СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ХАРЧУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ ПІСЛЯ ВИПИСКИ ІЗ СТАЦІОНАРУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.4.18.2015.18Ключові слова:
передчасно народжені діти, фетальне програмування, моніторинг росту, харчування після випискиАнотація
Важливим для медичного супроводу як у лікарні, так і за місцем спостереження вважають ретельний моніторинг росту з розумінням того факту, що надмірний ріст має такі самі негативні наслідки для стану здоров’я, як і недостатність його росту.
Концепція «стрибка» росту була створена на підґрунті сучасних досліджень у галузі розвиткового походження здоров’я та хвороб або фетального програмування D. Barker, відповідно до якої порушення харчування плода та дитини раннього віку викликають структурні та функціональні зміни, що супроводжуються високою частотою ендокринних і серцево-судинних розладів. Комбінація недостатнього росту внутрішньоутробно з надмірно швидким «стрибком» росту може посилювати ризик хронічної патології. У статті розглянуто поняття метаболічного імпринтингу – комплексу адаптивних реакцій на оточення, зокрема, харчові особливості, які виникають у критичні періоди розвитку та утримуються протягом дорослого життя. Такий погляд на харчування вагітних, немовлят та дітей раннього віку відображений у концепції «Харчування нового життя. 1000 днів». У статті наведено групи ризику дітей з розвитку порушень харчування та описано 4 моделі росту недоношених дітей на момент виписки із стаціонару.
Розглянуто існуючі шкали оцінки росту дітей, зокрема шкалу Фентона та ВООЗ. Доведено необхідність використання вимірювання пропорційності розвитку тіла, зокрема, індекс маси тіла (ВМІ), для оцінки нутритивного статусу та асоційованих з цим ризиків. Наведено рекомендації ESPGHAN (2010) у макро- та мікронутріентах для забезпечення швидкості росту, яка відповідає фетальному росту.
Зауважено, що грудне молоко вважається стандартом для вигодовування передчасно народжених дітей. Також розглянуто дві стратегії харчової інтервенції для забезпечення підвищених потреб недоношених дітей: мультинутрієнтна фортифікація грудного молока для дітей, які харчуються грудним молоком; та збагачена нутрієнтами спеціалізована формула після виписки зі стаціонару у випадках, коли вигодовування грудним молоком не можливо. Фортифікація ентерального субстрату визнана стратегією, яка дозволяє вирішити проблему дефіциту енергії, білку та мінералів при вигодовуванні недоношених дітей. Наголошено на необхідності вигодовування передчасно народжених дітей, які харчуються сумішами, збагаченою формулою до 52 тижнів скорегованого віку.
Також у статті наведено особливості вигодовування дітей з пізньою недоношеністю (34-36 тижнів), підходи до введення текстурованої їжі.
Окремо подано рекомендації з вигодовування дітей із специфічними станами, що супроводжують передчасне народження (БЛД, остеопенія, анемія).
Посилання
.1 Piasets'ka N.M. Suchasnyi pohliad na rozvytok, klinichnyi perebih, profilaktyku ta likuvannia anemii u novonarodzhenykh i ditei rann'oho viku [The modern view of development, clinical course, prevention and treatment of anemia in infants and young children]: navch. posib. Kyiv; 2015. 92p.(in Ukrainian).
.2 Baker RD et al. AAP Clinical report - Diagnosis and prevention of iron deficiency and iron-deficiency anemia in infants and young children (0-3 years of age). Pediatrics. 2010;126(5):1-11.
.3 Abrams AA and the Committee on Nutrition. AAP Clinical report: Calcium and Vitamin D Requirements of Enterally Fed Preterm Infants. Pediatrics. 2013;131(5):1676-1683.
.4 Groh-Wargo Sh, Thompson M, Cox JH. ADA Pocket Guide To Neonatal Nutrition; ed. Chicago: American Dietetic Association, 2009. 208p.
