ГІСТЕРОСКОПІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ АНОМАЛІЙ РОЗВИТКУ МАТКИ У ПАЦІЄНТОК З НЕВИНОШУВАННЯМ ВАГІТНОСТІ

Автор(и)

  • N. Veresnyuk Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Ukraine
  • V. Pyrohova Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.1.31.2019.5

Ключові слова:

не виношування вагітності, гістероскопія, аномалії розвитку матки

Анотація

Вступ. Частота невиношування вагітності складає 15-25% від усіх вагітностей, зростає з віком жінки і не має тенденції до зниження. Однією з причин невиношування вагітності є вроджені та набуті порушення анатомічної будови матки. Частота вроджених аномалій розвитку статевих органів у пацієнток зі звичним невиношуванням коливається в межах 3-16%.

Мета. Оцінити діагностичну цінність та лікувальні можливості гістероскопії у пацієнток з аномаліями розвитку матки та репродуктивними втратами в анамнезі.

Матеріали і методи. Нами проведена ретроспективна оцінка діагностичної цінності гістероскопії в диференційній діагностиці аномалій розвитку матки у 59 пацієнток з репродуктивними втратами в анамнезі та її лікувальних можливостей.

Результати дослідження. Інформативність гістероскопії в діагностиці аномалій розвитку матки ретроспективно порівняли з результатами, отриманими під час гістеролапароскопії. 42 пацієнткам з інтраопераційно діагностованою матковою перегородкою відразу була проведена гістероскопічна метропластика. Повноту висічення внутрішньоматкової перегородки оцінювали порівнюючи дані 3DУЗД, проведеного до гістероскопічної метропластики та внаступному після оперативного втручання менструальному циклі. У 4,8% хворих необхідне було проведення повторного оперативного втручання, оскільки під час першої операції не вдалося одномоментно досягнути повного розсічення перегородки. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки за допомогою гістероскопіїсклала 84,7%. Найбільші труднощі при оцінці гістероскопічної картини виникали у випадках диференціації дворогої матки та маткової перегородки. В подібних ситуаціях гістероскопічне обстеження повинно бути доповнене лапароскопією, яка дає змогу уникнути постановки хибного діагнозу. У випадку однорогої матки гістероскопічний діагноз співпадав із заключним у 100%. Однак навіть поєднане використання гістероскопії та лапароскопії спричиняє значні труднощі в диференціації підкласів даної аномалії, які базуються на наявності чи відсутності функціональної порожнини в рудиментарному розі.  В подібних ситуаціях високоінформативним методом є 3D УЗД, за результатами якого в нашому дослідженні у 42,9% пацієнток з однорогою маткою мала місце функціонуюча порожнина в рудиментарному розі, що було показом до його видалення. У випадку подвоєної матки гістероскопічний діагноз співпадав із даними гістеролапароскопії у 60% випадків (р<0,05).

Висновки.  Гістероскопія повинна бути інтегрована в загальну діагностичну схему при обстеженні пацієнток з підозрою на Мюллерівські аномалії. Частота правильно класифікованих аномалій розвитку матки при самостійному виконанні гістероскопії складає 84,7%. Одночасне проведення лапароскопії та гістероскопії дає можливість в 100% випадків поставити точний діагноз перегородки матки та провести хірургічну корекцію даної аномалії зі збереженням цілісності стінки матки.

Посилання

.1 Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. Evaluation and treatment of recurrent pregnancy loss: a committee opinion. Fertil Steril. 2012;98(5):1103-11. doi: 10.1016/j.fertnstert.2012.06.048.

.2 Kucher E. Nevynashivanie beremennosti. Sovremennyy vzglyad na problemu [Miscarriage of pregnancy. Modern view on the problem]. Z turbotoiu pro zhinku. 2014;7:8-12. (in Russian).

.3 El Hachem H, Crepaux V, May-Panloup P, Descamps P, Legendre G, Bouet PE. Recurrent pregnancy loss: current perspectives. Int J Womens Health [Internet]. 2017[cited 2018 Dec 17];9:331-45. Available from: https://www.dovepress.com/recurrent-pregnancy-loss-current-perspectives-peer-reviewed-fulltext-article-IJWH. doi: 10.2147/IJWH.S100817.

