ПОСТНАТАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ШКІРИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ

Автор(и)

  • T. Znamenska ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової Національної академії медичних наук України”, Ukraine
  • O. Vorobiova ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової Національної академії медичних наук України”, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.3.33.2019.8

Ключові слова:

новонароджені, шкіра, адаптація, догляд

Анотація

Перші дні після народження – дуже відповідальний період активної функціональної перебудови і фізіологічної адаптації шкіри дитини до позаматкового середовища. Шкіра як зовнішній орган наділена безліччю функцій, таких як захист, секреція, абсорбція і терморегуляція. Народження дитини стимулює дозрівання епідермального бар'єру і підкислення поверхні шкіри, особливо у передчасно народжених дітей. Доношені новонароджені більш морфо-функціонально зріли, у них розвинений роговий шар, що виконує компетентну бар'єрну функцію, на відміну від недоношених. Повне бар'єрне дозрівання у недоношених дітей досягається через 2-4 тижні постнатального життя, у недоношених з гестаційним віком 23-25 тижнів цей процес займає більше часу.

Шкіра новонароджених швидко пристосовується до складних умов навколишнього середовища після пологів. Однак деякі функції, наприклад, мікроциркуляція, продовжують розвиватися навіть після періоду новонародженості, тобто аж до віку 14-20 тижнів. Різні чинники навколишнього середовища (наприклад, сухе і холодне повітря, підгузки і процедури косметичного догляду) впливають на постнатальний розвиток функціональних параметрів шкіри, таких як гідратація рогового шару і бар'єр проникності, особливо у недоношених дітей.

Мета даної статті є аналіз окремих сучасних знань про фізіологію шкіри у новонароджених і немовлят з практичним підходом і обговоренням можливих клінічних наслідків. Дуже важливим є якісний і повноцінний догляд за шкірою новонародженої дитини для ефективної профілактики подразнень та пелюшкового дерматиту, а батьки потребують підтвердженої інформації щодо заходів якісного догляду за шкірою дитини та алгоритму допомоги дитині. Саме компанія JOHNSON’S® забезпечує повну ланку засобів для догляду за шкірою дитини з доведеними якістю та ефективністю.

Посилання

.1 Fluhr JW, Darlenski R, Taieb A, Hachem JP, Baudouin C, Msika P, et al. Functional skin adaptation in infancy – almost complete but not fully competent. Experimental Dermatology. 2010;19(6):483-92. doi: 10.1111/j.1600-0625.2009.01023.x.

.2 Giusti F, Martella A, Bertoni L, Seidenari S. Skin barrier, hydration, and pH of the skin of infants under 2 years of age. Pediatr Dermatol. 2001;18(2):93-6. doi: 10.1046/j.1525-1470.2001.018002093.x.

.3 Hoeger PH, Enzmann CC. Skin physiology of the neonate and young infant: a prospective study of functional skin parameters during early infancy. Pediatr Dermatol. 2002;19(3):256-62. doi: 10.1046/j.1525-1470.2002.00082.x

.4 Cartlidge P. The epidermal barrier. Semin Neonatol. 2000;5(4):273-80. doi: 10.1053/siny.2000.0013.

.5 Rogiers V. EEMCO guidance for the assessment of transepidermal water loss in cosmetic sciences. Skin Pharmacol Appl Skin Physiol. 2001;14(2):117-28. doi: 10.1159/000056341.

.6 Agren J, Sjors G, Sedin G. Transepidermal water loss in infants born at 24 and 25 weeks of gestation. Acta Paediatr. 1998;87(11):1185-90.

.7 Hammarlund K, Sedin G. Transepidermal water loss in newborn infants. III. Relation to gestational age. Acta Paediatr Scand. 1979;68(6):795-801. doi: 10.1111/j.1651-2227.1979.tb08214.x.

.8 Kalia YN, Nonato LB, Lund CH, Guy RH. Development of skin barrier function in premature infants. J Invest Dermatol. 1998;111(2):320-6. doi: 10.1046/j.1523-1747.1998.00289.x.

.9 Kalia YN, Pirot F, Guy RH. Homogeneous transport in a heterogeneous membrane: water diffusion across human stratum corneum in vivo. Biophys J. 1996;71(5):2692-700.

.10 Evans NJ, Rutter N. Development of the epidermis in the newborn. Biol Neonate. 1986;49:74-80. doi: 10.1159/000242513.

.11 Tagami H, Kobayashi H, O’goshi K, Kikuchi K. Impairment of skin barrier function is not inherent in atopic dermatitis patients: a prospective study conducted in newborns. J Cosmet Dermatol. 2006;5(2):140-9. doi: 10.1111/j.1473-2165.2006.00241.x.

.12 Fluhr JW, Pfisterer S, Gloor M. Direct comparison of skin physiology in children and adults with bioengineering methods. Pediatr Dermatol. 2000;17(6):436-9. doi: 10.1046/j.1525-1470.2000.01815.x.

