АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ «CASE-BASED LEARNING» (CBL) У СИСТЕМУ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ТА БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛІКАРІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.2Ключові слова:
медична освіта, навчання, засноване на випадках, резидентура, інтернатура, безперервний професійний розвиток.Анотація
На сучасному етапі розвитку системи медичної освіти змінюються підходи до навчального процесу, які спрямовані на активне безпосереднє залучення студентів, лікарів-інтернів (резидентів) та лікарів-слухачів до вивчення запропонованих проблемних питань.
Навчання, яке базується на обговоренні конкретних випадків або проблемних клінічних ситуацій (сase-based learning, CBL), відноситься до сучасних імітаційних активних методів навчання та розглядається як інструмент, що дозволяє застосовувати теоретичні знання до вирішення практичних завдань. Принцип побудови інтелектуальної навчальної системи, яка включає кейси, передбачає надбання навиків диференційної діагностики у процесі обстеження віртуального пацієнта, а також найбільш оптимального алгоритму лікування. При розробці навчальних систем на основі Case-based learning (CBL) важливим є надання свободи вибору для користувача щодо плану обстеження та лікувальної тактики пацієнта. CBL використовується для передачі знань у різних галузях охорони здоров'я, а у всесвітній мережі Інтернет широко представлені різноманітні сайти з наборами кейсів для удосконалення медичної освіти з різних дисциплін. Розвиток Web-технологій надає можливість віддаленим користувачам проводити віртуальну діагностику у режимі дистанційного доступу та, відповідно, включати CBL у систему безперервного професійного розвитку лікарів з дистанційною формою навчання. Медична освіта з використанням Web-технологій прогресивно розвивається, що зумовлено легкістю оновлення курсу, лабільністю графіку, індивідуальною освітою, інноваційними методами навчання, автоматизацією ведення навчальної документації.
CBL визначається як структурований запит, заснований на досвіді використання «живих» або імітаційних випадків у пацієнтів, спрямований на вирішення або дослідження клінічної проблеми під керівництвом викладача та досягнення викладених цілей навчання. Переваги використання CBL включають більше фокусування на цілі навчання, гнучкість у використанні справи, здатність викликати більш глибокий рівень навчання, формуючи навички критичного мислення. CBL є інструментом, який передбачає узгодження клінічних випадків у сфері охорони здоров’я, з масивом теоретичних та практичних знань для покращення клінічної ефективності, ставлення або колективної роботи. Представлений тип навчання підвищує якість клінічних знань, покращує роботу у команді, удосконалює клінічні навички та практику поведінки, а також результати лікування пацієнтів. Подальші дослідження ефективності та впливу CBL на якість навчання вимагають узгодження щодо термінології та визначення методологій, а також, створення потужної міждисциплінарної бази (електронної та паперової) із включенням клінічних випадків від «простого» до більш «складного».
Посилання
.1 Pavlyshyn HA, Bihuniak TV, Savaryn TV. Keis-metod navchannia u medychnii sviti [Сase study method in medical education]. Medychna osvita. 2015;3:67-9. doi: http://dx.doi.org/10.11603/me.v0i3.4975 (in Ukrainian).
.2 Khozhaev AA. CBL (cased-based learning) – metod v meditsinskom obrazovanii po distsipline «Onkologiya» [CBL (сased-based learning) - method in medical education on the subject «oncology»]. Vestnik KazNMU. 2016;1:576-7. (in Russian).
.3 Putintsev AN, Alekseev TV. Keys-metod v meditsinskom obrazovanii: sovremennye programmnye produkty [Сase based learning in medical education: modern software products]. Mezhdunarodnyy zhurnal prikladnykh i fundamental'nykh issledovaniy. 2016;12:1655-9.
.4 McLean SF. Case-Based Learning and its Application in Medical and Health-Care Fields: A Review of Worldwide Literature. J Me Educ Curri De [Internet]. 2016[cited 2019 Mar 15];3:pii: JMECD.S2037. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5736264/ doi:10.4137/JMECD.S20377.
.5 Ali M, Bilal HSM, Razzaq MA, Khan J, Lee S, Idris M, et al. IoTFLiP: IoT-based flipped learning platform for medical education. Digital Communications and Networks. 2017;3(3):188-94. doi: https://doi.org/10.1016/j.dcan.2017.03.002
.6 Shaw T, Janssen A, Barnet S, Nicholson J, Avery J, Henenka N, et al. The CASE methodology: a guide to developing clinically authentic case-based scenarios for online learning programs targeting evidence-based practice. Health Education in Practice: Journal for Professional Learning. 2018;1(1):18-31.
.7 Thistlewaite JE, Davies D, Ekeocha S, Kidd JM, MacDougall C, Matthews P, et al. The effectiveness of case-based learning in health professional education. A BEME systematic review. BEME Guide №23 [Internet]. Med Teach. 2012[cited 2019 Apr 5];34(6):e421-44. Available from: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.3109/0142159X.2012.680939
.8 Hryh NI, Shekera OO. Vykorystannia prohresyvnykh pedahohichnykh tekhnolohii z metoiu optymizatsii formuvannia profesiinoi kompetentnosti likaria [The Use of Advanced Educational Technologies in Order to Optimize the Formation of Professional Competence of the Doctor]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2015;1(117):62-5. (in Ukrainian).
.9 Kobrinskiy BA. Komp'yuterizirovannye i distantsionnye obuchayushchie sistemy (na primere meditsinskoy diagnostiki) [Computerized and distance learning systems (the case of medical diagnostics)]. Otkrytoe obrazovanie. 2018;22(2):45-53. doi: http://dx.doi.org/10.21686/1818-4243-2018-2-45-53
.10 Irby DM. Three Exemplary Models of Case-based Teaching. Acad Med.1994;69(12):947-53.