.4 Jaslow CR. Uterine factors. Obstet Gynecol Clin North Am. 2014;41(1):57-86. doi: 10.1016/j.ogc.2013.10.002.

.5 Sugiura-Ogasawara M, Ozaki Y, Suzumori N. Müllerian anomalies and recurrent miscarriage. Curr Opin Obstet Gynecol. 2013;25(4):293-8. doi: 10.1097/GCO.0b013e3283632849.

.6 Prior M, Richardson A, Asif S, Polanski L, Parris-Larkin M, Chandler J, et al. Outcome of assisted reproduction in women with congenital uterine anomalies: a prospective observational study. Ultrasound Obstet Gynecol. 2018;51(1):110-7. doi: 10.1002/uog.18935.

.7 Mastrolia SA, Baumfeld Y, Hershkovitz R, Loverro G, Di Naro E, Yohai D, et al. Bicornuate uterus is an independent risk factor for cervical os insufficiency: A retrospective population based cohort study. J Matern Fetal Neonatal Med. 2017;30(22):2705-10. doi: 10.1080/14767058.2016.1261396.

.8 Grimbizis GF, Gordts S, Di Spiezio Sardo A, Brucker S, De Angelis C, Gergolet M, et al. The ESHRE/ESGE consensus on the classification of female genital tract congenital anomalies. Hum Reprod. 2013;28(8):2032-44. doi: 10.1093/humrep/det098.

.9 Thellier E, Levaillant JM, Pourcelot AG, Houllier M, Fernandez H, Capmas P. Are 3D ultrasound and office hysteroscopy useful for the assessment of uterine cavity after late foetal loss? J Gynecol Obstet Hum Reprod. 2018;47(5):183-6. doi: 10.1016/j.jogoh.2018.02.002.

.10 Veresniuk NS. Porivnialna otsinka metodiv vizualizatsii anomalii rozvytku matky [Comparative evaluation of visualization methods for uterine abnormalities]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2016;1(17):48-50.

.11 Elsokkary M, Elshourbagy M, Labib K, Mamdouh A, El-Shahawy Y, Nossair WS, et al. Assessment of hysteroscopic role in management of women with recurrent pregnancy loss. J Matern Fetal Neonatal Med. 2018;31(11):1494-504. doi: 10.1080/14767058.2017.1319925.

.12 Bailey AP, Jaslow CR, Kutteh WH. Minimally invasive surgical options for congenital and acquired uterine factors associated with recurrent pregnancy loss. Womens Health (Lond). 2015;11(2):161-7. doi: 10.2217/whe.14.81.

.13 Bocca SM, Abuhamad AZ. Use of 3-Dimensional Sonography to Assess Uterine Anomalies. J Ultrasound Med. 2013;32(1):1-6. doi: 10.7863/jum.2013.32.1.1.

.14 Li X, Ouyang Y, Yi Y, Lin G, Lu G, Gong F. Pregnancy outcomes of women with a congenital unicornuate uterus after IVF-embryo transfer. Reprod Biomed Online. 2017;35(5):583-91. doi: 10.1016/j.rbmo.2017.07.015.

.15 Valle RF, Ekpo GE. Hysteroscopic metroplasty for the septate uterus: review and meta-analysis. J Minim Invasive Gynecol. 2013;20(1):22-42. doi: 10.1016/j.jmig.2012.09.010.

.16 Wang JH, Xu KH, Lin J, Chen XZ. Hysteroscopic septum resection of complete septate uterus with cervical duplication, sparing the double cervix in patients with recurrent spontaneous abortions or infertility. Fertil Steril. 2009;91(6):2643-9. doi: 10.1016/j.fertnstert.2008.04.009.

.17 Brucker SY, Rall K, Campo R, Oppelt P, Isaacson K. Treatment of congenital malformations. Semin Reprod Med. 2011;29(2):101-12. doi: 10.1055/s-0031-1272472.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-27

Як цитувати

Veresnyuk, N., & Pyrohova, V. (2019). ГІСТЕРОСКОПІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ АНОМАЛІЙ РОЗВИТКУ МАТКИ У ПАЦІЄНТОК З НЕВИНОШУВАННЯМ ВАГІТНОСТІ. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, 9(1(31), 35–41. https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.1.31.2019.5