.13 Visscher MO, Chatterjee R, Munson KA, Pickens WL, Hoath SB. Changes in diapered and nondiapered infant skin over the first month of life. Pediatr Dermatol. 2000;17(1):45-51. doi: 10.1046/j.1525-1470.2000.01711.x.

.14 Harpin VA, Rutter N. Barrier properties of the newborn infant’s skin. J Pediatr. 1983;102(3):419-25.

.15 Hammarlund K, Sedin G. Transepidermal water loss in newborn infants. IV. Small for gestational age infants. Acta Paediatr Scand. 1980;69(3):377-83. doi: 10.1111/j.1651-2227.1980.tb07096.x

.16 Rutter N, Hull D. Water loss from the skin of term and preterm babies. Arch Dis Child. 1979;54(11):858-68. doi: 10.1136/adc.54.11.858.

.17 Fluhr JW, Man MQ, Hachem JP, Crumrine D, Mauro TM, Elias PM, et al. Topical peroxisome proliferator activated receptor activators accelerate postnatal stratum corneum acidification. J Invest Dermatol. 2008;129(2):365-74. doi: 10.1038/jid.2008.218.

.18 Yosipovitch G, Maayan‐Metzger A, Merlob P, Sirota L. Skin barrier properties in different body areas in neonates. Pediatrics. 2000;106(1):105-8. doi: 10.1542/peds.106.1.105.

.19 Saijo S, Tagami H. Dry skin of newborn infants: functional analysis of the stratum corneum. Pediatr Dermatol. 1991;8(2):155-9. doi: 10.1111/j.1525-1470.1991.tb00308.x

.20 Orsmark K, Wilson D, Maibach H. In vivo transepidermal water loss and epidermal occlusive hydration in newborn infants: anatomical region variation. Acta Derm Venereol. 1980;60(5):403-7.

.21 Agren J, Sjors G, Sedin G. Ambient humidity influences the rate of skin barrier maturation in extremely preterm infants. J Pediatr. 2006;148(5):613-7. doi: 10.1016/j.jpeds.2005.11.027.

.22 Bertini G, Perugi S, Elia S, Pratesi S, Dani C, Rubaltelli FF. Transepidermal water loss and cerebral hemodynamics in preterm infants: conventional versus LED phototherapy. Eur J Pediatr. 2008;167(1):37-42. doi: 10.1007/s00431-007-0421-3

.23 Maayan‐Metzger A, Yosipovitch G, Hadad E, Sirota L. Effect of radiant warmer on transepidermal water loss (TEWL) and skin hydration in preterm infants. J Perinatol. 2004;24(6):372-5. doi: 10.1038/sj.jp.7211107.

.24 Puch F, Samson‐Villeger S, Guyonnet D, Blachon JL, Rawlings AV, Lassel T. Consumption of functional fermented milk containing borage oil, green tea and vitamin E enhances skin barrier function. Exp Dermatol. 2008;17(8):668-74. doi: 10.1111/j.1600-0625.2007.00688.x.

.25 Okah FA, Wickett RR, Pickens WL, Hoath SB. Surface electrical capacitance as a noninvasive bedside measure of epidermal barrier maturation in the newborn infant. Pediatrics. 1995;96(4):688-92.

.26 Tagami H, Kanamaru Y, Inoue K, Suehisa S, Inoue F, Iwatsuki K, et al. Water sorption‐desorption test of the skin in vivo for functional assessment of the stratum corneum. J Invest Dermatol. 1982;78(5):425-8. doi: 10.1111/1523-1747.ep12507756.

.27 Visscher MO, Chatterjee R, Ebel JP, La Ruffa AA, Hoath SB. Biomedical assessment and instrumental evaluation of healthy infant skin. Pediatr Dermatol. 2002;19(6):473-81.

.28 Caspers PJ, Lucassen GW, Carter EA, Bruining HA, Puppels GJ. In vivo confocal Raman microspectroscopy of the skin: noninvasive determination of molecular concentration profiles. J Invest Dermatol. 2001;116(3):434-42. doi: 10.1046/j.1523-1747.2001.01258.x.

.29 Hoeger PH, Schreiner V, Klaassen IA, Enzmann CC, Friedrichs K, Bleck O. Epidermal barrier lipids in human vernix caseosa: corresponding ceramide pattern in vernix and fetal skin. Br J Dermatol. 2002;146(2):194-201. doi: 10.1046/j.1365-2133.2002.04584.x.

.30 Visscher MO, Narendran V, Pickens WL, LaRuffa AA, Meinzen-Derr J, Allen K, et al. Vernix caseosa in neonatal adaptation. J Perinatol. 2005;25(7):440-6. doi: 10.1038/sj.jp.7211305.

.31 Nikolovski J, Stamatas GN, Kollias N, Wiegand BC. Barrier function and water‐holding and transport properties of infant stratum corneum are different from adult and continue to develop through the first year of life. J Invest Dermatol. 2008;128(7):1728-36. doi: 10.1038/sj.jid.5701239.

