Больовий синдром у новонароджених. Частина І. Вплив болю на подальший розвиток дитини. Нефармакологичні методи знеболення
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.3.17.2015.20Ключові слова:
біль, новонароджені діти, стрес, аналгезія, сахарозаАнотація
У відповідь на больовий подразник виникає не тільки емоційна, але й поведінкова, фізіологічна та ендокринна реакції. Для сприйняття болю необхідно функціонування анатомічних структур, за якими імпульс надходить у центральну нервову систему, і нейроендокринної системи, яка забезпечує відповідну реакцію організму на біль. У плода до 18 тижнів гестації у відповідь на стимуляцію ноцицептивного рецептора виникає рефлекс м'язового скорочення, або спинальний рефлекс, центральна частина рефлекторної дуги якого знаходиться на рівні спинного мозку, тобто рефлекторна дія здійснюється без участі головного мозку. Тому вважається, що до 18 тижнів гестації фізична активація ноціцптівного рецептора не супроводжується суб'єктивним сприйняттям болю. Тоді як вже з 19-20 тижнів гестації у відповідь на подразнення голкою плід реагує не тільки відсмикування кінцівки, але і гормональної реакцією, а також збільшенням рівня нейромедіаторів в активних зонах середнього мозку. Тому вважається, що плід починає відчувати біль (у тому розумінні, яке існує на сьогоднішній день) з 19-20 тижнів гестації. Діагностика больового синдрому у новонароджених дітей проводиться за допомогою оцінки поведінкової, фізіологічної та гормональної реакції, які виникають у відповідь на больовий подразник. Відсутність терапії болю у новонародженої дитини сприяє збільшенню захворюваності в неонатальному періоді, а також впливає на подальший розвиток людини. Для терапії больового синдрому використовується покроковий підхід від профілактичних заходів щодо попередження виникнення болю до використання наркотичних анальгетиків і реґіонарних методів знеболення. При впливі легких больових подразників рекомендується пероральне використання сахарози / глюкози і створення комфортних умов. Седативні препарати, що використовуються у відділенні інтенсивної терапії, не забезпечують аналгезію і можуть викликати депресію дихання і серцево-судинної системи.Посилання
.1 Merskey H, Albe-Fessard DG, Bonica JJ et al. Pain terms: a list with definitions and notes on usage: recommended by the IASP Subcommittee on Taxonomy. Pain. 1979; 6: 249–52.
.2 International Association for the Study of Pain. IASP Pain Terminology [Internet]. 2004. Available at: http: //www.iasp-pain.org/terms-p.html. (Accessed May 2, 2005).
.3 Macintyre PE, Schug SA, Scott DA, Visser EJ, Walker SM; APM:SE Working Group of the Australian and New Zealand College of Anaesthetists and Faculty of Pain Medicine (2010), Acute Pain Management: Scientific Evidence (3rd edition), ANZCA & FPM, Melbourne. ISBN Print: 978-0-977517-4-4-2 Online: 978-0-9775174-5-9.
.4 Benatar D, Benatar M. A pain in the fetus: toward ending confusion about fetal pain. Bioethics. 2001; 15:57–76.
.5 Glover V, Fisk NM. Fetal pain: implications for research and practice. Br J Obstet Gynaecol. 1999; 106:881–6.
.6 Lee SJ, Ralston PH, Drey EA et al. Fetal pain. A systematic multidisciplinary review of the evidence. JAMA. 2005; 294:947–54.
.7 Giannakoulopoulos X, Sepulveda W, Kourtis P, Glover V, Fisk NM. Fetal plasma cortisol and beta-endorphin response to intrauterine needling. Lancet. 1994; 344:77–81.
.8 Rasmussen NA, Farr LA. Beta-endorphin response to an acute pain stimulus. J Neurosci Methods. 2009; 177:285–8.
.9 Clancy RR, Bergqvist AGC, Dlugos DJ. Neonatal electroencephalography. In: Ebersole J.S., Pedley T.A., eds. Current Practice of Clinical Electroencephalography. 3rd ed. Philadelphia, Pa: Lippincott Williams & Wilkins; 2003:160–234.
.10 Teixeira JM, Glover V, Fisk NM. Acute cerebral redistribution in response to invasive procedures in the human fetus. Am J Obstet Gynecol. 1999; 181:1018–25.
.11 Gibbins S, Stevens B, Beyene J, Chan PC, Bagg M, Asztalos E. Pain behaviours in extremely low gestational age infants. Early Hum Dev. 2008; 84:451–8.
.12 Bystron I, Blakemore C, Rakic P. Development of the human cerebral cortex: Boulder Committee revisited. Nat Rev Neurosci. 2008; 9:110–22.
.13 Lowery CL, Hardman MP, Manning N, Hall RW, Anand KJS. Neurodevelopmental changes of fetal pain. Semin Perinatol. 2007; 31:275–82.