.5 Adams JS, Hewison M. Update in vitamin D. J Clin Endocrinol Metab. 2010;95:471–478.
.6 Barker DJ. Fetal programming of coronary heart disease. Trends in Endocrinology and Metabolism.2002;13:364–368.
.7 Olsen IE, Lawson L, N.Ferguson et al. BMI Curves for Preterm Infants. Pediatrics. 2015;135(3):572-581.
.8 Clark RH, Olsen IE, Spitzer AR. Assessment of neonatal growth in prematurely born infants. Clin Perinatol. 2014;41(2):295–307.
.9 Dani C, Poggi C. Nutrition and bronchopulmonary dysplasia. J Matern Fetal Neonat Med. 2012;25 (3):37-40.
.10 Miller J, Makrides M, Gibson RA et al. Effect of increasing protein content of human milk fortifier on growth in preterm infants born at 31 wk gestation: a randomized controlled trial. Am J Clin Nutr. 2012;95(3):648–655.
.11 Roggero P, Giannì ML, Piemontese P et al. Effect of nutrition on growth and body composition in infants born preterm. J Matern Fetal Neonatal Med. 2012;25(3):49-52.
.12 Simon L, Borrego P, Darmaun D et al. Effect of sex and gestational age on neonatal body composition. Br J Nutr.2013;109(6):1105–1108.
.13 Ehrenkranz RA. Nutrition, growth and clinical outcomes. World Rev Nutr Diet. 2014;110:11-26.
.14 Ellis KJ. Evaluation of body composition in neonates and infants. Seminars in Fetal and Neonatal Medicine. 2007;12:87-91.
.15 Agostoni C, Buonocore G, Carnielli V et al. Enteral nutrient supply for preterm infants: commentary from the European Society of Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2010;50:85-91.
.16 Fenton TR, Kim JH. A systematic review and meta-analysis to revise the Fenton growth chart for preterm infants. BMC Pediatr.2013;13:59
.17 Gianni ML. The challenge of feeding very low birth weight infants. Ann Nutr Disord & Ther. 2014;1(3):1013.
.18 Griffin IJ, Cooke RJ. Nutrition of preterm infants after hospital discharge. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2009;48(1):121-122.
.19 Groothuis JR, Makari D. Definition and outpatient management of the very low-birth-weight infant with bronchopulmonary dysplasia. Adv Ther. 2012;29(4):297-311.
.20 Hattner J. Digestive health: Probiotics and prebiotics for children. Nutrition Focus. 2009;24(3):1-2.
.21 Olsen IE, Harris CL, Lawson ML et al. Higher protein intake improves length, not weight, z scores in preterm infants .J Pediatr Gastroenterol Nutr.2014;58(4):409–416.
.22 Liu Y, Fatheree N, Mangalat N et al. Human-derived probiotic lactobacillus reuteri strains differentially reduce intestinal inflammation. Am J Physiol Gastrointestinal Liver Physiol. 2010;299(5):1087-1096.
.23 Roggero P, Giannì ML, Orsi A et al. Implementation of nutritional strategies decreases postnatal growth restriction in preterm infants. PLoS ONE. 2012;7(12):e51166.
.24 Klingenberg C, Embleton ND, Jacobs ST et al. Enteral feeding practices in very preterm infants: an international survey. Arch.Dis.Childhood. Fetal & Neonatal Edition. 2011;97:56-61.
.25 Lapillonne A, Griffin IJ. Feeding preterm infants today for later metabolic and cardiovascular outcomes. J Pediatr.2013;162:7-16.
.26 Roggero P, Giannì ML, Liotto N et al. Late preterm infants’ growth and body composition after discharge. Italian Journal of Pediatrics.2014;40(2):A27.
.27 Loomis T, Merritt S, Khalak R. Postdischarge Feedings for the Preterm Infant. ICAN: Infant, Child, & Adolescent Nutrition.2010;2(2):83-95.