.32 Schmid‐Wendtner MH, Korting HC. The pH of the skin surface and its impact on the barrier function. Skin Pharmacol Physiol. 2006;19(6):296-302.

.33 Fluhr JW, Elias PM. Stratum corneum pH: Formation and function of the ‘Acid Mantle’. Exogenous Dermatol. 2002;1:163-75.

.34 Mauro T, Holleran WM, Grayson S, Gao WN, Man MQ, Kriehuber E, et al. Barrier recovery is impeded at neutral pH, independent of ionic effects: implications for extracellular lipid processing. Arch Dermatol Res. 1998;290(4):215-22.

.35 Hachem JP, Crumrine D, Fluhr J, Brown BE, Feingold KR, Elias PM. pH directly regulates epidermal permeability barrier homeostasis, and stratum corneum integrity/cohesion. J Invest Dermatol. 2003;121(2):345-53. doi: 10.1046/j.1523-1747.2003.12365.x.

.36 Hachem JP, Man MQ, Crumrine D, Uchida Y, Brown BE, Rogiers V, et al. Sustained serine proteases activity by prolonged increase in pH leads to degradation of lipid processing enzymes and profound alterations of barrier function and stratum corneum integrity. J Invest Dermatol. 2005;125(3):510-20. doi: 10.1111/j.0022-202X.2005.23838.x.

.37 Egelrud T, Hofer PA, Lundstrom A. Proteolytic degradation of desmosomes in plantar stratum corneum leads to cell dissociation in vitro. Acta Derm Venereol. 1988;68(2):93-7.

.38 Komatsu N, Saijoh K, Sidiropoulos M, Tsai B, Levesque MA, Elliott MB, et al. Quantification of human tissue kallikreins in the stratum corneum: dependence on age and gender. J Invest Dermatol. 2005;125(6):1182-9.

.39 Fox C, Nelson D, Wareham J. The timing of skin acidification in very low birth weight infants. J Perinatol. 1998;18(4):272-5.

.40 Green M, Carol B, Behrendt H. Physiologic skin pH patterns in infants of low birth weight. The onset of surface acidification. Am J Dis Child. 1968;115:9-16.

.41 Beare JM, Cheeseman EA, Gailey AA, Neill DW, Merrett JD. The effect of age on the pH of the skin surface in the first week of life. Br J Dermatol. 1960;72:62-6.

.42 Grice EA, Segre JA. The skin microbiome. Nat Rev Microbiol. 2011;9(4):244-53. doi: 10.1038/nrmicro2537.

.43 Dominguez-Bello MG, Costello E, Contreras M, et al. Delivery mode shapes the acquisition and structure of the initial microbiota across multiple body habitats in newborns. Proc Natl Acad Sci USA. 2010;107(26):11971-5.

.44 Capone KA, Dowd SE, Stamatas GN, Nikolovski J. Diversity of the human skin microbiome early in life. J Invest Dermatol. 2011;131:2026-2032.

.45 Capone K, Tierney N, Smith H, Tian S, Horowitz P. Development of the Skin Microbiome During the Neonatal Period. In: 75th Annual Meeting – American Academy of Dermatology; 2017 Mar 3-7; Orlando, Florida. Orlando; 2017.

.46 Neonatal skin care: Evidence-based clinical practice guidelines. 2nd ed. Washington, DC: Association of Women’s Health Obstetric and Neonatal Nurses; 2007. 81p.

.47 Blume-Peytavi U, Cork MJ, Faergemann J, Szczapa J, Vanaclocha F, Gelmetti C. Bathing and cleansing in newborns from day 1 to first year of life: recommendations from a European round table meeting. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2009;23(7):751-9. doi: 10.1111/j.1468-3083.2009.03140.x.

.48 Blume-Peytavi U, Hauser M, Stamatas GN, Pathirana D, Garcia Bartels N. Skin care practices for newborns and infants: review of the clinical evidence for best practices. Pediatr Dermatol. 2012;29(1):1-14. doi: 10.1111/j.1525-1470.2011.01594.x.

.49 McNally NJ, Williams HC, Phillips DR, Smallman-Raynor M, Lewis S, Venn A, et al. Atopic eczema and domestic water hardness. Lancet. 1998;352(9127):527-31.

.50 Rowe J, McCall E, Kent B. Clinical effectiveness of barrier preparations in the prevention and treatment of nappy dermatitis in infants and preschool children of nappy age. Int J Evid Based Healthc. 2008;6(1):3-23. doi: 10.1111/j.1744-1609.2007.00095.x.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-11-08

Як цитувати

Znamenska, T., & Vorobiova, O. (2019). ПОСТНАТАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ШКІРИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 9(3(33), 111–119. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.3.33.2019.8

Номер

Том 9 № 3(33) (2019): НЕОНАТОЛОГІЯ, ХІРУРГІЯ ТА ПЕРИНАТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 T. Znamenska, O. Vorobiova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

 

Критерії авторського права, форми участі та авторства

Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:

  • істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
  • написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
  • остаточне твердження версії статті для публікації.

Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.

Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.

Роль відповідального учасника.

Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.