.14 White MC, Wolf AR. Pain and stress in the human fetus. Best Pract Res Clin Anaesthesiol. 2004; 18:205–220.
.15 Anand KJS, Hickey PR. Pain and its effects in the human neonate and fetus. N Engl J Med. 1987; 317:1321–9.
.16 Ranger M, Grunau RE. Early repetitive pain in preterm infants in relation to the developing brain. Pain Manag. 2014; 4(1): 57–67
.17 Grunau RE, Whitfield MF, Petrie-Thomas J et al. Neonatal pain, parenting stress and interaction, in relation to cognitive and motor development at 8 and 18 months in preterm infants. Pain. 2009; 143:138–46.
.18 Vinall J, Miller SP, Chau V et al. Neonatal pain in relation to postnatal growth in infants born very preterm. Pain. 2012; 153:1374–81.
.19 Brummelte S, Grunau RE, Chau V et al. Procedural pain and brain development in premature newborns. Ann Neurol. 2012; 71:385–96.
.20 Bursch B, Joseph MH, Zeltzer LK. Pain-associated disability syndrome. In: Schechter NL, Berde C.B, Yaster M, editors. Pain in Infants, Children and Adolescents. 2th ed. Philadelphia: Lippincott, Williams & Wilkins; 2002.841–8.
.21 Ranger M, Chau CMY, Garg A, Woodward TS, Beg MF et al. Neonatal pain-related stress predicts cortical thickness at age 7 years in children born very preterm. PLoS ONE. 2013. 8(10): e76702.
.22 Merriam Webster’s Collegiate Dictionary. 10 th ed. Springfield, MA: Merriam-Webster Inc; 1994:1164.
.23 Lago P, Garetti E, Merazzi D. Guidelines for procedural pain in the newborn. Acta Pædiatrica. 2009; 98:932–39.
.24 American academy of pediatrics committee on fetus and newborn; American Academy of Pediatrics section on surgery; Canadian paediatric society fetus and newborn committee, Batton DG, Barrington KJ, Wallman C. Prevention and management of pain in the neonate: an update. Pediatrics. 2006; 118:2231–41.
.25 Stevens B, Yamada J, Lee GY, Ohlsson A. Sucrose for analgesia in newborn infants undergoing painful procedures. Cochrane database of systematic reviews. 2013;1: CD001069
.26 Prevention and management of pain and stress in the neonate: an update. Committee on fetus and newborn, committee on drugs, section on anesthesiology. Section on surgery and Canadian paediatric society, fetus and newborn committee. Pediatrics. 2006; 118:2231–41.
.27 Durrmeyer X, Vutskits L, Kanwaljeet JS et al. Use of analgesic and sedative drugs in the NICU: integrating clinical trials and laboratory data. Pediatr Res. 2010; 67:117–27.
.28 Burtin P, Daoud P, Jacqz-Aigrain E et al. Hypotension with midazolam and fentanyl in the newborn. Lancet. 1991; 337:1545–46.
.29 Association of paediatric anaesthetists of Great Britain and Ireland. Good practice in postoperative and procedural pain management, 2 th ed. Pediatr Anesth. 2012; 22 (1): 1–79.
.30 Walker SM. Neonatal pain. Ped Anesth. 2014; 24:39–48.
.31 Fitzgerald M, Walker SM Infant pain management: a developmental neurobiological approach. Nat Clin Pract Neurol. 2009; 5:35–50.
.32 Taddio A, Shah V, Shah P, Katz J. Beta-endorphin concentration after administration of sucrose in preterm infants. Arch Pediatr Adolesc Med. 2003; 157(11):1071–74.
.33 Czirr SA, Reid LD. Demonstrating morphine’s potentiating effects on sucrose-intake. Brain Res Bull. 1986; 17(5):639–42.
.34 Yamamoto T, Sako N, Maeda S. Effects of taste stimulation on beta-endorphin levels in rat cerebrospinal fluid and plasma. Physiol Behav. 2000; 69(3):345–50.
.35 Marceau JR, Murray H, Nanan RKH. Efficacy of oral sucrose in infants of methadone-maintained mothers. Neonatology. 2010; 97(1):67–70.
.36 Facchinetti F, Bagnoli F, Bracci R, Genazzani AR. Plasma opioids in the first hours of life. Pediatr Res. 1982; 16(2):95–98.
.37 Anseloni VC, Weng HR, Terayama R et al. Age-dependency of analgesia elicited by intraoral sucrose in acute and persistent pain models. Pain. 2002; 97(1-2):93–103.
.38 Hatfield LA. The analgesic properties of intraoral sucrose. An integrative review advances in neonatal care. 2011; 11:83–92.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 L. D. Tantsiura
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