.28 Young L, Embleton N, McCormick F et al. Multinutrient fortification of human breast milk for preterm infants following hospital discharge. Cochrane Database of Systematic Reviews.2013;2:CD004866. DOI: 10.1002/14651858.CD004866.pub4.
.29 Olsen IE, Groveman SA, Lawson L et al. New Intrauterine Growth Curves Based on United States Data. Pediatrics.2010;125:214–224.
.30 Young L, Morgan J, McCormick H et al. Nutrient-enriched formula versus standard term formula for preterm infants following hospital discharge. Cochrane Database of Systematic Reviews.2012;3. CD004696. DOI: 10.1002/14651858.CD004696.pub4.
.31 Guimarães H, Rocha G, Guedes M. et al. Nutrition of preterm infants with bronchopulmonary dysplasia after hospital discharge – Part I. J Pediatr Neonat Individual Med.- 2014;3(1):e030116.-doi: 10.7363/030116.
.32 Alto C, Phelan L, Markell A et al. Nutrition Practice Care Nutrition Practice Care Guidelines for Preterm Infants Guidelines for Preterm Infants in the Community. Oregon Pediatric Nutrition Practice Group; 2013.80p.
.33 Lapillonne A, O’Connor D, Wang D et al. Nutritional recommendations for the late preterm infant and the preterm infant after hospital discharge. J Pediatr. 2013;162:90-100.
.34 Sari FN, Disdar EA, Oguz S et al. Oral probiotics: Lactobacillus sporogenes for prevention of necrotizing enterocolitis in very low-birth weight infants: a randomized, controlled trial. Eur J Clin Nutr.2011;64(4):434-439.
.35 Abad-Jorge A, Roman B eds. Pediatric Nutrition Support Handbook. University of Virginia Health System and Morrison Management Specialists; 2012.153p.
.36 Johnson MJ, Wootton SA, Leaf AA et al. Preterm Birth and Body Composition at Term Equivalent Age: A Systematic Review and Meta-analysis. Pediatrics.2012;130:640–649.
.37 Jeon CW, Jung YJ, Koh SY et al. Preterm infants fed nutrient-enriched formula until six months show improved growth and development. Pediatrics International. 2011;53:683-688.
.38 Lucas A, Bishop N, King F et al. Randomised trial of nutrition for preterm infants after discharge. Arch Dis Child.1992;67:324–327.
.39 Senterre T, Rigo J. Optimizing early nutritional support based on recent recommendations in VLBW infants and postnatal growth restriction. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2011;53(5):536–542.
.40 Senterre T, Rigo J. Reduction in postnatal cumulative nutritional deficit and improvement of growth in extremely preterm infant. Acta Paediatr. 2012;101:64–70.
.41 Rochow N, Fusch G, Choi A et al. Target fortification of breast milk with fat, protein, and carbohydrates for preterm infants. J Pediatr. 2013;163(4):1001-1007.
.42 Thomas EL, Al Saud NB, Durighel G et al. The Effect of Preterm Birth on Adiposity and Metabolic Pathways and the Implications for Later Life. Clin Lipidology. 2012;7(3):275-288.
.43 Ramel SE, Demerath EW, Gray HL et al. The relationship of poor linear growth velocity with neonatal illness and two-year neurodevelopment in preterm infants. Neonatology. 2012;102(1):19–24.
.44 Dashpande G, Rao S, Patole S et al. Updated meta-analysis of probiotics for prevention of necrotizing enterocolitis in preterm infants . Pediatrics. 2010;125(5):921-930.
.45 Fenton TR, Nasser R, Eliasziw M et al. Validating the weight gain of preterm infants between the reference growth curve of the fetus and the term infant. BMC Pediatrics. 2013;13:92-101.
.46 Vickers MH. Developmental programming of the metabolic syndrome - critical windows for intervention . World J Diabetes. 2011;2(9):137-148.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 T. Znamenska, T. Kurilina
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