.11 Zaselskyi VI, Uchytel OD, Soloviov VM, Zhaldak MI, Klochko VI, Rakov SA, ta in, redaktory. Teoriia ta metodyka navchannia fundamentalnykh dystsyplin u vyshchii shkoli. Vypusk 7. Kryvyi Rih: Vydavnychyi viddil NMetAU; 2012. Orlyk OV. Keis-metod i osoblyvosti yoho zastosuvannia pry pidhotovtsi fakhivtsiv u VNZ [Case method and peculiarities of its application in the training of specialists in higher educational institutions]. s.128-35. (in Ukrainian).
.12 Bhardwaj P, Bhardwaj N, Mahdi F, Srivastava JP, Gupta U. Integrated teaching program using case-based learning. Int J Appl Basic Med Res. 2015;5(Suppl1):S24-8. doi: https://dx.doi.org/10.4103%2F2229-516X.162262
.13 Kantar LD, Sailian S. The effect of instruction on learning: case based versus lecture based. Teaching and Learning in Nursing. 2018;13(4):207-11. doi: https://doi.org/10.1016/j.teln.2018.05.002
.14 Frengley RW, Weller JM, Torrie J, Dzendrowskyj P, Yee B, Paul AM, et al. The effect of a simulation-based inter¬vention on the performance of established critical care unit teams. Crit Care Med. 2011;39(12):2605-11. doi: 10.1097/CCM.0b013e3182282a98.
.15 Nordquist J, Sundberg K, Johansson L, Sandelin K, Nordenstrom J. Case-based learning in surgery: lessons learned. World J Surg. 2012;36(5):945-55. doi: 10.1007/s00268-011-1396-9.
.16 Malau-Aduli BS, Lee AY, Cooling N, Catchpole M, Jose M, Turner R. Reten¬tion of knowledge and perceived relevance of basic sciences in an integrated case-based learning (CBL) curriculum. BMC Med Educ. 2013;13:139. doi: 10.1186/1472-6920-13-139.
.17 Du GF, Shang SH, Xu XY, Chen HZ, Zhou G. Practising case-based learning in oral medicine for dental students in China. Eur J Dent Educ. 2013;17(4):225-8. doi: 10.1111/eje.12042.
.18 Braeckman L, Kint LT, Bekaert M, Cobbaut L, Janssens H. Comparison of two case-based learning conditions with real patients in teaching occupational medicine. Med Teach. 2014;36(4):340-6. doi: 10.3109/0142159X.2014.887833.
.19 William JH, Huang GC. How we make nephrology easier to learn: computer-based modules at the point-of-care. Med Teach. 2014;36(1):13-8. doi: 10.3109/0142159X.2013.847912.
.20 Moon M, O’Donoghue D, Miller F, Klump K, Halliday N. Case-based learning using cadaveric pathology specimens enchances learner engagement in reviewing normal anatomy. The FASEB journal. [Internet]. 2017 [cited 2019 Mar 27];31(1) Available from: https://www.fasebj.org/doi/abs/10.1096/fasebj.31.1_supplement.582.12#d183822e1
.21 Lei JH, Guo YJ, Chen Z, Qiu YY, Gong GZ, He Y. Problem/case-based learning with competition introduced in severe infection education: an exploratory study. Springerplus. [Internet]. 2016 [cited 2019 Mar 27];5(1):1821 Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5074983/ doi: 10.1186/s40064-016-3532-3
.22 Dickinson BL, VanDerKolk K, Bauler T, Cole S. Integration of biomedical sciences in the family medicine clerkship using case-based learning. Med Sci Educ. 2017;27(4):815-20. doi: https://doi.org/10.1007/s40670-017-0484-3
.23 Pavlenko IA. Keis-metod u vykladanni temy «Komatozni stany» [Case-study method in teaching topic «Coma»]. Medytsyna neotlozhnыkh sostoianyi. 2016;8:119-23. (in Ukrainian).
.24 Lakhno OV. Metodyka vykladannia dystsypliny «Endokrynolohiia» za dopomohoiu zastosuvannia keis-tekhnolohii. ScienceRise: Pedagogical Education. 2016;6(2):47-51. (in Ukrainian).
.25 Leavitt HL. Asthma attack! National center for case study teaching in science [Internet]. 2018 [cited 2019 Mar 27]. 5p. Available from: http://sciencecases.lib.buffalo.edu/cs/files/asthma_attack.pdf
.26 Lee JT, Lechner MG, Vaidya A, Weinmann M. Bridging the Gap. N Engl J Med. [Internet]. 2019 [cited 2019 Mar 26];380(5):e6. Available from: https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMimc1716605 doi: 10.1056/NEJMimc17166050
.27 eLearning. Univadis a service from MSD [Internet]. NJ, USD: Merck Sharp and Dohme Corp; 2019 [cited 2019 Apr 15]. Available from: https://www.univadis.co.za/e-learning#?f1=-1
.28 İlgüy M, İlgüy D, Fişekçğlu E, Oktay İ. Comparison of case-based and lecture-based learning in dental education using the SOLO taxonomy. J Dent Educ. 2014;78(11):1521-7.
.29 Nadershahi NA, Bender DJ, Beck L, Lyon C, Blaseio A. An overview of case-based and problem-based leaning methodologies for dental education. J Dent Educ. 2013;77(10):1300-5.
.30 Wittich CM, Lopez-Jimenez F, Decker LK, Szostek JH, Mandrekar JN, Morgenthaler TI, et al. Measuring faculty reflection on adverse patient events: development and initial validation of a case-based learning system. J Gen Intern Med. 2010;26(3):293-8. doi: 10.1007/s11606-010-1548-x.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Yu. Godovanets, A. Babintseva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
- істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
- написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
- остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.
