from: http://www.fao.org/3/y5686e/y5686e05.htm

.18 Fewtrell M, Bronsky J, Campoy C, Domellöf M, Embleton N, et al. Complementary Feeding: A Position Paper by the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN) Committee on Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2017;64(1):119-32. doi:10.1097/MPG.0000000000001454

.19 Krebs NF, Westcott JE, Butler N, Robinson C, Bell M, et al. Meat as a first complementary food for breastfed infants: feasibility and impact on zinc intake and status. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2006;42(2):207-14. doi:10.1097/01.mpg.0000189346.25172.fd

.20 Grimm KA, Kim SA, Yaroch AL, Scanlon KS. Fruit and vegetable intake during infancy and early childhood. Pediatrics. 2014;134(S1):S63-9. doi:10.1542/peds.2014-0646K

.21 Baird J, Fisher D, Lucas P, Kleijnen J, Roberts H, et al. Being big or growing fast: systematic review of size and growth in infancy and later obesity. BMJ. 2005;331:929. doi:10.1136/bmj.38586.411273.E0

.22 Monteiro PO, Victora CG. Rapid growth in infancy and childhood and obesity in later life--a systematic review. Obes Rev. 2005;6(2):143-54. doi:10.1111/j.1467-789X.2005.00183.x

.23 Ong KK, Loos RJF. Rapid infancy weight gain and subsequent obesity: systematic reviews and hopeful suggestions. Acta Paediatr. 2006;95(8):904-8. doi:10.1080/08035250600719754

.24 Bentley ME, Wasser HM, Creed-Kanashiro HM. Responsive feeding and child undernutrition in low- and middle-income countries. J Nutr. 2011;141(3):502-7. doi:10.3945/jn.110.130005

.25 Kleinman RE, Greer FR, editors. Pediatric Nutrition, 7th ed. Elk Grove Village, IL: American Academy of Pediatrics[Internet]; 2014[cited 2019 Dec 2]. Complementary feeding; p.123-34. Available from: https://reader.aappublications.org/pediatric-nutrition-7th-edition/13

.26 Northstone K, Emmett P, Nethersole F. The effect of age of introduction to lumpy solids on foods eaten and reported feeding difficulties at 6 and 15 months. J Hum Nutr Diet. 2001;14(1):43-54. doi:10.1046/j.1365-277x.2001.00264.x

.27 Baker RD, Greer FR. Diagnosis and prevention of iron deficiency and iron-deficiency anemia in infants and young children (0-3 years of age). Pediatrics. 2010;126(5):1040-50. doi:10.1542/peds.2010-2576

.28 McBride D, Keil T, Grabenhenrich L, Dubakiene R, Fiocchi A, et al. The EuroPrevall birth cohort study on food allergy: baseline characteristics of 12,000 newborns and their families from nine European countries. Pediatr Allergy Immunol. 2012;23(3):230-9. doi:10.1111/j.1399-3038.2011.01254.x

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-30

Як цитувати

Kotova, N. V., Starets, O. O., Khimenko, T. M., Herashchenko, Y. O., & Kovalenko, D. A. (2020). ДОСЛІДЖЕННЯ ІСНУЮЧОЇ ПРАКТИКИ ГОДУВАННЯ ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ: ОПИТУВАННЯ БАТЬКІВ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 10(1(35), 14–21. https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.1.35.2020.2